“Що це за рослина – кнік бенедиктинський? Розкажіть, будь ласка, про неї та її властивості”.
Н.І.ВОЛИК.

Кнік бенедиктинський (Cnicus benedictus L., російська назва – кник бенедиктинский) – однорічна, іноді дворічна павутинисто-волохата трав’яниста рослина, 40–60 см заввишки. Стебло прямостояче, липкозалозисте. Листки сірувато-зелені, перистороздільні або зубчасто-лопатеві, з колючками на зубчиках. Прикореневі листки до основи звужені в крилатий черешок, стеблові – чергові, сидячі. Квітки дрібні, жовтаві, утворюють поодинокі кошики на верхівці стебла та на кінцях гілочок. Обгортка кошиків – із жовтих колючих листочків. Цвіте кнік бенедиктинський у червні-липні. Плід – сім’янка. Поширена рослина на Кавказі та в Середній Азії. В Україні трапляється у Київській, Львівській та Полтавській областях. Розводять її окремі аматори.
Заготовляють квітучі верхівки рослини та прикореневі листки. Сушать у добре провітрюваних приміщеннях. Зберігають у паперових мішках.
У рослині виявлено дубильні речовини, смоли (близько 5%), сесквітерпеновий лактон кніцин (0,2%), летку олію. Лактон кніцин та летка олія мають певну протимікробну дію на дизентерійну паличку, протей тощо. Знайдено також гіркоту, аскорбінову кислоту, слиз, стерини.
Препарати кніку бенедиктинського застосовують переважно в народній медицині, хоч і наукова медицина використовує їх як засоби, що збуджують апетит та поліпшують травлення. Препарати кніку бенедиктинського застосовують при атонії травного каналу, подагрі, жовтяниці, для регулювання менструального циклу, лікування гострого і хронічного бронхітів, гострих респіраторних вірусних інфекцій, ядухи, а також для стимуляції нервової системи.
Беруть чайну ложку трави, заливають склянкою окропу, настоюють годину. П’ють по 100 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди. Для лікування атонії травного каналу поєднують препарати кніку бенедиктинського з травою чебрецю звичайного, травою деревію звичайного, м’яти перцевої, материнки звичайної, медунки лікарської у співвідношенні 1 : 4 : 2 : 2 : 4 : 2. Беруть 2 столові ложки суміші, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин. П’ють по 50 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди.
Для регулювання менструального циклу використовують траву кніку бенедиктинського у поєднанні з травою материнки звичайної, шишками хмелю звичайного, листками шавлії лікарської, коренями з кореневищами оману високого та синюхи блакитної у співвідношенні 1:4:2:2:2:2.
Беруть 2 столові ложки суміші, заливають склянкою води, кип’ятять на малому вогні 5 хвилин, настоюють годину. П’ють по 50 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди.
Для лікування запальних захворювань дихальних шляхів, і особливо бронхіту зі схильністю до спазмів бронхіального дерева, а також ядухи використовують препарати кніку бенедиктинського, поєднуючи їх із листками підбілу звичайного, травою материнки звичайної, буквиці лікарської, меліси лікарської, ефедри двоколосої, листками омели білої, квітками глоду колючого, травою собачої кропиви серцевої у співвідношенні 2:4:2:2:2:0,5:1:4:2.
Беруть 2 столові ложки суміші, заливають склянкою окропу, настоюють 8 годин. П’ють по 50 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди і четвертий – перед сном.
Напади ядухи починаються, як правило, у вечірні години після вечері та при переповненні шлунку, коли погіршується рух діафрагми, а отже, й вентиляція легень. Тому хворим треба пам’ятати, що вечеря їхня має бути легкою, бажано – не пізніше 16-ї години.
При хворобах нирок препарати кніку бенедиктинського вживати протипоказано.