Ще 1991 року навколо “Білецьківських плавнів” вирували бурхливі пристрасті, пов’язані зі спробою замити заплавні землі задля будівництва нового житлового мікрорайону на площі 30 га, що суперечило водному законодавству. Як розповів директор РЛП “Кременчуцькі плавні” Володимир Никифоров, така активна позиція мала широкий резонанс, завдяки чому Кременчуцька міськрада прийняла рішення про встановлення водоохоронних зон на річках у межах Кременчука, знявши питання замиву заплавних земель. У травні 1993 року під час оптимізації заповідної мережі в Кременчуцькому районі працював колектив науковців міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи Мінекобезпеки України та НАНУ разом із полтавськими та кременчуцькими науковцями. Звісно, першочерговим об’єктом досліджень були Білецьківські плавні, на базі яких наказом Президента України № 750/94 від 10.12.1994 р. на території майже 3 тис. га і було створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Наступного року наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки було затверджено відповідне положення про його функціонування, яке у зв’язку зі змінами та доповненнями у законодавстві також зазнавало змін.

Одночасно в Кременчуці відбувся перший практичний семінар щодо створення Національного парку “Білецьківські плавні на Дніпрі”. У черговий раз питання про надання плавням статусу Національного парку порушувалося у 1999 та 2010 роках. Однак через мляву позицію Білецьківської сільської ради це питання так і залишається невирішеним, хоча воно й включене до державної програми розвитку природного середовища нашої держави. Варто зазначити, що у зв’язку зі змінами до Закону “Про природно-заповідний фонд України” Білецьківській сільській раді було запропоновано погодити пункт щодо полювання. У ньому йдеться про дозвіл в установленому порядку обмеженого мисливства в мисливський сезон під контролем Мінприроди України та Державної екологічної інспекції в Полтавській області. Однак сільські депутати не погодили такої зміни, поставивши власні незручності вище загальнодержавної концепції розвитку природно-заповідного фонду.

Водночас, зважаючи на те, що природно-заповідна справа в нашій країні задекларована як пріоритет довгострокової державної політики, спрямованої насамперед на збереження, відтворення та збалансоване раціональне використання природно-заповідного фонду, перед органами влади поставлені дещо нові завдання. Безумовно, це є свідченням цивілізованого шляху розвитку України, орієнтованого на інтеграцію до Всеєвропейської стратегії збереження природного середовища, який водночас передбачає докорінні зміни у функціонуванні природно-заповідних територій. Саме це й спонукало дирекцію РЛП “Кременчуцькі плавні” на підставі ухвалених Верховною Радою України законів розробити та подати на розгляд Кременчуцької районної ради пакет документів, які й мають регламентувати роботу цієї структури. Серед них – нове положення про РЛП, екологічний фонд, громадську охорону та перелік можливих платних послуг, рекомендованих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області. Питання розглянули на спільному засіданні депутатських комісій Кременчуцької райради, його одноголосно було рекомендовано до розгляду на черговій сесії.

Однак такі проекти категорично не сприйняли у Білецьківській сільській раді, керованій Анною Самойлюк. Та якщо з платними послугами справді вирішили не поспішати й питання взагалі вилучили з порядку денного, то щодо положення, яке у будь-якому разі необхідно ухвалювати, розпочалися справжні дебати. Цілком нормальний процес, якщо є прагнення знайти компроміс.

Натомість у Білецьківській сільраді обрали позицію категоричного несприйняття вимог чинного законодавства. У відстоюванні свого права безконтрольного користування територією ландшафтного заказника вирішили пустити в хід різноманітні засоби. У селах почали з’являтися листівки з тарифами платних послуг і закликами, як писалося у листівках, зупинити свавілля. Звісно ж, ефект збурення громадської думки спрацював. Тож, коли громадян запросили на збори сільської громади вирішувати долю плавнів (чомусь до замалого клубу села Чечелеве, хоч у  Білецьківці такий заклад значно просторіший), зійшлося багато людей. Сільська рада ще й організувала підвезення бажаючих із усіх навколишніх сіл. Зібрання довелося проводити біля клубу, але статус зборів воно відразу ж втратило, бо замість звичної протокольної процедури перевагу надали “вільному мікрофону”. Запрошених представників влади, депутатів і керівника парку, котрі намагалися внести ясність у суть проблеми, мало хто слухав. Овації зривали тільки ті, кого хотіли чути. У цій словесній баталії так і не було сформовано, від чого саме необхідно рятувати “Білецьківські плавні”, які пункти положення про РЛП є найбільш суперечливими і які альтернативні пропозиції хоче запропонувати сільська рада. Однак досить чітко лунали тези про створення режимного об’єкта, який обнесуть огорожею й заборонять туди навіть ступати, не те що ловити рибу чи відпочивати. Хтось із виступаючих навіть запропонував вилучити “Білецьківські плавні” зі складу регіонального ландшафтного парку.

