– Можу з упевненістю і об’єктивністю стверджувати, що ці птахи досить добре адаптовані до наших умов, прекрасно переносять і холоди, і спеку, – говорить директор господарства “Лубенський страус”, що входить до Асоціації страусоводів України, Олександр Мурашко. – Ми, фермери-однодумці, об’єдналися в асоціацію, щороку збираємося разом, спілкуємося, ділимося досвідом. Ця галузь у нашій країні прижилася і розвивається. Переважна більшість людей думає, що, приміром, африканський страус може жити тільки в Африці. А насправді він добре пристосувався і до наших кліматичних умов.
Олександр Мурашко – за спеціальністю економіст. Лубенчанин, свого часу закінчив Київський інститут народного господарства. І розрахував ефективність нової справи. Розповідає, що прочитав багато інформації з цього приводу, зацікавився нею. Придбав приміщення в селі Вовча Долина Лубенського району, переобладнав його. І ось уже чотири роки в цьому селі існує страусина ферма. Перший десяток страусенят підприємець купив у Тернополі у господаря, налагодивши контакти через Інтернет. Потім дізнався про племінне господарство з розведення страусів – компанію “Агросоюз” у Дніпропетровській області, де їх утримується кілька тисяч. Придбав 30 голів маточного поголів’я рідкісної птиці. А у нинішньому році ферма продала 240 пташенят.
– Купують господарі, фермери, підприємці, котрі хочуть розводити страусів на продаж, беруть у зоопарки, або й просто хтось хоче у дворі в себе тримати, – розповідає Олександр Мурашко. – Страусівництво цікаве й тим, що цей бізнес різнобічний: розведення, продаж пташенят чи дорослого поголів’я і агротуризм. Відходів тут практично немає. М’ясо і яйця вживаються в їжу, шкіра йде на різноманітні вироби, з яєць і пір’я умільці виготовляють сувеніри, прикраси. У медицині, косметології використовується жир.
І все ж нині господарство “Лубенський страус” живе переважно за рахунок туризму. Ферма зручно розташована між Лубнами і Миргородом, приїздять на екскурсії і діти, і курортники. Трохи проблематичним є те, що сезон інкубації і сезон екскурсій починаються навесні майже одночасно, але ця проблема вирішується. Зблизька велетенських птахів мало хто бачив, тому інтерес у людей значний. Усім бажаючим дозволяють погодувати екзотичних птахів, сфотографуватися з ними. Біля ферми є сувенірний кіоск. Господар планує збудувати поруч невелике кафе, де подаватимуть яєчню зі страусиних яєць і страви з делікатесного м’яса.
– Зараз багато говорять про екологічно чисті продукти, а це м’ясо без домішок, птиця вирощена природним шляхом. М’ясо майже без жиру, за смаком нагадує індиче. Страус – найбільший птах у світі, – розповідає Олександр Мурашко. – Живе 60–70 років, нестися починає в 2–3 роки. Дорослий птах важить у середньому 130–140 кілограмів. Харчування страусів своєрідне – їх не можна розкормлювати, бо перестануть нестися. Їдять вони зерно – ячмінь, кукурудзу, комбікорм, зимою – сінаж, вітамінні добавки. Якби нам допомагали в розвитку цього виду птахівництва, можна було б уже налагодити експорт в інші країни.