Полтавська обласна організація багатодітних сімей діє з 1997 року. Очолює її громадська активістка, депутат Полтавської міської ради Галина Гаретова. Вона розповідає, що об’єднаним у спілку родинам, а загалом їх в організації близько ста, надають допомогу в юридичних, соціальних та інших питаннях. Доводиться відстоювати їхні права в судах, зокрема по пільгах, реструктуризації комунальних боргів, займатися проблемами житла, відпочинку дітей… Крім того, надають гуманітарну допомогу, проводять різноманітні заходи до свят – Нового року, 8 Березня, Дня матері, Дня сім’ї, Дня захисту дітей, разом їх відзначають, спілкуються, готують подарунки. Діти ростуть – найстарші підопічні вже стали дорослими, створили свої сім’ї, – а хороші традиції залишаються…
Під час шкільних зимових канікул обласна організація багатодітних сімей та полтавський міський осередок “Надія” (діє з 1993 року, голова – Людмила Корніленко) в Малій академії мистецтв провели Новорічне і Різдвяне свята для своїх підопічних родин, загалом привітавши близько двохсот хлопчиків і дівчаток солодкими подарунками, теплими побажаннями гарного та вдалого року, театралізованим казковим дійством, виступами дитячих колективів.
– Ми щиро вдячні керівництву Малої академії за наданий прекрасний зал, дітям – юним акторам, танцюристам, співакам, які подарували глядачам, ровесникам з багатодітних родин, святковий настрій. До речі, дітлахи з шести наших сімей теж виступали зі сцени, були учасниками дійства. Особлива подяка спонсорам свята – депутатам обласної ради Степану Бульбі й Тамарі Дорохіній, завдяки яким ми придбали подарунки. Вони особисто привітали дітей. Багатодітним сім’ям у райони області теж передані дарунки, – говорить Галина Гаретова. – Разом із Тамарою Дорохіною плануємо побувати і в притулку для безхатченків, де живуть дві сім’ї з дітьми, передати їм одяг, продукти, солодощі. Наші багатодітні сім’ї теж відгукнулися на цю ініціативу, приносили дитячі речі, іграшки для тих родин, яким сьогодні найважче.
***
Учасником новорічно-різдвяного дійства в Малій академії мистецтв була і полтавська родина Курганських. Тут ростуть шестеро дітей – 15-річна Альона, 13-річна Інна, 7-річна Діана, 6-річний Руслан, 5-річний Артур і найменший – 2-річний Артемчик.
– Свято сподобалося, діти отримали солодкі подарунки, хоч самі не виступали, були глядачами, – розповідає мама Олена Вікторівна. – Дівчата у нас малюють, вишивають хрестиком, до ювілею Тараса Шевченка хочуть вишити слова його вірша.
– Ви навчали рукоділлю?
– Вишивати навчає бабуся, чоловікова мама. А я – в’язати. Дівчата вчаться в приватній школі “Чарівний світ” завдяки керівництву школи, яке надало пільги в оплаті навчання. Школа прекрасна. Їм там дуже подобається. Вивчають три іноземні мови, найбільш ґрунтовно займаються англійською, пишуть наукові реферати на здобуття сертифіката про знання англійської мови. З таким міжнародним сертифікатом відкриті двері всіх університетів.
Найбільша проблема у цієї родини – житлова. Колись Курганські жили в маленькому селі в Семенівському районі. Там не було дитсадка, школа закривалася, розповідають батьки. Старші діти тоді були ще маленькі, тривожно відпускати їх за кілька кілометрів у інше село. До того ж одна з дівчат мала проблеми зі здоров’ям, і доводилося більше часу проводити з нею в Полтаві в лікарнях, ніж удома. Так співпало кілька причин, і родина вирішила продати свою садибу в селі й переїхати в обласний центр. Придбали частину будинку, де і мешкають.
– Ми живемо – троє дорослих, ми і мама, та шестеро дітей – на житловій площі в 19,8 метра, – каже Олена. – Звісно, тісно. Перебудували сарай, зробили там щось на зразок флігелька, аби було просторіше. Перебуваємо на міській житловій черзі як пільгова категорія, позачерговики. Однак поки що зрушень майже ніяких. Топимо дровами, газ у нас відключили, бо стіни деформовані. Коли випадає великий сніг, на підлозі вода стоїть, і будинок по-троху просідає. Добре, що у нас тато на всі руки майстер – і зварювальник, і слюсар, і тесля. Щось весь час ремонтує. Він – спеціаліст з ремонту побутової техніки.
Сама Олена теж була підприємцем, а тепер її справа – бути тільки мамою. Попри побутові проблеми, кажуть діти, у їхньому домі тепло, тут щира дружня атмосфера. Всі члени сім’ї люблять одне одного, старші допомагають молодшим.
– Я хочу, щоб у нас у державі закони справді виконувалися, багатодітним сім’ям надавали житло, і те, що за Конституцією моїм дітям належить, вони отримували. Щоб були захищені їхні права і росли вони здоровими та щасливими, – сказала наостанок мама шістьох дітей.
Побажаємо, щоб у новому році їхні проблеми вирішилися.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”