У  великому актовому залі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка відбувся ювілейний вечір заслуженого діяча мистецтв України, професора, художнього керівника українського народного хору “Калина” Григорія Левченка. Маестро виповнилося 80 років.

– Григорій Семенович Левченко вписав у культурний простір, в українську духовність таку яскраву, самобутню, неповторну картину, яка приваблює навіть найчерствіших, що стоять осторонь пісні й мистецтва. Він нікого не полишає байдужим. Це митець, перед яким схиляються всі: його рідна Грабарівка, дорогий Пирятин, люба Полтава, мила Україна і вся Європа. Спеціально до цієї знаменної дати ми підготували бібліографічний покажчик напрацювань Григорія Семеновича, де вміщено весь труд митця на ниві української культури, – наголосив на урочистостях ректор ПНПУ імені В.Г.Короленка, професор Микола Степаненко.
Митця також щиро привітали голова обласної ради Іван Момот, міський голова Полтави Олександр Мамай, земляки із Грабарівки і Пирятина, колеги, друзі, численні шанувальники його творчості.
Протягом двох годин хорова, оркестрова й танцювальна групи “Калини” представляли українську пісню. Вокальні композиції виконували й солісти хору – заслужений працівник культури України Михайло Герасименко, заслужені артистки України Наталія Мізєва і Наталія Сулаєва. Зал був заповнений вщерть. Як і годиться, гості завітали з квітами й подарунками, присвячували Григорію Левченку вірші. Одним із найбільш зворушливих моментів стало привітання “дітей” маестро – так Григорій Семенович ніжно називає калинян. Вони зізналися, що з нетерпінням чекають кожної репетиції, аби зустрітися зі своїм керівником, набратися від нього життєлюбності, кипучої енергії і духовно насолодитися         тією піснею, яку він дарує людям. По завершенні концерту глядачі кілька хвилин вітали митця стоячи.
– Людська шана – це найвища нагорода, – у фіналі дійства сказав Григорій Семенович. – Особливо хотілося б подякувати моїм калинянам. У одній російській пісні співають: “Тогда лишь становится город героем, когда стал героем солдат”. Мої вихованці стали героями. Вони запевняють, що вдячні мені, а це я їм вдячний. Якої можна бажати найбільшої нагороди, коли нові учасники колективу лише за півтора місяці уже ввійшли в репертуар і нічим не поступаються старожилам хору.
Той незабутній вечір торжества української пісні надовго запам’ятається всім присутнім, бо недарма про Григорія Левченка говорять, що він – митець світового масштабу.

Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”