Основні духовні цінності сім’ї мають зберігатися і передаватися із покоління в покоління. Але часи інші,  у нас інше життя. Як в нових умовах зберегти й передати дітям те,  що є основним стрижнем в кожній людині? Батьки мають у цій справі власний досвід. Це може бути досвід родини, де виросли, родичів, знайомих, сусідів, героїв книг і фільмів.

v Звичайно, всі бажають  бачити своїх дітей  успішними та щасливими. І як ви навчите їх всьому необхідному для життя, так вони і вийдуть з цим багажем у світ.
v Вчити дітей треба починати змалку, коли малюк ще не ходить. Він бачить маму, тата, бабусю, дідуся, братика, сестричку, впізнає їх, пробує копіювати манеру поведінки. Важливо з перших днів створювати в сім’ї атмосферу тепла, радості, справжньої турботи. Маля чує матусину колискову, ніжні слова, відчуває міцні татусеві руки, і це впливає на його розвиток. Те, який мікроклімат вдома, як допомагає тато мамі, як ставиться до інших членів родини, все це бачить малюк і, підростаючи, намагається повторювати. Діти все помічають. Вони нібито граються, але чутливе дитяче вушко все сприймає і розуміє.
v Неприпустима лайка батьків у присутності дитини.
v Діти люблять своїх батьків, якими б вони не були. Недосвідченим батькам потрібно вчитися, набувати знань, не пускати процес виховання на самоплив: мовляв, “усі ростуть, і наші якось виростуть, вивчаться”.
v Дуже корисний такий вид дитячої діяльності, як гра. Малята люблять, коли батьки граються з ними, читають їм, розповідають казки. І не обов’язково весь час сидіти біля них, треба й самостійності в міру надавати.
v Дехто з батьків купує багато іграшок. Поставить корзину дитині й каже: “Грайся!”. Дітей треба вводити в гру, показувати, як це робити. Часто хлопчики ламають машинки, бо їм цікаво, що там всередині.
v Купуйте діткам конструктори, щоб вони з вами разом їх складали. Якщо предметів багато, дитина не навчиться зосереджуватись на одному елементі.
v Навчіть маленьку дитину гратися спочатку з однією іграшкою, а потім вже знайомте з новою. Якось у розмові з однією мамою я почула: “Він хоче, щоб я з ним гралася. Але я не хочу”. Для малюка ж мама завжди потрібна, особливо коли дитина дуже маленька і спілкування з мамою готує її до спілкування в суспільстві.
v Дуже важливо, щоб діти бачили ваше ставлення до бабусь і дідусів. Їхній життєвий досвід дуже багатий.  Ви часто звертаєтесь до них, щоб доглянули за дітками. Але не можна при онуках їх осуджувати, критикувати, лаяти,  особливо якщо не змогли порозумітися з ними і хочете перетягти дітей на свій бік.  Із бабусями і дідусями малюкам спокійно, часто дітки за ними плачуть, якщо батьки їх забирають додому. Бо та напруга, яка існує нині в сім’ях, стрімкий темп життя, працюючі батьки, у яких немає часу на дитину, змушує її страждати, а у бабусі вільного часу багато, вона й нагодує неквапливо, і казку розповість…
v І ще кілька слів про розвиток мови дітей. Спілкування батьків із дитиною починається з народження. Якось один тато запитав, чому його синок в 4 роки погано розмовляє? Виявляється, сам тато мовчазний. Із сином бесідує дуже мало. А з будь-якою дитиною треба постійно розмовляти. Одягаєтесь на прогулянку – дитина називає ті речі, які одягає. На прогулянці звертаємо увагу на природу, птахів, тварин. Досліджуємо дерева, листочки, квіти. Дитина повинна знати довкілля, в якому вона живе.

Світлана ПАНАСЕНКО,
педагог.
м. Полтава.