Ми одержали й кілька листів, у яких люди розповідають про свої хвороби і зцілення, якими завдячують Віктору Анатолійовичу. Як і завжди, найчастіше називають його з любов'ю просто Вітею. Ось одна зі схожих за змістом розповідей: "… 11 років моя донька приймала антидепресанти (наслідки лікування в екстрасенса), у мами – тиск, трофічна виразка на нозі, у мене сильні головні болі, болі в суглобах. Медикаментозне лікування не допомагало. На щастя, колега порадила поїхати до Віктора Анатолійовича. Після другого прийому в доньки почалося сильне загострення, вона потрапила в лікарню. Віктор Анатолійович лікував її по фотографії, після лікарні вона почала їздити до нього на прийоми. Її стан поліпшується на очах, цілитель виводить її із залежності від таблеток і каже, що вилікує. Вона йому вірить. У мами нормалізувався тиск, у мене пройшли головні болі. Ми віримо Віктору Анатолійовичу, дуже йому вдячні й бажаємо міцного здоров'я, сімейного благополуччя і довгих років життя. Хай береже його Бог. Хай і в нього все буде добре. З повагою – Любов Іванівна".
Журналістка з Дніпропетровщини Юлія Сєрова, розповідаючи про Віктора, підкреслює: "Людина великої моральної чистоти, Віктор Громов є непересічною особистістю, він відомий далеко за межами України. Доля ніколи не балувала його: невиліковна хвороба ДЦП, проведене в інтернаті дитинство, смерть друга, яку він бачив на власні очі… І на противагу цьому – не-
збагненний Божий дар: зціляти недуги і допомагати людям у важких обставинах… Особисто мені традиційна медицина допомогти не змогла, тому з вересня 2005 року я лікуюся у Віті. За цей час відчула значне поліпшення свого здоров'я: нормалізувалися тиск і температура, покращився стан серцево-судинної системи…"
Після прямої телефонної лінії я попросила цілителя відповісти на кілька запитань.
– Вітю, в неділю нагороджували переможців "Битви екстрасенсів". Ви дивилися ці телепередачі?
– Різні телепередачі я дивлюся щодня, але саме ця мені нецікава: там багато гри на глядача. Є справжні екстрасенси, звичайно, але чаклуни мене не цікавлять. Цього робити не можна. Є ще бабці, які вміють лікувати.
– Але в тих передачах були вражаючі моменти. Ви також умієте заглянути в минуле, у майбутнє, окрім того, що лікуєте?
– Так, умію. Застерігаю іноді знайомих, щоб не вирушали в дорогу, бо буде аварія. Іноді вірять, іноді – ні, тоді на собі перевіряють. На жаль…
– Відомий факт – Ви передбачили долю Павла Лазаренка, сказали йому, що він опиниться за гратами. Були у Вашій практиці подібні випадки?
– Були – я свого часу передбачав зміну влади, президента. І нині насуваються великі зміни, бо в політиці багато непевного, неоднозначного.
– Я знаю, що Вас періодично кличуть до столиці, Ви там лікуєте когось.
– Так, але ж Ви розумієте – прізвищ я називати не буду, кого лікую.
– Звісно – відомих людей. А вони запитують Вас про своє майбутнє, майбутнє країни?
– Запитують. І я чесно їм кажу, що бачу, – кажу тільки правду. Не всім вона подобається, сердяться на мене. Але це їхній вибір – те, що вони роблять…
– Хотілося б усім знати, чи чекає нас щось хороше в майбутньому?
– Чекає! Зміни будуть у нашій державі, але зміни на краще – не скоро. Правду кажу… Бо про людей, про наше село сьогодні ніхто не турбується. Більше – про свої посади.
– Вітю, Вас називають людиною-рентгеном…
– І чаклуном називають, хоча який я чаклун?
– Розкажіть хоч трішки – як Ви бачите людину?
– У першу чергу бачу її хворобу – в біополі людини. Орган, який хворий. І пухлину бачу, можу сказати, яка стадія хвороби. Можу призупинити розвиток пухлини, але тут людина має піти до лікаря, щоб він призначив лікування. Медики направляють людей до мене, щоб я зупинив розвиток пухлини для її лікування, зокрема з Києва направляють. А потім роблять операцію. Був нещодавно такий випадок – я лікував жінку таким чином в Австрії.
– Звідки вона дізналася про Вас?
