Дитина малює для здоров’я

У дошкільному дитинстві може нашкодити вимога дорослих щодо техніки і реалістичності малювання, критики та аналізу малюнків. Тоді знижується інтерес дитини до малювання. Його відсутність, за дослідженням дитячого психотерапевта О.І. Захарова, збіднює психічний розвиток дітей, свідчить про наявність ускладнень.

Отже, дитина малює для свого здоров’я. Графічне зображення життєвих ситуацій знижує психічну напругу, зменшує гостроту їх сприйняття. Недарма вчить народна мудрість: “Розділена радість збільшується вдвічі, а розділене горе зменшується наполовину”. Ось і дитина підсвідомо прагне поділитися своїми переживаннями в доступний їй спосіб – мовою малюнка.

Через малюнок дитина передає своє ставлення до зображеного. Виразними засобами служать лінія і колір.

 Приємне добре змальовується – більш виразно, чітко, деталізовано, яскравими кольорами.

 Те, до чого дитина ставиться негативно, зображається безформеним, у темних одноманітних кольорах, хаотичними лініями.

 Кольором дитина виражає своє ставлення до намальованого образу. Малюк часто має певний улюблений колір, яким розфарбовує все, до чого юний автор ставиться позитивно. Тому на малюнках можна побачити зелених зайців, сині дерева тощо.

Ставлення також виражають композиція і величина предметів. Те, що для дитини важливіше, зазвичай намальовано більшим за все інше.

Якщо син чи донька принесли свій малюнок батькам:

 не оцінюйте його досконалість;

 озвучуйте все, що побачили (“…Я бачу жовте сонечко, сині хмарки, високе дерево з розкішною зеленою кроною, а чи скоро піде дощ?”), тоді ви почуєте: “Піду і намалюю ще…”, адже малюк відчув розуміння і підтримку в творчості, він вільний і почуває себе безпечно;

 не обмежуйтесь фразою: “Ти молодець”, бо тоді немає до чого прагнути.

Вивчення малюнків дозволяє краще зрозуміти інтереси, захоплення, особливості темпераменту дітей.

 Перевага сірих тонів і домінування чорного кольору підкреслює відсутність життєрадісності, знижений тон настрою, велику кількість страхів.

 Яскраві, світлі, насичені фарби вказують на активний життєвий тонус і оптимізм.

 Широкі мазки при малюванні фарбами, масштабність, відсутність домальовувань, що змінюють задуманий сюжет, вказують на впевненість і рішучість.

 Підвищена збудливість і гіперактивність знаходять своє вираження в нестійкості зображення (кілька разів спостерігається зміна задуманого сюжету), в його змазаності.

 У стані схвильованості діти малюють мало.

Як активізувати інтерес до малювання вдома, стимулювати потребу в зображувальній діяльності?

 Придбайте привабливий матеріал для малювання різними техніками.

 Теми для малювання мають обирати самі діти.

 Якщо дитина не хоче малювати, не треба фіксувати на цьому увагу, порівнювати її з ровесниками. Створіть відповідний розвиваючий осередок у кімнаті, який стимулюватиме використання того, чим він наповнений.

 Малювання має проходити в життєрадісній атмосфері, при доброзичливій підтримці з боку мами й тата.

 Дитячий малюнок – це частина самої дитини, її продовження на папері. Не зазіхайте на нього, бажаючи щось підправити, питайте дозволу його подивитися.

Набуваємо практичного психологічного досвіду

Вправа “Малюємо пережи­вання”.

Якщо ваша дитина має переживання чи певний страх, ефективним і доступним для неї буде спосіб відтворення своїх почуттів у малюнках.

Запропонуйте дитині намалювати свій страх, а потім розірвати зображення на дрібні шматочки та викинути. Такий ритуал можна повторювати кілька днів. Також можна пропонувати перетворити страшний образ на малюнку в смішний (діти домальовують клоунські кумедні ковпачки, носики, бантики). Можна попросити малюка намалювати себе хоробрим, сильним, вищим поруч із об’єктом переживань. Таким чином він у символічній формі відтворює актуальне переживання, ділиться ним із вами, зменшуючи його травмуючу силу. І коли, вкотре отримавши ваше завдання, стає до нього байдужим – це сигнал того, що у свідомості дитини проблема тьмяніє, і вивільняється місце для позитивних емоцій.