Прокоментувати ситуацію ми попросили голову Кременчуцької районної ради Василя Кравченка.

– Проти кого ведуть боротьбу “захисники природи”? Проти Закону, проти самих себе. За що борються? За підтримання безладу. А ще – це яскравий приклад того, як представники Білецьківської сільської ради не виконують своїх прямих обов’язків щодо об’єктивного інформування населення. Кому, як не голові та депутатам Білецьківської сільради, відомо, на яких саме засадах і в якому статусі створено “Білецьківські плавні” та РЛП. Попередня влада району не ставила особливих завдань перед РЛП – усі мирно співіснували й користувалися природними багатствами у власних інтересах, які у кожного різні. Комусь – відпочити з вудкою на водоймищі, комусь – “урвати” браконьєрським способом риби. Комусь – накосити сіна для підсобного господарства, а комусь – зайняти гектари сіножаті. А ще хтось намірився  влаштувати автодром на чотирьох гектарах заповідної землі, знявши з неї шар гумусу. А куди ж дивляться посадові особи, які зобов’язані забезпечувати виконання чинного законодавства на ввіреній їм території? Мабуть, у  них до цього не доходять руки. Але всьому приходить кінець. Після проведення ревізії території ми з’ясували, що керівництво РЛП сконцентрувало увагу на науковій та дослідницькій діяльності. Та й коштів для проведення іншої господарської роботи чи організації належної охорони та контролю не виділяли. Нова владна команда району вважає за доцільне все ж керуватися державницькими підходами до використання та збереження навколишнього середовища. Задля цього відбулася нарада з керівництвом РЛП щодо діяльності парку та можливих перспектив розвитку як природно-заповідної структури. Заслухали питання на засіданні депутатських комісій і зробили висновки, що вся проведена робота становить лише не-значну частку від необхідної. Так, у науковій сфері зроблено багато, але ж є й інші завдання. Виникає логічне запитання: чому ж район, маючи таку територію, яка підпадає під дію природоохоронного законодавства, не використовує її можливост
ей? Ми задумалися, що ж зроблено у цьому напрямі? Нічого. Чому не працюємо? Ніхто не ставив такого завдання. Дійшли згоди, що треба міняти підходи й починати роботу.

Першим реальним кроком було рішення районної ради про створення відділу охорони, який почав контролювати територію акваторії острівної частини РЛП. Розпочали консультації з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області й постійної депутатської комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування. На базі РЛП провели виїзне засідання цієї комісії, познайомили з його територією. Учасники виїзного засідання побачили і той безлад, який там залишається після відпочиваючих. Це сприяло вирішенню питань додаткового фінансування для зміцнення матеріальної бази. Вдалося налагодити ділові стосунки з відповідними державними службами та громадськими формуваннями щодо забезпечення необхідного режиму охорони об’єктів РЛП. У період із травня по жовтень минулого року дирекція РЛП організувала кілька акцій у рамках екологічного проекту “Чисті острови”, учасниками якого були студенти, школярі, волонтери та небайдужі представники громадськості. Уперше за кілька років звернули увагу на незаконні споруди, які почали з’являтися на території островів і плавнів невідомо яким чином. І тут з’ясувалося, що є багато невдоволених такою активністю щодо наведення порядку, зокрема у межах Кременчука. До Білецьківки це не мало ніякого відношення. Ніхто не обмежував інтереси мешканців сіл. Навпаки, рекомендували сільській раді також долучитися до наведення порядку в користуванні плавнями.