– У Дніпропетровську живе її друг, директор одного підприєм-ства. Він їй розповів про мене. Потім мені зателефонували, я розмовляв із нею телефоном, далі мені привезли її фотографію і я лікував її через фото. Після того через місяць вона побачила мене уві сні й попросила свого заможного чоловіка, щоб він організував мій приїзд до Австрії. Мені оплатили дорогу – і я поїхав. До того жінка лікувалася в Америці – і лікували її неправильно. Я місяць працював із нею, а потім пухлину видалили. У жінки все добре.
– Тобто лікувати рак Ви не беретеся? Бо ж часто лікарі зазначають, що, звертаючись до екстрасенсів, люди лише втрачають час, що робить традиційне лікування уже безнадійним…
– Ні, не беруся – я зупиняю розвиток пухлини і посилаю хворих до лікарів.
– А стан душі людини також бачите?
– Бачу – страждання, депресії… Дуже важливо в таких випадках не занепадати духом, не втрачати надії, самому прагнути вийти з депресії – інакше ніхто не допоможе, жоден психіатр.
– Вітю, люди загалом вдячні Вам за допомогу, але є й розчаровані.
– Бувають різні випадки. Нещодавно до мене приїхала жінка з дівчиною – бачу, вони обидві здорові. Приїхали просто з цікавості. Запитую, навіщо це їм, чого при-йшли? Жінка каже: "А я вам за-
здрю!".
– Є люди, котрим Ви не можете допомогти?
– Я не можу допомогти тим, хто мені не вірить. Кажу таким, що їм і жоден лікар не допоможе.
– Для науки уже багато чого зрозуміло щодо екстрасенсів, цілителів. А Вами конкретно хто-небудь із науковців цікавився?
– Я недавно відпочивав у Кончі-Заспі разом із двома професорами: один – із Києва, другий – із Москви. Вони мене дуже прискіпливо вивчали. Дійшли висновку, що цей дар – від природи.
– І ще одне, може, не дуже приємне для Вас запитання, але я мушу про це спитати. За церковними правилами звертатися до екстрасенса, цілителя – гріх. А Ви лікуєте, застосовуючи молитву, в кімнаті, де приймаєте людей, багато ікон. Як це все пов'язується?
– Я не займаюся чаклуванням, до мене навіть батюшки приїжджають лікуватися. Один священик із Києва приїхав – у нього сильні головні болі, каже, де вже тільки не лікувався. І саме лікар порадив йому звернутися до мене. Він спершу не вірив у все це. Але приїхав, три дні пожив у нас. У нього кров була густа. В молодості він учинив великий гріх – дуже образив маму свою. А Бог у нас один…
– Ви ходите в церкву?
– У нас в районі немає церкви, коли приїжджаю до столиці – іду в Києво-Печерську лавру. У Дніпропетровську також буваю в церкві…
– Вітю, якось я читала таке своєрідне пояснення щодо Вас: Ваша недуга, може, для того й дана Вам, щоб Ви лікували людей. Були б Ви здорові – й не помітили б свого дару зцілювати, знайшли б себе в іншій справі.
– Я хотів бути слідчим… У мене в крові таке є. І батько мій був слідчим.
– Ну, в якійсь мірі Ваша мрія справдилася…
– Так і є – і працівники міліції звертаються до мене з проханнями. Допомагаю їм.
– Доля Вам випала важка. Не
 почуваєтеся самотньо в житті?
– Додому приходжу – залишаюся сам. Немає з ким поговорити. Сам готую поїсти, сам перу одяг – у машинку кину, а потім прасую. Але є друзі. Недавно став хрещеним батьком дитини друга, якого перед тим вилікував.
– Як Ви відпочиваєте, відновлюєте сили після прийому хворих?
– Читаю молитви, п'ю свячену воду, обливаюся холодною водою… І всім раджу – спробуйте!
– Ви через багато років знайшли свою матір. Нині не спілкуєтеся з нею?
– Ні, вона не хоче… А кол
и я народився, то її брати змусили відмовитися від мене. У телефонній розмові я сказав, що коли вона занедужає – найму їй людину, котра її доглядатиме. Чув, що вона заплакала…
– А ще наші читачі запитують, чи не приїдете Ви жити в Полтаву?
– Хотілося б, але це дуже складно…
Нам часто телефонують до редакції уже після від'їзду Віктора Громова, запитуючи, як потрапити до нього на прийом. Нагадуємо нашим читачам, що з Полтави чотири рази на тиждень до Верхньодніпровська їздить маршрутка, а на прийом до цілителя записує її водій Василь Ілліч за телефоном у Полтаві: 66-33-09.