Сьогодні найвища слава Божа явлена в Його великому впокоренні, Його “зменшенні” до людини, до пелюшок, до слабкості немовляти. Христос народився – славіте Його!

Слава Божа не потребує прихильників, від нашого славослов’я вона не зростає. Наш слабкий розум не має сил умістити, усвідомити всю велич того, що відбувається, в повноті, але ми самі потребуємо того, щоб хоча б частково зрозуміти, що зробив для нас Бог, для чого Він втілився, як потрібно нам це Немовля, що лежить у яслах.

Святитель Феофан Затворник каже, що наша радість чи відсутність її у свято Різдва Христового  – випробний камінь нашого ставлення до Бога. Радіти про народження Христа ми маємо так, як радіють майже загиблі, отримавши несподіване спасіння. Висновок зі слів святителя такий: якщо нас сьогодні не сповнює радість, то ми ще не зрозуміли, що означає для нас Христос, від чого Він прийшов нас урятувати.

Історія гріхопадіння Адама – це історія всього людства і кожної людини. Гріх Адама повторюється в кожному з нас, коли ми відвертаємося від Бога і грішимо. Але і Христос втілюється для кожного з нас, а тому і спасіння Христом Адама – це наше спасіння.

 Святий Григорій Богослов називає Боговтілення “другим творінням”, коли Бог ніби заново творить людину, приймаючи на Себе людську плоть, “другим спілкуванням” між людиною і Богом: “Існуючий починає існувати; Нестворений створюється; Необійнятний обіймається; Багатий стає убогим через прийняття плоті, щоб я збагатився Його Божеством… Що за нове таїнство? Я отримав образ Божий і втратив його, а Він приймає мою плоть, щоб і образ спасти, і мене обезсмертити. Він вступає в друге спілкування з нами, котре набагато краще і вище першого”.   “Син Божий став Сином Людським, щоб синів людських зробити синами Божими”, – сказав святий Іриней Ліонський. І тому саме в Різдві Христовому відбувається цілісне оновлення людського єства. Не тільки в тому єдиному Різдві, яке сталося дві тисячі років тому у Віфлеємі, але і в тому народженні Христа, котре знов і знов відбувається в наших душах. Найвеличніше чудо Боговтілення в тому, що, здійснене один раз в історії, воно відновлюється в кожній людині, що приходить до Христа.