Минулої п’ятниці у вечірній Полтаві всі дороги від православних храмів вели до центру міста. Палац дозвілля “Листопад”, біля якого гуртувались знайомі й незнайомі між собою, але назавжди зріднені величною вітальною звісткою “Христос народився – славімо Його!” люди, мало нагадував звичну для городян споруду з яскравими афішами майбутніх гастролей. Увагу привертало зовсім інше – спілкування на майданчику біля палацу. Його особливо теплий і доброзичливий настрій, у який можна було пірнути й заховатися з головою від марноти прожитого дня.
Запрошення на традиційний для Полтавської єпархії УПЦ Різдвяний концерт духовної та вокально-хорової музики вірянам роздавали у храмах, тож прийшли на нього люди невипадкові. Це запрошення було, як маленьке свідчення безпосередньої причетності до величних подій, що їх цими днями продовжує прославляти весь православний світ. Спочатку належало витримати суворе випробування Пилипівським постом, яке навчало щирої любові до ближнього і терпінню, смиренню і співчуттю… Потім цей нелегкий, але єдино можливий шлях привів у позачасовий світ, у якому на небі народжується вічна Віфлеємська зірка, а в душі кожного християнина – Бог. Своєрідним відлунням урочистих церковних служб стала й традиційна зустріч духовенства та вірян на Різдвяному концерті. Перед початком дійства багато парафіян не проминули нагоди підійти до священиків за благословінням. Ділилися спогадами про найяскравіші моменти весняного Пасхального концерту й, звісно ж, теплими сподіваннями знову побачити вже улюблених виконавців, поаплодувати їм, подарувати квіти й вдячні слова.
У залі, над сценою, височіло символічне зображення Різдвяного торжества: і промениста небесна зірка на ньому, і янголи задивилися у бідну й разом із тим найбагатшу в світі печеру – на Богонемовля й Богоматір. І ця добре усвідомлювана вірянами присутність панувала й на сцені, й у серцях глядачів. Древні, понад тисячолітні для нашого народу, традиції прославляти величну подію Різдва Спасителя ожили в часі нинішньому – залунали урочисті церковні піснеспіви, заіскрились щирістю і дотепністю народні колядки.
Знову повертали вірян під високі золоті куполи, у намолені поколіннями стіни церков, до чудотворних ікон і блогоговійного шепоту запалених свічок духовні твори у виконанні архієрейського хору Свято-Макаріївського кафедрального собору та вокального квінтету храму Святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. “Как прекрасен этот мир” – захоплювався мелодійними рядками відомої пісні під оплески глядачів вокальний ансамбль “Веселкова доля” Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка. І ластівкою, і леготом летів зі сцени неперевершений шедевр Миколи Леонтовича “Щедрик” у майстерному виконанні хору імені Павла Лиманського Полтавського національного педуніверситету імені Володимира Короленка.
Найщирішими оплесками глядачі дякували наймолодшим учасникам концерту – скрипалям із камерного ансамблю “Фантазія” Малої академії мистецтв імені Раїси Кириченко, а найбурхливішими, безсумнівно ж, – юним вихованцям недільної школи при полтавському Свято-Серафимівському храмі, які підготували віршовані та пісенні різдвяні привітання і показали дорослим, як встигли за останні кілька років підрости – в усіх значеннях для старанної творчої юні.
У вир прекрасних українських традицій відвідання господарів із символічною Різдвяною зіркою у руках та обрядом “водити козу” зал захопив заслужений самодіяльний ансамбль пісні й танцю України “Лтава” імені Валентина Міщенка Полтавського міського будинку культури. З щедрими, веселими побажаннями щасливої долі артисти уявно відвідали кожну оселю, в якій на них чекали і з нетерпінням, і з духмяними пирогами.
Найчастіше виходити на сцену протягом двогодинного дійства довелось уже традиційно протодиякону Свято-Макаріївського кафедрального собору, солісту Полтавської обласної філармонії Олександру Дубовому – і з церковними піснеспівами, і з російськими романсами, і з чарівною піснею на поезію Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”. А також – із поклонами до залу, який не хотів відпускати улюбленого виконавця й оплесками прохав продовження.
Як завжди, вишуканою окрасою творчого заходу стала участь у ньому народної артистки України, солістки обласної філармонії Наталії Хоменко у супроводі концертного ансамблю “Чураївна”. Незабутні миттєвості зустрічі з прекрасним подарувала поціновувачам класичного співу солістка обласної філармонії Лідія Кретова. Право завершального у межах концерту акорду належало ще одному постійному його учаснику – камерному хору “Гілея”, який, до речі, нещодавно відсвяткував п’ятнадцятиріччя своєї творчої діяльності.
Немов спільну молитву, що її промовляють наприкінці церковної служби, учасники концерту та глядачі виконали разом чудову українську колядку “Добрий вечір тобі, пане господарю”. Митрополит Полтавський і Миргородський Филип подякував організаторці дійства Тетяні Дубовій і вручив архієрейські грамоти всім його учасникам. Владика висловив переконання, що кожна така зустріч є свідченням зміцнення на Полтавщині православної віри. Під величну пісню різдвяних передзвонів люди в залі попрощалися до весни й світлої радості Пасхального концерту.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”