Створення у 2000 році Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ще раз підтвердило той факт, що наша держава дбає про соціальний захист своїх громадян, що соціальні стандарти і гарантії перебувають під постійним контролем органів державної влади. Ось уже 13 років одним із найважливіших напрямків роботи Фонду є забезпечення відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов’язків, надання їм соціальних послуг у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також, у разі їхньої смерті, здійснення страхових виплат непрацездатним членам їхніх сімей.
На Полтавщині це завдання виконують фахівці управління та 19 міських, районних відділень виконавчої дирекції Фонду. Під нашою опікою – 4936 потерпілих, які отримали травми або професійні захворювання на виробництві. Серед них – 2766 інвалідів, у тому числі 87 – І групи, 570 – ІІ групи, 2109 – ІІІ групи, та більше 280 осіб, що мають право на страхові виплати у разі втрати годувальника. За роки існування Фонду на відшкодування матеріальної допомоги у вигляді різних страхових виплат виплачено понад 356 мільйонів гривень. Лише з початку поточного року здійснено виплат на 53,9 мільйона гривень, що на 11 мільйонів гривень більше, ніж у минулому році. Таке значне зростання щомісячних виплат потерпілим та інвалідам праці відбулося в результаті виконання робочими органами Фонду соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича.
У 2012 році було двічі збільшено щомісячні страхові виплати потерпілим та членам їхніх сімей. Внаслідок цього розмір цих виплат у середньому зріс на одного потерпілого в місяць на 300 гривень, а на одного утриманця – на 400 гривень. Після перерахунку з 1 березня 2013 року щомісячні страхові виплати зросли ще на 14,9 відсотка, що в середньому склало 133 гривні на одну особу. Робочими органами Фонду також надається одноразова допомога потерпілим та їхнім сім’ям у разі травмування чи смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Тільки у поточному році таку допомогу отримали 100 потерпілих та 18 сімей на загальну суму 7,6 мільйона гривень, 268 осіб отримали допомогу по тимчасовій непрацездатності на суму 1,5 мільйона гривень. Крім того, інваліди від трудового каліцтва забезпечуються різними видами догляду, визначеними МСЕК, стаціонарним та амбулаторним лікуванням, санаторно-курортним лікуванням, засобами технічної реабілітації, протезно-ортопедичними виробами, спеціальними засобами для пересування тощо. Так, у поточному році за кошти Фонду придбано та видано 212 санаторно-курортних путівок інвалідам та 16 путівок особам, які супроводжували інвалідів, на загальну суму 2,3 мільйона гривень.
Для забезпечення інвалідів технічними засобами реабілітації 214 інвалідам були виготовлені протези, ортези та ортопедичне взуття. Також було забезпечено видачу 7 інвалідних візків. На три види догляду за інвалідами виплачено 855,3 тисячі гривень, а саме: на спеціальний медичний догляд для 18 інвалідів – 180,9 тисячі гривень, постійний сторонній догляд для 89 інвалідів – 467,9 тисячі, на побутове обслуговування 81 інваліда – 206,5 тисячі гривень.
Одним із важливих напрямків соціальної реабілітації є забезпечення інвалідів спецавтотранспортом. За останні кілька років Фондом закуплено та передано інвалідам праці Полтавщини 154 автомобілі різних модифікацій. Найближчим часом управління очікує отримання чергової партії спецавтомобілів для інвалідів праці. Право на отримання того чи іншого виду страхової виплати або медико-соціальної допомоги для потерпілого чи інваліда підтверджується в першу чергу наявністю акта розслідування нещасного випадку на виробництві або акта розслідування професійного захворювання, які встановлюють факт і дату настання страхового випадку.
Які види виплат та кому     призначаються
Усі страхові виплати поділяються на групи: до настання стійкої втрати професійної працездатності, після встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності та у разі смерті потерпілого.
У разі встановлення потерпілому, згідно з висновком МСЕК, стійкої втрати професійної працездатності йому виплачується одноразова допомога, розмір якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. Щомісячна страхова виплата розраховується із середньомісячного заробітку потерпілого до настання страхового випадку відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, встановленого МСЕК.
У разі смерті потерпілого право на страхову виплату мають сім’я потерпілого та особи, які на день смерті перебували на його утриманні. До таких осіб належать: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; інваліди – члени сім’ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти; також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Право на страхові виплати мають також непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (в даному випадку мають право на отримання лише щомісячних страхових виплат у розмірі 25 відсотків від середньомісячного заробітку потерпілого, який він мав до настання страхового випадку, на всіх таких осіб, незалежно від того, разом вони проживали з потерпілим чи окремо).
Одноразова допомога в разі смерті потерпілого призначається у розмірі його п’ятирічного заробітку на сім’ю та однорічного заробітку на кожну особу, що перебувала на утриманні потерпілого.
Щомісячна страхова виплата розраховується із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.
Терміни проведення виплат
Щомісячні страхові виплати потерпілим та особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого, виплачуються щомісяця з наступного місяця після місяця, у якому вони призначені. Тобто, якщо виплати призначено у жовтні, то виплачені вони будуть у листопаді.
Потерпілим щомісячні страхові виплати проводяться протягом терміну, встановленого висновком МСЕК, а особам, що мають на це право у разі втрати годувальника, – з дня смерті потерпілого до закінчення терміну, визначеного для кожної категорії цих осіб окремо. Наприклад, для членів сім’ї – інвалідів кінцевий термін виплати визначається висновком МСЕК, для дітей – кінцевий термін виплати обмежується віковими категоріями до 16, до 18 та до 23 років, або до закінчення навчання.
Документи, які необхідно         надати для призначення     страхових виплат
Для кожного виду страхової виплати та медико-соціальної допомоги нормативними актами встановлено перелік необхідних документів, надання яких є обов’язковим для отримання виплат.
Для призначення виплат у разі стійкої втрати професійної працездатності подаються: заява про призначення виплати; акт розслідування нещасного випадку на виробництві (форма Н-5) або профзахворювання (форма П-4); акт про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1); висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; довідка про середньомісячну заробітну плату (дохід); копія трудової книжки або витяг із неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред’явленні оригіналу; довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок); протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду, про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а й унаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).
Для призначення виплат у разі смерті потерпілого необхідно надати: заяви осіб, що мають право на виплати; копії паспортів осіб, що мають право на виплати; акт розслідування нещасного випадку на виробництві (форма Н-5) або профзахворювання (форма П-4); акт про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1); копію свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого; копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб; довідки про середню заробітну плату (дохід); копії свідоцтв про народження дитини; копії трудових книжок осіб, які мають право на страхові виплати; довідки навчального закладу про те, що член сім’ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; довідки МСЕК про встановлення інвалідності осіб – членів сім’ї, які перебували на утриманні померлого, та інші.

Володимир КОЗУБ
Депутат обласної ради, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань
України у Полтавській області