Більше того, після чергової перевірки природоохоронна прокуратура зробила припис щодо приведення до вимог чинного законодавства усієї документації парку. Насамперед положення про РЛП. Ось тут “доброзичливці” вже почали діяти більш активно, намагаючись посіяти безлад у цьому гострому питанні. Своїми законними діями ми зачепили цілий пласт різного роду непрозорих інтересів. Людям я завжди говорив і буду повторювати: не будьте обдуреними і не дайте використати себе у сумнівних маніпуляціх. Якщо сьогодні ми боремося за цілісне збереження території, у тому числі й заповідника, то це робимо тільки заради громади та майбутніх поколінь. Адже ці плавні можуть стати справжньою перлиною району, якщо на належному рівні розвивати там зелений туризм, залучивши до цієї благородної справи й місцеве населення. Отоді й платні послуги стануть доречними. Ми всі говоримо, що хочемо жити по-європейськи. То, може, варто почати із виконання чинного законодавства, спрямованого на наведення належного порядку на підпорядкованих територіях? Саме за такий підхід до вирішення цього питання виступає районна рада. Тож після отримання низки звернень від громадян до владних структур району та області було створено робочу групу з вивчення пропозицій і зауважень для пошуку консенсусу. Заявникам було запропоновано надати власні пропозиції та зауваження. Замість цього відбувся мітинг. Як голова райради, я хочу запевнити громаду, що компроміс обов’язково буде знайдено, бо іншого шляху немає. У рамках правового поля будуть максимально враховані інтереси громади Кременчуцького району. Разом із тим хочу наголосити, що робота зі збереження природи повинна починатися з перебудови нашої свідомості. Якщо ми хочемо бачити країну економічно здоровою, то кожний у своєму житті, у своїй професії повинен бути екологом. Як казав Гете: “Природа карає будь-яку бездіяльність”.

А між тим, не є таємницею, що ще 1994 року, після створення заповідника, Білецьківською сільською радою було підписане природоохоронне зобов’язання, згідно з яким сільська рада також мала долучитися до організації охорони території. Втім, нічого так і не зроблено. З іншого боку, Білецьківська сільська рада, як ніяка інша у районі, має чималі кошти на екологічні потреби. Більше мільйона гривень можна було б використати на природоохоронну діяльність і розвиток території, зокрема тих же плавнів. Про все це йшлося на спільному засіданні постійних депутатських комісій райради, куди запросили представників усіх причетних до РЛП структур, державних і правоохоронних органів. Засідання пройшло у досить конструктивній діловій атмосфері. Змістовна відеопрезентація РЛП про обсяги проведеної роботи приємно вразила багатьох присутніх, які до того мали досить обмежену інформацію щодо цього.

У той же час, зважаючи на виявлені компетентними органами численні порушення норм природокористування й факти браконьєрства, члени комісій дійшли згоди, що охорону природних об’єктів парку все ж варто посилити, відшукавши для цього необхідні кошти, адже на одному ентузіазмі багато не зробиш. Для цього необхідні взаєморозуміння та скоординованість дій між адміністрацією парку й місцевими органами самоврядування, які мають об’єднати зусилля задля виконання делегованих їм повноважень. Питання функціонування РЛП, винесене на розгляд депутатів, засвідчило й те, що допоки у районі на нього й справді не звертали належної уваги, а воно, між тим, є надзвичайно актуальним. Саме тому райдержадміністрації рекомендовано розробити і подати на розгляд депутатського корпусу районну програму “Довкілля-2015”, урахувавши в ній усі пріоритетні завдання щодо забезпечення екологічної безпеки на власній території. Аналогічну програму задля раціонального використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища має розробити та затвердити й Білецьківська сільська рада. Ось тут і варто провести не тільки збори сільської громади, а й слухання, щоб прозоро й демократично вирішити, куди ж вкладати громадські кошти. Тоді, можливо, обійдеться без подібних збурень. Адже болючих проблем там багато.

 Головне, щоб у цій історії не розпочалося “полювання на відьом”, у якому головним трофеєм декому мариться повна монополія на живописний куточок державного природно-заповідного фонду.

Віра ІЛЬКОВА.