Історія будь-якого підприємства має свій початок, етапи становлення та розвитку. ТОВ “Агрофірма “Добробут” агропромхолдингу “Астарта-Київ” з’явилася у Козельщинському районі десять років тому, не маючи у розпорядженні жодного гектара. Натомість у колись заможних селах району земля після розпаювання втомилася чекати на справжнього господаря. Тож коли до селян завітала молода й енергійна команда ентузіастів на чолі з Олександром Коваленком і запропонувала віддати їм в оренду землю, вони пристали на пропозицію. Спочатку до складу агрофірми увійшли угіддя двох колишніх колгоспів у селах Вакулівка, Рибалки і Василівка Козельщинського району. Згодом свої паї їм довірили селяни з Кобеляцького, Новосанжарського і Полтавського районів.
Господарювати розпочинали на 3,6 тисячі гектарах. Нині ж в обробітку агрофірма має понад 40 тисяч гектарів ріллі у п’яти районах області. Очолює її, як і раніше, Олександр Коваленко – депутат обласної ради, за плечима якого навчання в Полтавському інженерно-будівельному інституті, Сумській академії банківської справи, Міжнародному інституті менеджменту. Він працював заступником голови райдержадміністрації, керуючим районного відділення ПАТ “Полтава-банк”. Однак душа кликала до землі. Він був і залишається переконаним, що аграрна галузь повинна стати першою скрипкою економіки.
Аналізуючи здобутки, які нині має агрофірма “Добробут”, Олександр Коваленко наголошує:
– Коли підприємство починало свій шлях, воно мало 17 працюючих, у даний час у сто разів більше. Рівень розвитку підприємства з точки зору урожайності й технологічного процесу також має досягнення. Якщо раніше із засіяних кукурудзою полів ми збирали по 30–40 центнерів з гектара, то сьогодні – по 80 центнерів з гектара; буряків – 250–300 центнерів з гектара, сьогодні – 450–500; соняшнику – 2 тонни з гектара, сьогодні – 3–4,5 тонни. Урожайність сої зросла з 12–13 центнерів з гектара до 25–27. Поглянемо на тваринництво. Раніше річною нормою було 3–3,5 тисячі тонн молока, сьогодні – 6–6,5 тисячі, і є ще резерви. Орендну плату починали платити з 1,5 відсотка, зараз цей показник сягає уже 5–7 відсотків. Середня заробітна плата у перший рік існування “Добробуту” становила 212 гривень, сьогодні – більше 3 тисяч гривень.
***
– Щодо економіки, то модернізація торкнулася усіх напрямів і виробничих структур, – продовжує розповідь Олександр Коваленко. – Починали зі старої техніки. Спочатку її наймали, а 2004 року ми прийняли розбалансований майновий комплекс у селі Вакулівка. Увесь цей зношений інвентар і частину техніки, взятої з Кобеляцького цукрового заводу, ремонтували всю зиму, щоб провести весняні роботи. Той рік був надзвичайно складним. Зараз ми повністю перейшли на новітні технології й нову техніку. Задля цього постійно проводимо підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації механізаторів, інших спеціалістів, які працюють на найсучасніших агрегатах європейського й американського виробництва. Наразі транспортний парк агрофірми нараховує понад 250 одиниць легкових і вантажних автомобілів, більше 200 одиниць тракторів та комбайнів. Завдяки такій високопродуктивній техніці маємо можливість працювати на покращення наших виробничих показників.
Щороку динаміка цих процесів наростає, тому агрофірма “Добробут” підвищує показники якості продукції. Та найголовнішим чинником роботи підприємства в економіці є зниження собівартості продукції. Якщо раніше ми думали тільки про те, як виростити й зібрати урожай, то зараз працюємо над стандартами й сертифікацією нашої продукції з тим, щоб вона була конкурентоспроможною на ринках світу. Звісно, що ще не все ідеально, але рух у цьому напрямі є.
На запитання щодо ставлення до євроінтеграції Олександр Коваленко сказав: “Моє особисте бачення щодо подальшого розвитку держави – це впевнений і чіткий рух до Європи. Нам потрібно розуміти, що ті стандарти життя, які є в Європі, є орієнтиром для нас, і я сподіваюся, що в майбутньому вони будуть у нас запроваджені. Для цього нам необхідно перебудовуватися й проводити широку модернізацію усієї системи держави та економіки”.
***
Розповідаючи про очолюване господарство, Олександр Коваленко неодноразово наголошував, наскільки важливим для нього є фактор довіри людей, як тих, хто працює в агроформуванні, так і тих, хто віддав землю в оренду чи мешкає на території сільських рад, де господарює “Добробут”.
– Моє правило: якщо я щось задекларував, то обов’язково це виконаю, бо якщо один раз не зроблю, то втрачу довіру. Люди миттєво на це реагують. Тому я такого не допускаю. Завжди повторюю, що спочатку вивчу питання і тільки тоді скажу, можливо це зробити чи ні. Я не маю права на помилку. Ці речі необхідно чітко розуміти. За 10 років фактор довіри від людей для мене один з головних.
– Агрофірмі свої паї довірили понад 9 тисяч селян. Як вдалося отримати таке взаєморозуміння?
