Якщо у давні часи це заняття було способом добування їжі, то тепер воно перетворилося на вид спорту, хобі, спосіб активного відпочинку. Справжні ентузіасти – це ті, хто рветься на риболовлю і в спеку, і в холод. Вони повною мірою відчувають переваги зимової риболовлі: тренування витривалості, подолання небезпек, демонстрація справжньої майстерності. На жаль, надмірний спортивний азарт призводить до того, що майже на кожній водоймі, де практикується зимова риболовля, трапляються нещасні випадки.

Лід і вода не прощають безпечності та необачності
Як повідомила начальник сектора зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Світлана Рибалко, у 2013 році на водних об’єктах області загинуло 78 чоловік, з них 4 – діти. Сім разів на місця подій виїжджали рятувальники. Врятовано 70 людей, у тім числі 1 дитину. Ця статистика стосується не лише теплого пляжного періоду, а й значною мірою сезону зимової риболовлі. Світлана Рибалко навела кілька останніх прикладів, коли за легковажність чи азарт громадяни поплатилися або ледь не поплатилися життям.
Ситуація перша – льоду ще не було: 22 листопада 2013 року 73-річний мешканець Кобеляк вирушив з трьома друзями на Дніпродзержинське водосховище, щоб порибалити. Тепло одягнувшись, взявши вудочки, їжу, зігріваючі напої та мобільний телефон, чоловік на гумовому човні відплив у компанії друзів на пошуки омріяної здобичі. Через деякий час його човен зник з поля зору товаришів. “Коли почало темніти, зрозумів, що загубився, – пригадує чоловік. – Друзі телефонували, питали, де я. Відповідав, що пливу”. Але у темряві рибалка плив у зворотному від берега напрямку. Наступного дня на пошуки було задіяно співробітників підрозділу ДСНС та працівників мисливсько-риболовецького підприємства “Філін”. Шукали на човнах безпосередньо на водосховищі, обстежували берегову лінію прилеглих островів. Рибалка увесь час був на зв’язку, але вказати хоча б приблизне місце перебування не міг. Рятувальники мисливськими дудками подавали спеціальні сигнали, щоб потерпілий міг визначити, звідки до нього наближається допомога. Як з’ясувалося, його човен затисло між двох плавунів. Від трагедії врятувало тільки те, що плавзасіб лишився неушкодженим. Знайшли чоловіка на відстані близько 4 кілометрів від берега.
Ситуація друга – невдала прогулянка. 22 грудня 2013 року до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення про те, що на льоду річки Сухий Кагамлик у Автозаводському районі Кременчука людина потребує допомоги. Бійці 5-ї Державної пожежно-рятувальної частини виїхали на місце події і з’ясували, що 18-річний юнак намагався дістатися берега, але постійно провалювався під лід. Після багатьох невдалих спроб почав гукати на допомогу, і, на щастя, його почув чоловік, який мешкає у будинку поблизу річки. Він і викликав рятувальників. За кілька хвилин співробітники Служби порятунку допомогли хлопцеві вибратись на берег. Цього разу пощастило.
Ситуація третя – тонкий лід. 12 грудня 2013 року поблизу села Крамаренки Кременчуцького району 35-річний чоловік вийшов рибалити на перший лід. Тонка крига тріснула, рибалка провалився і потонув за лі-чені хвилини. Очевидці трагедії не встигли – не змогли дістатися до потопаючого через занадто тонку кригу.
Ситуація четверта – “челюскінці”. 29 грудня близько 22-ї години до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення про те, що в акваторії Дніпродзержинського водосховища поблизу села Орлик дрейфує крижина, на якій перебуває четверо рибалок. Їх знайшли на відстані півтора кілометра від берегової лінії.
За інформацією УДСНС у Полтавській області, з рибалками проводиться постійна роз’яснювальна робота, їх попереджають про можливу небезпеку, навіть роздають відповідні пам’ятки безпосередньо на місцях підльодного лову.
Начальник управління ДСНС України у Полтавській області Роман Кириленко зазначає: “Ми попереджаємо громадян, щоб вони убереглися від виходу на тонкий лід. Постійно проводимо бесіди із рибалками. Просимо, аби вони мали засоби для порятунку, такі, як мотузка чи палиця. Багато рибалок дослухаються до наших порад”. У місцях, де є тонка крига та промивини, рятувальники встановлюють спеціальні таблички, які попереджають про небезпеку. Але часто азарт бере гору над здоровим глуздом.
Як повідомили в управлінні ДСНС, 7 січня вже цього року сталася трагедія у Комсомольську: троє рибалок, незважаючи на тонку кригу, вирушили на Дніпро і на відстані 30 метрів від берега провалилися під лід. Вибралися з пастки лише двоє чоловіків – 27 та 26 років. Тіло 49-річного рибалки діставали рятувальники.
Поради досвідченого рибалки
Голова президії обласної ради Українського товариства мисливців і рибалок Костянтин Боровик має рибальського стажу (і літнього, і зимового) вже років сорок. Колегам по захопленню радить взимку йти на лід із ясною і тверезою головою:
– Всім, хто любить зимову риболовлю, треба робити висновки з чужих помилок, тоді менше буде власних. Я особисто під кригою бував, але не глибше, ніж по коліна. Хоча одного разу на Кременчуцькому водосховищі в екстремальну ситуацію таки потрапив. На лід того разу ми вирушили чималою компанією, в тім числі й мій 12-річний син. Таранька “пішла” вагою до кілограма – азарт, адреналін! Ми вже спіймали по 2–3 штуки кожен. Озирнулися, а крига відкололася і відійшла метрів на 30. Правіший край відійти від берега ще не встиг, але прогалина ширшала з кожною секундою. Організовано і швидко подалися до “переправи”, дорогою підібрали дошку. Перекинули на край і встигли перескочити. За нами це проробили ще з десяток людей, і дошка впала у воду. Тим, хто залишився на крижині, згодом теж пощастило – край ще раз пристав до прибережного льоду і врятувалися всі. Отоді я усвідомив назавжди, що правила безпечної поведінки на льоду, як і на полюванні, викарбувані не одним поколінням потерпілих.
