Про підсумки Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2007 року та завдання на 2008 рік присутніх поінформував заступник голови Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України, заступник керівника дирекції Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування Віктор Лопатинський.
Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України є науково-методичною, консультативною і координуючою структурою, дорадчим органом при Президентові України. Діє він з квітня 1992 року.
Про визначення змісту інноваційних складових за проектними пропозиціями учасників конкурсу 2008 року розповів член експертної комісії конкурсу, директор Інституту місцевої демократії, кандидат технічних наук Валерій Рубцов, а про методологію підготовки проектів та програм розвитку місцевого самоврядування – вимоги та особливості – начальник організаційного відділу Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України Василина Ісакова.
– У час, коли Україна стала незалежною державою, законодавча база щодо місцевого самоврядування була фактично нульовою, – наголошував Віктор Лопатинський. – І тому доводилося вести серйозну наукову роботу, вносити свої пропозиції, щоб були вчасно прийняті відповідні закони Верховною Радою та постанови Кабінету Міністрів. Фонд виступив ініціатором запровадження Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Його почали проводити з 2003 року після відповідного Указу Президента України. Метою конкурсу був відбір проектів з питань місцевого самоврядування, спрямованих на розв'язання проблем регіонального та місцевого розвитку, поширення позитивного досвіду, здобутого у процесі їх реалізації. Які ми очікували результати? Це створення бази інноваційних ідей та їх упровадження у практику діяльності органів місцевого самоврядування. І як наслідок – поглиблення процесів муніципальної реформи.
За п'ять років проведення конкурсу в ньому взяли участь 1283 органи місцевого самоврядування, переможцями стали 339 рад. На реалізацію проектів з державного бюджету виділено 51 млн 426 тис. 700 грн. Майже стільки ж залучено з місцевих бюджетів.
Суть конкурсу та формулу успішної участі в ньому допомагають зрозуміти інформаційно-методичні семінари, що стали вже традицією. Тільки торік у подібних заходах взяло участь понад 2 тисячі представників органів місцевого самоврядування. У деяких регіонах стали проводитися обласні конкурси.
Відрадно, що цьогоріч, зазначалося на семінарі, органи місцевого самоврядування І і ІІ категорій – села, селища та малі міста – отримають гранди вдвічі більші, ніж у попередні роки (І категорія – 100 тис. грн, ІІ – 200 тис. грн). Раніше з однієї області могли подавати до 17 проектів. І нерідко траплялося так, що жоден із них не "проходив". Причинами були розпорошеність і нечіткість ідей, відсутність репрезентації супроводу проектів. Зважаючи на це, було внесено зміни до положення про конкурс, згідно з якими рада має подавати не більше трьох проектів, концентруючи увагу на головних питаннях. Перемагають же, як правило, ті, хто зумів запровадити командний стиль роботи і до участі у конкурсі підходить дуже серйозно. Зокрема майже щороку стають переможцями міста Комсомольськ, Вознесенськ, Кам'янець-Подільський, Бердянськ, Славутич.
Є надзвичайно важливим,  стверджували промовці у своїх доповідях, щоб проекти, які подаються на конкурс, були конкурентними. До речі, останнім часом вони стали більш досконалими. Фахівці навчилися розпізнавати проблему із середини, здійснювати її грунтовний аналіз, вивчати можливі шляхи вирішення і потім все це подавати як проект.
Учасники семінару висловили упевненість, що робота у цьому напрямку і надалі має поліпшуватися.
Місцеве самоврядування: реалії та перспективи
У  рамках методично-інформаційного семінару відбулося засідання "круглого столу" на тему "Місцеве самоврядування: реалії і перспективи" за участю представників рад різних рівнів шести областей України та полтавських журналістів. У форматі діалогу було обговорено типові проблеми в роботі органів місцевого самоврядування України та шляхи їхнього вирішення.