– Досягти взаєморозуміння з людьми вдалось завдяки сумлінному й чесному розрахунку з пайовиками, постійному збільшенню орендної плати, матеріальній і фінансовій допомозі сільським радам у розв’язанні тих чи інших проблем. Крім того, отримуючи в оренду якесь господарство, ми обов’язково підтримували, а не знищували його інфраструктуру – токи, тракторні бригади, інші об’єкти. Створюємо належні умови роботи для людей. З кожною сільською радою ми працюємо за індивідуальними програмами фінансової допомоги. Крім цього, за зверненнями допомагаємо вирішувати інші питання – ремонт водопроводів, харчування учнів, придбання комп’ютерів, проведення культурно-масових заходів, спортивних змагань. Сьогодні, як і десять років тому, коли утворювалася агрофірма, нашими пріоритетними завданнями є добробут людей, перспектива сіл. Так буде й надалі. Ми дбаємо не лише про економіку підприємства, ефективне господарювання, а й про розвиток соціальної інфраструктури, адже там живуть наші працівники, наші пайовики, їхні діти, онуки, і наш обов’язок – створити їм належні умови.
– Олександре Андрійовичу, а в “Добробуті” багато людей, котрі стояли біля витоків створення агрофірми?
– Крім директора, біля витоків створення були люди, які й сьогодні працюють у нас. Це висококваліфіковані й ініціативні спеціалісти – Сергій Рудько, Віктор Марченко, Володимир Григор, Тетяна Солдатова, Лідія Базилій, Станіслава Губаренко, Меланія Марченко, Ігор Базилевич, Сергій Карабаєв, Людмила Бажан, Михайло Кирилаха, Леонід Романченко, Анжела Михайленко, Роман Радченко, Наталія Соловей.
Успіх “Добробуту” напряму залежить від його працівників. Ми цінуємо кожну людину, яка в нас працює. Щороку до Дня працівників сільського господарства ми відзначаємо та преміюємо кращих “добробутівців”. Крім того, з часу створення агрофірми у нас функціонує профспілка, яку очолює Станіслава Губаренко. Завдяки їй наші працівники теж не обділені увагою – постійно організовуємо поїздки до моря, екскурсії у визначні місця України, діти оздоровлюються у таборах, членам профспілки при потребі надається матеріальна допомога. Переконаний, що економічна стабільність підприємства і добробут працівників взаємопов’язані. Тому в нас діє колективний договір, у якому чітко зафіксовані гарантії, компенсації та пільги працівникам, які повністю виконуються. Сама назва агрофірми нас до цього зобов’язує.
***
У “Добробуті” є багато об’єктів, які працюють на повну потужність протягом усього року. Зокрема це – виробничий підрозділ “Хліб і люди” у селі Бреусівка, молочнотоварна ферма. Викупивши майнові паї у власників на чотири старих приміщення корівників, їх капітально відремонтували. Тепер там світло, затишно й тепло. Зоотехнік Володимир Невмержицький розповідає, що нині стадо ВРХ складає 310 дійних корів і 350 молодняку трьох ліній: чорноряба, симентал і голштин. Надої у середньому на корову сягають майже 6 тонн на рік. Це хороший показник, однак не межа, адже деякі рекордсменки дають і по 8 тонн молока.
…Олеся Шевалаєва та Віра Кучеренко досить вправно підключали до кожної корови доїльний апарат і уважно стежили, щоб молоко надходило до молокопроводу, а далі – до спеціального танкера, звідки воно потрапить до Кременчуцького молокозаводу.
У цілому ж на фермі трудиться 34 працівники, із них 7 – основні доярки. Є ще механізатори, підмінні доярки, телятниці, прибиральники, фуражири, бригада слюсарів-ремонтників.
Щодо планів на майбутнє, то Володимир Невмержицький наголошує, що на ферму чекають модернізація, а також збільшення стада до тисячі голів. Усього ж у агрофірмі “Добробут” уже мають до     2 тисяч ВРХ.
***
Увійшовши до агрофірми “Добробут” агропромхолдингу “Астарта-Київ”, відродився і Кобеляцький комбікормовий завод. Нині на підприємстві працюють 60 робітників. Вони мають соціальний пакет, пристойну заробітну плату. Елеватори підприємства розраховані на зберігання 15 тисяч тонн зерна, яке до цього проходить повний підготовчий технологічний цикл. Три роки тому на заводі з введенням американського зерносушильного комплексу потужністю 100 тонн зернової продукції за годину створено нові робочі місця.
***
Агрофірма “Добробут” у своїй роботі досить потужно застосовує новітні технології. Про одну з них нам розповів заступник генерального директора Віталій Лашко. Зважаючи на походження, її називають аргентинською. Йдеться про зберігання зернових у спеціальних герметичних мішках.
– Один такий мішок вміщає 200 тонн пшениці, – розповів Віталій Лашко. – Наше господарство застосовує цю технологію більше п’яти років. Однак для того, щоб вона ефективно працювала, необхідно мати ще й власну лабораторію, щоб періодично можна було визначати температуру, вологість, інші параметри зберігання. У нас мішки лежать на асфальті, тому їм не страшні ані гризуни, ані шпичаки. Перші такі мішки ми купували в Іспанії по тисячі доларів за штуку. Потім почав Ірпіньський завод їх випускати. Ціна вдвічі нижча, але ж і якість дещо гірша. Найбільш проблематичною для них була різка зміна температури, від чого плівка лопалася. Щоправда, представники заводу відразу приїхали й вивчили цей недолік. Зараз якість поліпшили. Другий рік уже ними користуємося.
Мішки наповнюють спеціальні агрегати за “принципом” начинки домашньої ковбаси. Швидко й зручно. Про це розповіли механізатори бригади № 1 села Вакулівка Микола Корячок і Василь Мироненко.
ТОВ Агрофірма “Добробут” входить у структуру вертикально-інтегрованого агропромислового холдингу “Астарта-Київ” на правах регіонального підрозділу. Цей холдинг є лідером цукрової галузі України, його очолює Віктор Іванчик — уродженець Глобинського району, заслужений працівник сільського господарства України, почесний член Полтавського земляцтва у Києві.

Віра ІЛЬКОВА
Віктор КІКОТЬ
“Зоря Полтавщини”