Вирушаючи на зимову риболовлю, треба пам’ятати, що будь-який одяг у воді стане першим ворогом: тягтиме на дно. І навіть якщо допомогти є кому, друзі можуть просто не встигнути. Тому потрібні якісь гачки, щоб у разі потреби учепитися за край льоду. В скандинавських країнах існує заборона виходу на перший (тонкий) і останній (крихкий) лід без спеціального пристосування, що має назву “рятувалка”, – дві ручки, з’єднані шнуром, із загостреними металевими наконечниками на кінцях. За законами, скажімо, Швеції, рибалка увесь час, доки перебуває на льоду, повинен мати при собі “рятувалку”, підвішену на шиї.

Не секрет, що на льоду гріються всі, й не лише чаєм. Важливо при цьому контролювати ситуацію, аби не притупився інстинкт самозбереження. Бачив на власні очі, як гурт рибалок сходиться докупи, аж крига під ними прогинається, але того, що небезпека поруч, ніхто вже не помічає.
Рухаючись по льоду в незнайомому місці, обов’язково треба простукувати дорогу: якщо лід не витримав – поблизу промивина. При собі потрібно мати мотузку – вона допоможе врятувати життя.
Вважається, що по “первольодку” клює найкраще. Але перший тонкий лід – найнебезпечніший, тому перевіряти цю теорію не раджу нікому.
Тих, кого зимовий ранок кличе на плесо, я розумію дуже добре: коли у лунці починає тремтіти по-плавок, від адреналіну в рибалки “тьохкає” серце. Більшість людей ідуть на кригу не по рибу – по задоволення від спілкування з природою, з однодумцями. Це неабиякий спорт: чим гірший кльов, тим більше лунок ми накручуємо.
На жаль, риба вже не та – дрібніша, її менше. На водосховищі пам’ятаю півторакілограмову тараньку, від якої ліска аж рипіла… Це задоволення неймовірне! А байки? Наприклад, перед тим, як запитати у одного рибалки про його найбільший улов, чоловікові докупи зв’язали мотузкою руки. Він міцно стис їх у кулаки і сказав: “Я спіймав рибину з отакенними очима!”
За такою неймовірною життєвою радістю варто вирушати за десятки кілометрів, витрачати і кошти, і дорогоцінні вихідні. Усім рибалкам бажаю традиційно ні луски ні хвоста, але при цьому постійно усвідомлювати можливу небезпеку і бути напоготові.
Ольга ЩЕГЛОВА.
Поради рятувальників
Як уникнути небезпечних ситуацій на льоду
Щоб убезпечити себе, досить знати прості правила поведінки на льоду. Якщо ні стежки, ні слідів у потрібному вам напрямку немає, позначте з берега маршрут свого руху. Виходячи на замерзлу водойму, візьміть із собою палицю, щоб перевіряти міцність льоду. Обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з’єднуватися із суходолом, можливі тріщини, під кригою може бути повітря. Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від поверхні криги. Заздалегідь роздивіться, чи немає навколо підозрілих місць: лід може бути крихким (тонким) біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики), поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у кригу.
Обминайте ділянки, вкриті товстим шаром снігу. Значно тонший лід у місцях швидкої течії, де б’ють джерела, і там, де водойма впадає в іншу – більшу.
Пошукайте, чи немає вже про- кладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко їх позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще – волочіть на мотузці на 2–3 метри позаду. Коли йдете групою, відстань між пішоходами має бути не меншою, ніж 5 метрів. Якщо лід почав тріщати, негайно повертайтеся: не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні від льоду.
Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях. Безпечним вважається лід: для одного пішохода – зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки – не менше 10–12 сантиметрів (масове катання – 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менш ніж 15 сантиметрів.
Рибалки мають знати, що не можна пробивати багато лунок близько одна від одної. Необхідно уникати розташування великими групами на одному місці, не можна рибалити на переправах, поблизу промивин та занадто далеко від берега.
Рибалка повинен завжди мати під рукою міцну мотузку довжиною 12–15 м, а також дошку або велику гілку.
І пам’ятайте: вирушати на водойми поодинці небезпечно!
Екстремальна ситуація: як врятуватися самому і допомогти ближньому
Якщо крига під вами все ж проломилася і ви опинилися у воді, головне – не панікувати: тисячі людей провалювалися на льоду і врятувалися. Широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою.
Без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне, щоб ваше тіло займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки прийшли і де міцність льоду таким чином перевірена. Незважаючи на те, що холод штовхає вас побігти і зігрітися, не робіть цього, доки не переконаєтеся, що вийшли на берег, а вже тоді не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
Якщо ви побачили, що на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть лижі, дошку, лист фанери для збільшення площі опори. На- ближайтеся до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Пасок, шарф, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов’язані ремені, шарфи або дошки треба за 3–4 метри.
Якщо ви не один, лягайте на лід ланцюжком, узявши один одного за ноги, і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче – постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.
Подавши потерпілому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть із небезпечної зони. Потім захистіть його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть у сухий одяг і напоїть чаєм.