– Ми обговоримо ті проблеми, якими живуть сьогодні місцеві ради і громади. Хотілося б почути точку зору наших гостей щодо нинішнього стану речей із розвитком місцевого самоврядування, – підкреслив голова Полтавської обласної ради Олександр Удовіченко. – Сьогодні є намагання багатьох владних інституцій вносити зміни і доповнення до закону про місцеве самоврядування. На рівні держави були прийняті рішення, в тому числі Верховною Радою, про реформування в рамках конституційної реформи, перші кроки зроблені, а до органів місцевого самоврядування справа так і не дійшла. Ми працюємо в режимі, коли маємо певні, на наш погляд, атавізми в організації влади на місцях, у взаєминах і організації спільної роботи вертикалі виконавчої влади та представницьких органів на рівні області, міст, районів. Цей блок питань хотілося б обговорити. І, звичайно, те, заради чого ми зібралися, – це пошуки форм, методів і схем, які дали б можливість залучати до вирішення проблем місцевого самоврядування фінансові ресурси з різних джерел: це і місцеві бюджети, і державна казна, і позабюджетні кошти, у тому числі й те, що робить Фонд розвитку місцевого самоврядування.
Проблеми, з якими стикаються органи місцевого самоврядування, означила заступник голови Дніпропетровської обласної ради Катерина Відякіна.
Десятирічний досвід роботи в Дніпропетровській обласній раді самої Катерини Іванівни дозволяє бачити процес становлення самоврядування в регіоні й перепони на шляху розвитку. Перша з них – двовладдя на рівні області й районів.
– У нас в ряді районів через це не були прийняті бюджети. Згідно з Бюджетним кодексом райдержадміністрація повинна подати свій проект у районну раду. А погляди на бюджет – різні. І на рівні області була така ситуація. Облдержадміністрація, маючи відмінну від ради думку, збиралася подати проект рішення про бюджет 2008 року за дві доби до сесії – депутати, мовляв, проголосують. Ми були змушені затягти сесію, щоб дати депутатам час розібратися, і змусили адміністрацію рахуватися з нами. Як бачите, це можливо. Але процес дуже важкий. Погіршує ситуацію розмаїття політичних симпатій, що часто стає на заваді порозуміння між обласною радою і обласною держадміністрацією.
Оскільки це позначається на житті територіальних громад, депутати намагаються шукати спільну мову з виконавчою владою. Проте найкращим виходом і для цієї області, і для інших, і для України загалом був би законодавчий розподіл повноважень між двома гілками влади, вважає представниця Дніпропетровщини. Це б не тільки позбавило країну конфліктів, але й запобігло б дублюванню функцій. Останнє породжує, зокрема, проблему в управлінні спільною власністю територіальних громад. Насправді це – прерогатива ради. Однак з кількісно обмеженим виконавчим апаратом ради виконувати цю функцію неможливо. Тому виникла необхідність делегувати відповідне повноваження держадміністраціям. Відтак у царині управління спільною власністю територіальних громад з'явилося підгрунтя для протиріч і конфліктів. Законодавчо їх вирішення не визначено, навіть не визначено саме поняття управління спільною власністю територіальних громад. Це зумовлює суперечки й між громадами. Наприклад, часто виникають запитання на кшталт: чи має право обласна рада відчужувати об'єкти, призначати їх керівників тощо, якщо цими об'єктами управляє обласна рада, але знаходяться вони на території якогось району? Отже, на часі – питання формування виконавчих комітетів при радах.
Не оминула Катерина Відякіна централізації коштів та проведення тендерних закупівель, що для територій районного, сільського рівнів, а подекуди й для міст, перетворилися на суцільну проблему.
– Я думаю, що кожна обласна рада направляла до органів державної влади свої зауваження і пропозиції щодо цієї процедури. Св
ого часу ініціював порушення цього питання Донецьк. Дніпропетровська область минулого року через узаконені перепони у проведенні тендерів повернула у державну скарбницю 21 млн грн. А коли в області провели велику нараду за участю Прем'єр-міністра та голів райрад і райдержадміністрацій і порушили серед іншого і цю проблему (до слова, щодо неї райради і райдержадміністрації одностайні), реакцією Прем'єр-міністра було… звинувачення: це ваші проблеми, і ось тут ви зробили не так, і ось тут не так використали гроші… Але ж люди кричать тоді, коли є проблеми!
За дорученням Асоціації місцевого самоврядування голова Дніпропетровської обласної ради досліджує це питання системно. Водночас він намагається систематизувати в цілому проблематику місцевого самоврядування в Україні.
На думку Катерини Відякіної, проблеми самоврядування в Україні – через недорозвиненість демократії.
