Бачачи духовну загибель свого народу, пророк Ілія став викривати царя Ахава в лукавстві, переконуючи його покаятися і навернутися до Істинного Бога. Коли цар не послухався слів пророка, настала трирічна засуха, що спричинила голод у країні. І лише за молитвами святого пророка Ілії на спраглу землю знову впав дощ. Цар Ахав усвідомив свою помилку й оплакав гріхи, але дружина його Єзавель погрожувала вбити пророка Божого. Ілія втік у царство Іудейське й, страждаючи через безсилля викоренити ідолопоклонство, просив у Бога для себе смерті. Та ангел Господній наказав йому йти в далеку дорогу. Сорок днів і ночей ішов пророк Ілія і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут після грізної бурі, землетрусу і полум'я Господь явився "в тихому вітрі"         (3 Цар. 19, 12) й утішив Ілію, сповістивши, що серед ізраїльтян є ще сім тисяч чоловік, які не кланялись ідолам, і що Він висуне          з-поміж них пророка Єлисея, якого і повелів помазати. Єлисей згодом став його учнем.

За свою полум'яну ревність про Славу Божу пророк Ілія був узятий на Небо живим у вогненній колісниці. Пророк Єлисей став свідком його сходження на небо й отримав разом з його плащем дар пророчого духу вдвічі більший, ніж мав його вчитель. За вченням церкви, пророк Ілія буде Предтечею Страшного Другого Пришестя Христа на землю і під час проповіді прийме тілесну смерть.

На час, коли відзначають день пророка Ілії, в Україні трапляються найсильніші громовиці, тому в народі святого називають Громобоєм. Напередодні Ільїного дня (народна назва свята) турбувалися про те, щоб захистити свій будинок і посіви від зливи, граду та блискавки. В цей  день була категорично заборонена будь-яка робота. Саме від Ільїного дня, за народними повір'ями, починалася негода, а також заборонялося купатися. "До Іллі мужик купається, а від Іллі з рікою прощається", – говорить народне прислів'я.