Директор Білицької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №1 Кобеляцької районної ради Олена Петрівна Іванченко вже дев’ятнадцятий рік очолює навчальний заклад. Тож кількома його корпусами може водити гостей не одну годину, розповідаючи “біографію” кожної класної кімнати, життєписи відомих випускників школи та подробиці нинішніх педагогічних і учнівських буднів. Традиція бути одним із кращих загальноосвітніх навчальних закладів у районі є для колективу школи продовженням естафети попередніх поколінь. Так склалося, що древнє козацьке селище Білики і в ХІХ, і на початку ХХ століття було значним освітнім осередком краю. Тут діяли 6 навчальних закладів, зокрема міністерське двокласне училище та земське вище початкове училище. У 1920-х у Біликах певний час працювали вищі педагогічні курси імені Бориса Грінченка (на правах учительського інституту).
Нині Білицька ЗОШ №1 є центром освітнього округу, в якому продовжують навчання також випускники кількох місцевих шкіл І–ІІ ступенів. Наразі за партами – 329 учнів. Старші класи в закладі профільні: майбутні ейнштейни навчаються у фізико-математичному 11-А. Тих, хто бачить своє життя на гуманітарних орбітах, у школі чисельно більше – світ української філології поглиблено пізнають учні 11-Б та 10-А. Утім є у закладі й так званий універсальний клас. Цікаво, що гуманітарії як курс за вибором вивчають основи журналістики.
– Твори наших юних “акул пера” вміщуємо у шкільному журналі “Акцент”, – поділилася секретами шкільної журналістської кухні Олена Іванченко. – Залюбки діти їздять на ознайомчі екскурсії до редакцій, тож мають уявлення й про газетярські будні в “Зорі Полтавщини”, й про телевізійні – в обласній державній телерадіокомпанії “Лтава”.
Інша особливість закладу – активна діяльність Всеукраїнського дитячого громадського руху “Школа безпеки”, покликаного популяризувати серед підростаючого покоління професію рятувальника. У білицьких школярів уже є досвід участі навіть у міжнародних змаганнях. У жовтні минулого року юні рятувальники успішно представили нашу область на Всеукраїнському зльоті-змаганнях в “Артеці”.
Усі умови створено в навчальному закладі й для виховання майбутніх зірок спорту. В двоповерховому спорткомплексі можна займатися тенісом, волейболом, футболом, міні-футболом, важкою атлетикою. А тим, хто марить танцями, – хореографією, адже у школі працює гурток бально-спортивних танців “Ювента”. У вечірній час спорткомплекс відчинений для всіх, хто сповідує девіз “Рух – це життя”. До речі, минулого року одинадцятикласниці школи, сестри Ліля та Ніна Петренко вдало виступили на чемпіонаті світу з армспорту.
Уже понад рік головним пунктом збору юних білицьких футболістів є розташований на території навчального закладу спортивний майданчик зі штучним покриттям. Тут працюють три секції Кобеляцької ДЮСШ, відбуваються змагання, тренується команда дорослих любителів футболу. Відкриттям майданчика опікувалася обласна рада, значну підтримку надали також ТОВ “Бєлгранкорм-Полтавщина” та багаторічний і безвідмовний, як запевняє Олена Іванченко, шеф школи – ВП “Кобеляцький цукровий завод” (ТОВ “АФ “Добробут”). Велику кількість робіт зі спорудження об’єкта виконали силами громади селища.
Залучаючи дітей якщо не до професійного спорту, то до активного відпочинку, в Білицькій ЗОШ №1 сподіваються й надалі впливати на тенденцію до скорочення кількості учнів, які за станом здоров’я зараховані до підготовчої групи. Раніше у школі протягом п’яти років впроваджували спеціальний проект із “здоров’я зберігаючих технологій”, у межах якого дітей привчили до обов’язкової зарядки, навчили за допомогою звичайних каштанів розминати кисті рук та стопи ніг, а за допомогою малюнків на стелі – виконувати оздоровчі вправи для очей…
Узимку проти вірусів грипу в навчальному закладі борються, зокрема, в такий приємний для дітей спосіб, як фіточаювання. Природні ліки від шкільної фітовітальні “Калинка” завжди не тільки запашні, а й солодкі, про що дбає “цукровий шеф”. Його ж стараннями в одному з шкільних комп’ютерних класів, а їх тут три, вдалося так переобладнати робочі місця, щоб дітки-другокласники на уроках нововведеного курсу “Сходинки до інформатики” могли при своєму маленькому зрості зручно діставати до клавіатури. Як тут не згадати слова з популярної колись пісеньки: “Нині в школі перший клас – на кшталт інституту…”? Утім сучасний світ диктує свої правила, й нині у Білицькій ЗОШ №1 дуже сподіваються, що Національний проект “Відкритий світ”, який реалізується у вітчизняній освітній галузі під патронатом Президента України Віктора Януковича, допоможе і їм стати власниками ще більшого арсеналу новітньої комп’ютерної техніки.
– Зараз діти змушені носити на спинах важелезні рюкзаки, але, певно ж, настане час, коли майже весь їх вміст замінить планшет, у який будуть “закачані” всі підручники, – говорить Олена Петрівна. – Звичайно, у світлі таких змін доведеться перебудовувати свою роботу і вчителям. Але, наприклад, уроки у формі мультимедійних презентацій для наших педагогів – уже не новина.
Високий рейтинг школи на районному рівні учні щороку підтверджують і на предметних олімпіадах, і на Державній підсумковій атестації та ЗНО. Утім часу вистачає і на змістовне дозвілля. Білицька ЗОШ №1 – єдина в Кобеляцькому районі має статус громадсько-активної школи, а це широке коло зокрема волонтерської та національно-патріотичної роботи. Принагідно варто згадати, що помітна подія в житті навчального закладу відбулася в 2006 році. Тоді школа у співпраці з Українським фондом соціальних інвестицій, за сприяння громади селища, успішно завершила участь у мікропроекті “Поліпшення якості освітніх послуг у смт Білики”, у межах якого в освітньому закладі було проведено капітальний ремонт.
Наостанок ознайомлення зі школою директор Олена Петрівна Іванченко та заступник директора з виховної роботи Марина Володимирівна Барбі приберегли для нас факт, який для багатьох гостей навчального закладу стає дивним відкриттям. Ідеться про те, що в ньому повнокровно працює піонерська організація. Це підрозділ заснованої у 1990-му році Спілки піонерських організацій України. Жодної перерви у діяльності білицьких піонерів не було, тож у шкільному музеї зібрана історія руху ще від 1920-х років. Утім нині у нього зовсім інше обличчя. Позапартійна програма, веселковий галстук, цікаві заходи давно вже погасили в батьків будь-які асоціації з радянським минулим, тож письмову згоду на вступ дитини у піонери в Біликах сьогодні пишуть без вагань. Поряд із суцільною комп’ютеризацією піонерія залишається прекрасною можливістю навчити дітей товаришувати й прагнути бути корисними для свого середовища.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”