– Колегіальний орган представляє народ. А народ не може бути поганий, він такий, який є. А те, що відбувається у парламенті, – робота окремих осіб. Спроба ж дискредитувати представницьку владу є спробою встановити диктатуру. За умови жорсткої вертикалі влади легше керувати, легше звільняти. Система управління територією за Європейською хартією місцевого самоврядування складніша, важче працювати на рівні компаньйонів і партнерів. Рішення обласної ради повинні містити позицію всього депутатського корпусу. Нещодавно щось подібне відбулось у Верховній Раді щодо НАТО. Це недостатність розвитку демократії. На жаль, нині намагаються вернутися назад. Зокрема у питанні виборчої системи: від пропорційної до мажоритарної. Це крок назад, а не розвиток. Якось я веду розмову з одним нашим депутатом, і він каже, що більше не балотуватиметься за пропорційною схемою, а тільки за мажоритарною, бо йому простіше купити свій округ – місто, де розташоване його підприємство. Він напевно знає, що тоді буде депутатом обласної ради. Так, пропорційна система у нас ще недосконала. Але це – демократичний інститут. Я вивчала польський досвід місцевого самоврядування. Там є поняття партійної системи, але з відкритими списками.
Щодо майбутнього системи місцевого самоврядування у зв'язку з законопроектами, які передбачають його нівелювання, на Дніпропетровщині сподіваються на розуміння народними депутатами України аргументів на користь самоврядування. Голова обласної ради – вибрана особа, голова облдержадміністрації – призначена. Перший відповідає перед всією територіальною громадою, другий – лише перед особою, яка його призначила. Одна людина не буде сильнішою за усіх, її погляд не буде об'єктивним, стверджує гостя. Якщо ж законопроекти стануть законами, Асоціація місцевого самоврядування звертатиметься до судових інстанцій – аж до європейських.
Харківський експеримент
Голова постійної комісії Харківської обласної ради з правових питань та регуляторної політики, віце-президент Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Віктор Устименко розповів учасникам "круглого столу" про унікальний експеримент по вдосконаленню діяльності органів місцевого самоврядування, який уже більше року триває на Харківщині.
– Пройшов перший етап політичної реформи, але на цьому ми й зупинилися, – сказав Віктор Устименко. – По суті невирішеними залишаються всі питання діяльності органів місцевого самоврядування, територіальної громади, взаємодії обласної, районної, сільської, селищної рад. Тобто кожна рада діє сама по собі, а будь-які дії обласної чи районної ради можуть кваліфікуватись як втручання в діяльність певного органу місцевого самоврядування. Мета експерименту, який триває на Харківщині, – створення певної вертикалі влади для забезпечення ефективної взаємодії обласної ради з органами місцевого самоврядування – районними, міськими, сільськими, селищними радами Харківської області. В експерименті беруть участь усі територіальні громади області – сільські та селищні ради, мерії міст обласного і районного значення, а також сама обласна рада. Для цього прийняті й зареєстровані в управліннях юстиції Статути територіальних громад, у яких чітко визначені їхні повноваження та взаємодія з обласною та районними радами. Зареєстровано Статут Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, яка надає методичну, юридичну та інші види допомоги в діяльності районних, сільських, селищних та міських рад. Предметно працюють і департаменти, створені при Асоціації. Також укладені угоди між обласною і районними радами про делегування прав з метою вирішення спільних завдань територіальних громад сіл, селищ, міст області щодо регіонального розвитку та розвитку окремих територій Харківської області, створено Консультативно-дорадчу раду з питань місцевого самоврядування при голові Харківської обласної ради.
Голова постійної комісії Харківської обласної ради з правових питань та регуляторної політики Віктор Устименко пояснив, що основною метою створення цих інституцій є розширення прав територіальної громади та органів місцевого самоврядування та їх закріплення у локальних правових актах, які приймаються відповідно до чинного законодавства. А це є законною підставою для їх виконання на території органу місцевого самоврядування.
– По суті, у локальних правових актах, які приймаються на території відповідного органу місцевого самоврядування, крім положень, передбачених законом, закріплено певні, досить суттєві, повноваження, не передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", – акцентував увагу присутніх голова комісії. – Але вони не заборонені чинним законодавством і стосуються діяльності органів місцевого самоврядування, забезпечення життєдіяльності відповідних територій.
