Цьогоріч на Полтавщині у господарствах усіх категорій підлягає до збирання майже 680 тис. га ранніх зернових і зернобобових культур та 333 тис. га кукурудзи. Це приблизно такі ж площі, як і торік, коли в області було зібрано 2,9 млн тонн збіжжя. Щоправда, нині урожайність зернових становить близько 38 ц/га, тоді як торік – 26,9 ц/га. Водночас минулого року станом на 21 липня було зібрано збіжжя на площі  446 тис. га, тоді як зараз – тільки 75,5 тис. га. Відставання, як бачимо, суттєве. І справа тут не лише в погодних умовах. Значна кількість сільгосппідприємств не має достатніх обігових коштів, що позначається як на запізненні з ремонтом власної зернозбиральної техніки, так і на можливості залучення механізованих загонів зі збирання врожаю, ціни на послуги яких, м’яко кажучи, дещо кусаються (280–320 гривень за гектар на пальному замовника).
Доволі складна ситуація і з пально-мастильними матеріалами.
– На проведення робіт по догляду за посівами сільськогосподарських культур та збиранню урожаю ранніх зернових і заготівлі кормів необхідно 33 тисячі тонн дизпального і 12 тисяч тонн бензину. Нині ж більшість господарств не забезпечена пально-мастильними матеріалами навіть на половину від необхідного. Така ситуація склалася через стрибок цін на пальне, адже ціна однієї тонни дизпального за рік зросла майже в два рази. При лімітах 2580 тонн, які мали надійти в область зі стабілізаційного фонду, отримано лише 752 тонни, – зазначив голова ради сільгосптоваровиробників області Іван Кочерга. – Поки що не отримали аграрії й компенсацію за посіви ярих культур.
* * *
Якою буде ціна на зерно цьогорічного врожаю? Це питання не може не турбувати сільгосптоваровиробників. Як відомо, Кабміном встановлені мінімальні ціни на закупівлю продовольчої пшениці – 1251 грн/т, ячменю – 1000 грн/т. Саме за встановленими мінімальними цінами хоч сьогодні готовий купувати зерно нового врожаю для формування державного продовольчого резерву Аграрний фонд, про що запевнив директор Полтавського регіонального відділення АФ Сергій Хоменко. Але кількість зерна, закупленого АФ на Полтавщині, обмежується 50 тис. т (40 тис. т продовольчої пшениці і 10 тис. т жита групи “А”). До того ж ще не забули сільгоспвиробники не завжди своєчасні розрахунки за здане до Аграрного фонду зерно в попередні роки. Проводитимуться й держзакупівлі збіжжя для формування матеріального резерву, але й там ціни навряд чи значно перевищать мінімальні.
А, приміром, у ТОВ “Кернер-Трейд” станом на 18 липня закупівельні ціни були такі: на фуражну пшеницю – 920 грн/т, пшеницю ІV класу – 1030 грн/т, ІІІ класу – 1180 грн/т, ячмінь – 940 грн/т, ріпак продовольчий – 2950 грн/т, технічний – 2850 грн/т. Очевидно, що ціни на зерно врожаю 2008 року мають тенденцію до зниження. Отож не безпідставною є тривога аграріїв, що збіжжя знову скуповуватимуть зернотрейдери по 800 грн/т. А світові ціни, наприклад, на продовольчу пшеницю хоча дещо й знизилися, однак коливаються в межах 400 доларів за тонну. На жаль, Україна, через нестабільну політику щодо експорту зерна, поступово втрачає свої ринки збуту в країнах Північної Африки та Близького Сходу.
* * *
Минулого року собівартість однієї тонни пшениці у ПСГП “Броварки” Глобинського району становила 670 грн/т. Цьогоріч же вона значно зросла. Адже тільки дизпальне подорожчало на 92 відсотки, та й міндобрива значно зросли в ціні, розповідає керівник сільгосппідприємства Олександр Колотієвський. Приміром, аміачну селітру торік купували за ціною близько однієї тисячі гривень за тонну, а нині – за 2200 гривень. Приблизно на 20 відсотків зросла ціна на техніку, насіння, підвищилася заробітна плата. Отож як не крути, а собівартість цьогорічної тонни зерна становитиме приблизно 1000 гривень за тонну.
До щоденних клопотів додалися ще й часті дощі, які знизили клас зерна.
* * *
Стосовно якості цьогорічного зерна, то вона, за словами фахівців інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції облдержадміністрації, як і в попередні роки, на жаль, невисока. Адже значна кількість опадів негативно вплинула на дозріле зерно. Тож приблизно 60% збіжжя має нині понижений рівень клейковини. А це, відповідно, зниження його класу й ціни.
Куди подіти хліб? Це запитання вже незабаром постане перед аграріями області. Адже, за різними джерелами інформації, в нашій державі з минулого року залишилося від 5 до 7 мільйонів тонн зерна, в області – приблизно 800 тисяч тонн.
Тож і виходить, що великий хліб є, та ще більше нагромаджується проблем, пов’язаних із його збиранням, а особливо – з реалізацією.