В  історії нашого народу події Великої Вітчизняної війни мають особливе значення за глибиною, трагізмом, пам’яттю про народний подвиг. Серед нас живуть фронтовики, партизани, діти війни, ті, хто пережив лихоліття, відбудовував зруйновану країну. Більша частина республіки була визволена в період з осені 1943-го до осені 1944 років. Внаслідок Львівсько-Сандомирської і Східно-Карпатської операцій гітлерівських загарбників було остаточно вигнано з території України 28 жовтня 1944-го.
З нагоди 69-ї річниці визволення нашої держави від “коричневої чуми” у Полтаві відбулася урочиста церемонія покладення вінків і квітів до меморіалу Солдатської слави.
Нині згадуємо і вітаємо героїв, які вибороли Перемогу ціною страшних жертв, схиляємо голови перед пам’яттю полеглих і померлих, віддаємо шану живим ветеранам – усім, хто воював і трудився задля Великої Перемоги, задля миру.
Під мелодії воєнної пори вінки до підніжжя меморіалу покладають військові. Молодь із державними прапорами утворює живий коридор, по якому до Вічного вогню йдуть і йдуть люди – сиві ветерани з орденами, керівники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, представники духовенства, студентства, громадськості. У перших рядах квіти до підніжжя меморіального комплексу і братських могил визволителів поклали голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко, голова обласної ради Іван Момот, міський голова Полтави Олександр Мамай. Усі присутні вшанували пам’ять визволителів хвилиною мовчання.
– Ми прийшли пошанувати загиблих, згадати бойових побратимів, побачити друзів-ветеранів, – говорить голова Полтавської міської організації інвалідів війни та Збройних сил Євгеній Котов. – Я теж воював. Призвали мене з Полтави в 1943-му, в 18 років. Служив у піхоті, спершу в Чернігові, потім під Ленінградом. Додому повернувся тільки в 1950-му. Перемога далася великою ціною. Необхідно, щоб молодь знала про це, бо без минулого немає й майбутнього.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
Олег ЖУРАВЛЬОВ (фото)
“Зоря Полтавщини”