За словами Віктора Устименка, у цих локальних правових актах передбачені також повноваження, що не заборонені законом, по координації дій місцевих органів самоврядування і обласної ради, її постійних комісій у вирішенні спільних завдань з регіонального розвитку та розвитку окремих населених пунктів, розгляді проектів програм та концепцій з питань розвитку місцевого самоврядування, пов'язаного з функціонуванням місцевого господарства та забезпеченням життєдіяльності територій, приватизації майна, соціального захисту населення, прав та інтересів територіальних громад та органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб.
– Нещодавно ми прийняли такий локальний правовий акт про передачу труб газопроводів з балансу сільських рад на баланс спеціальної організації, – навів приклад Віктор Устименко. – Зараз у такий спосіб хочемо передати трансформатори та інші електроспоруди, які знаходяться на балансі органів місцевого самоврядування і які вони не можуть експлуатувати.
Вдалося розв'язати харків'янам і ще одну типову проблему в роботі органів місцевого самоврядування – управління майном спільної власності територіальних громад. На підставі угоди між обласною та районними, сільськими, селищними радами права по управлінню майном були делеговані обласній раді. Як результат, протягом року обласний бюджет Харківської області збільшився на 12–16 мільйонів гривень.
Та все ж, на думку промовця, органи місцевого самоврядування не будуть мати належних прав доти, доки не буде проведено другий і третій етапи політичної реформи.
– Нинішня вакханалія влади встановилася з двох причин: перший етап політреформи, який пройшов не дуже вдало, і недопрацьована система виборів на пропорційній основі, – висловив свою точку зору Віктор Устименко. – І навіть ті зміни й доповнення до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", які зараз планується приймати, знову ж таки не визначають чіткої концепції розвитку місцевого самоврядування. Тому врешті-решт необхідно провести політичну реформу і віддати всю владу на місця. Коли Київ передасть, у відповідності з законом, повноваження органам місцевого самоврядування, не виникатиме й питання федералізації. Адже насправді воно не політичне, це питання передачі повноважень органами центральної влади орг
анам місцевого самоврядування, у тому числі й формування бюджету за принципом "знизу вгору". Необхідно чітко збалансувати нашу економічну владу між органами центральної влади, обласної влади, районної, сільських рад і чесно розподілити бюджет. Харківщина віддала півтора мільярда гривень у центральний бюджет, а тепер субвенціями і субсидіями отримуємо гроші назад. Лише за тендерні процедури у Тендерну палату України Харківська область сплатила 129 мільйонів гривень! За ці кошти можна було газифікувати усі села області, які ще не газифіковані.
Про проблеми місцевого самоврядування у місті районного підпорядкування розповів під час "круглого столу" Приморський міський голова Запорізької області Григорій Шаповал. Також він поділився досвідом залучення інвестицій у розвиток міста.
– Сьогодні самоврядування для такої міської ради, як наша, де 11 тисяч населення, а в літній період, коли прибувають відпочиваючі, – і до 60 тисяч, має лише один вихід – "рятуйся сам як можеш", – сказав Григорій Шаповал. – Ми знаємо, що грошей ніхто ніколи не дасть, і навіть не чекаємо цього. Тому пішли до населення, почали розбудовувати місто за кошти людей. Як результат, сьогодні місто повністю газифіковане, хоч ще у 2002 році не було газифіковано жодного будинку. Не було відремонтовано доріг – пішли за принципом співфінансування. Десять відсотків збирає неселення, дев'яносто – міська рада. Для залучення інвестицій почали проводити у себе й міжнародні конференції і також маємо позитивний результат. Хочу відмітити, що за шість років ми не віддали жодного квадратного сантиметра землі. Сьогодні робимо це на договірних засадах: ви нам прокладаєте вісім кілометрів газопроводу у селище, а вам буде відведена земля. Використовуємо й інші варіанти. Те, що ми їздимо один до одного і вивчаємо досвід, дуже добре.
Учасники "круглого столу" висловили одностайну думку про те, що у столиці не чують місцевих ініціатив, зокрема, щодо децентралізації влади, розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, створення та впровадження механізму формування самодостатніх місцевих бюджетів, спрощення тендерних процедур.
"Наче і робиться щось для села, та цього не видно"
Голова Старобільської районної ради Луганської області Валерій Пахниць наголосив на необхідності залучення до роботи в органах місцевого самоврядування професіоналів:
– Я представляю районну раду і вважаю, що ті типові проблеми місцевого самоврядування, про які вже говорили колеги, є на різних рівнях. Двовладдя, конкуренція у владі – хто перший, хто другий – залежить також від кадрів, від людей, які працюють у місцевому самоврядуванні. Мені, як керівнику районної ради, це добре видно. У нас 21 сільська рада, з них принаймні в шістьох голови – підготовлені люди, з якими можна втілювати будь-які ідеї, створювати проекти, говорити на рівних. Інші 15 сільських голів – люди, котрі мають свій менталітет сільського мешканця, зі своєю підготовкою, і там важко знайти тих, хто б міг рухати наше самоврядування вперед. Там немає двовладдя, там він один – керівник. Але при цьому, не маючи фінансового резерву, бюджету, коли ні про який фонд розвитку і мови бути не може, він практично ніякої ролі не виконує. Хоча на селі сьогодні є єдина місцева влада – це сільський голова і сільрада. Тому та концепція, про яку тут говорили, справді потрібна, та ми, беручи участь у багатьох семінарах і навчаннях у Києві, постійно чуємо лише розмови. Багато говоримо, а результатів ніяких. Я брав участь 1 березня у Сєверодонецькому з'їзді, де тема місцевого самоврядування була головною: куди ми йдемо з нашим самоуправлінням і що будуємо у нашій державі. І там те ж саме – всі розповіли, у резолюції записали, а старту якогось не побачили.
Хотілося б звернути увагу на питання про фонди допомоги місцевому самоврядуванню. Було сказано, що з державного бюджету залучено 51 мільйон гривень на проекти. Але якщо взяти і розподілити в Україні хоч потроху, по 100–200 тисяч на місто, район чи село, то скільки років треба йти до того, щоб чогось досягти, зупинити спад у розвитку сіл, містечок, місцевого самоуправління. Це настільки мізерна сума, а щоб проект чи грант виграти, треба чимало зусиль, бо бажаючих багато, а грошей мало. У 2006 році дві сільські ради в нашому районі виграли гранти по 50 тисяч. Та коли 20 грудня дають гроші і до кінця року їх треба за десять днів використати, то це вже просто насмішка. Минулого року збільшено об'єми, але жодна рада не виграла тендер, і практично все це залишилося на папері, а робота начебто йде. Ніби й робить держава щось для села, але цього не видно. Такі підходи не сприяють розвитку місцевого самоврядування. Чому ми маємо двовладдя на рівні сільських районів? Якщо взяти місто, там немає такої проблеми. Форма створена, інститут місцевого самоврядування діє, і вже врегульовані деякі питання. Тобто готова структура для використання на всіх територіальних рівнях. Думаю, у нас напрацьовано багато практичних питань, вони мають концептуально "вийти нагору", але там поки що нікому почути.
"На тендерах наживається
купка людей"
Обговорюючи тему тендерів, голова Полтавської обласної ради Олександр Удовіченко зазначив:
– Хочу висловити особисті враження про зустріч голів обласних рад із Президентом і Головою Верховної Ради. Ми порушували питання тендерів, говорили про ті негативні явища, які створює нинішня Тендерна палата. Після зустрічі з Президентом їду додому й по радіо чую, що дає інтерв'ю голова Тендерної палати і розповідає про те, скільки він врятував для держави мільярдів гривень завдяки діяльності Тендерної палати, про те, що без тендерів, без цього контрольного органу розграбували б весь бюджет. Цинізму такого ще не було. Прийнята постанова Кабміну про спрощення процедури закупівель товарів на суму до 80 тисяч гривень. Це косметична схема, оскільки сьогодні практично зупиняється забезпечення харчуванням учнів, вирішення господарських питань в медицині, в бюджетній сфері. Адже треба три учасники тендерних торгів, а люди просто не йдуть, оскільки обсяги фінансування цих операцій зовсім неадекватні тим внескам, які треба сплатити за участь у тендері. Такого ставлення до людей, структури організації бюджетного процесу, думаю, ще не бачила ні одна держава. Тут задіяні всі політики і політикани центрального рівня. Не чують, на жаль, сьогодні, не хочуть почути проблем місцевого самоврядування. На згаданій зустрічі Президент послухав наші пропозиції щодо змін до цієї сфери. Погодився, сказав, буде підтримувати. У нас головний ідеолог змін до закону – голова Львівської обласної ради. Представники обласних рад збиралися у Запоріжжі, створили робочу групу, направили у Львів (від Полтавської обласної ради їздив заступник голови Петро Ворона). Зібрали там фахівців усіх областей, відпрацювали проект рішення щодо змін до законодавства про місцеве самоврядування і подали. Нас ніхто не послухав, у Верховну Раду поданий законопроект Секретаріату. Його всі бачили і аналізували. Комусь подобається така позиція, комусь ні, хтось за Президента, хтось проти, але такого нехтування, як сьогодні, ситуацією з організацією влади по вертикалі і місцевого самоврядування держава ще не знала.
Маємо проблему, що нині полягає не так у політичних протистояннях, як, на мій погляд, у повзучій корумпованості, яка
в різних інституціях, наче червоточина, роз'їдає державний апарат і державну машину. Це дуже небезпечно, тому потрібно про це говорити, щоб голос наш був почутий. Щодо речей, які сьогодні виникають у рамках протистояння гілок влади – виконавчої і місцевого самоврядування, то там, де є розумні люди, ці проблеми приглушені, а там, де амбіції керівників на рівні району чи області переважають здоровий глузд, там вони набувають викривлених форм. Наприклад, у нашій області в кількох районах районні ради висловили недовіру головам райдержадміністрацій, де більшістю, а де двома третинами голосів депутатів. У деяких районах – по два рази. Ніяк
ої реакції протягом півроку ні з боку обласної держадміністрації, ні з боку Секретаріату Президента. Можна відмахнутися і сказати, що це якісь політичні речі, але це пряме порушення діючого законодавства. Треба розглядати і давати відповіді людям. Якщо ж не розглядати і навіть не спілкуватися з представництвом громади, депутатським корпусом, то це просто ігнорування, руйнація всякої організації влади у нашій державі. Обласна рада просто закидана зверненнями з районів, ми винесли на комісії, обговоримо ці питання на черговій сесії. Можливо, нас почують, і зреагує виконавча влада. Ми намагаємось це зробити в цивілізованій формі, щоб обласна рада була в своїх рішеннях монолітна. Поки не знаходимо спільної мови, то й не виносимо питання для того, щоб просто чубитися в сесійному залі, не маючи виваженого рішення. Така ситуація сьогодні, не нагнітаємо, але бачимо, що певні речі треба змінювати у нашій державі.
– Ми відійшли від політики і тепер переймаємося винятково інтересами громад – освітою, комунальним господарством тощо. І у цьому Донецька обласна рада і обласна держадміністрація – однодумці, – розповіли Лариса Паскаль і Ольга Маштакова – завідувач і консультант сектора з питань методичної роботи і адміністративно-територіального устрою управління організаційного забезпечення діяльності ради та її органів виконавчого апарату Донецької обласної ради. – Втім, і на Донецькій області позначається актуальна загальнодержавна проблема – відсутність в Україні бачення системного перетворення у країні і як наслідок – стратегічного планування. Донеччани втомилися чекати кроків держави, вони розробили свою стратегічну програму розвитку регіону до 2015 року, проте без підтримки держави втілювати її важче, ніж було б за умови підтримки. На жаль, представники Донеччини не впевнені, що державна влада хоче чути пропозиції, які регіон направляє з року в рік.
Учасники "круглого столу" були одностайними: органи місцевого самоврядування і надалі будуть активно відстоювати свої позиції на всіх рівнях.
Спілкуючись із журналістами по завершенні засідання "круглого столу", голова обласної ради Олександр Удовіченко зазначив, що Полтавська область здобула понад 2 млн гривень на всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, якому був присвячений міжрегіональний семінар у Полтаві. Інтерес керівників рад до такого конкурсу великий, адже це реальний шлях, який можна пройти, правильно подати проект і отримати кошти для вирішення конкретних проблем територій. Полтава була обрана місцем проведення таких масштабних заходів тому, що наша область протягом останніх двох років є активним учасником цього процесу, є ентузіасти, ініціатори цієї справи.
Минулого року наша область була одним з переможців, і керівництво Фонду сприяння місцевому самоврядуванню зрозуміло, що тут є однодумці у справі розбудови самоврядування.