"Постскриптум" – так назвали організатори цю зустріч, а її ведучий, викладач Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка Гліб Кудряшов, наголосив:  хоч автор й відійшов за межу Вічності, Петро Ротач продовжує жити духовно у своєму слові, у своїй новій книзі.

А відчуття його присутності додавав і фотопортрет Петра Петровича у вишиваних рушниках роботи Зої Коваленко. І так само в центрі уваги був іще один – портрет Кобзаря пензля нашого земляка Грицька Коваленка. Петро Ротач разом із дружиною Аллою Олександрівною 2002 року подарували його студентам своєї альма-матер – педагогічного університету. Ректор цього навчального закладу, доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко, до того ж, рецензент першого тому, зазначив, що зазвичай енциклопедія – то продукт діяльності цілого інституту  науковців, дослідників, які працюють десятки літ. А Петро Петрович із цим завданням упорався сам. Він із тих дослідників, для кого існує єдина правда – істина, її й сповідував. І додав, що нинішнє пошанування автора енциклопедії певною мірою відшкодовує ті моральні збитки, яких він зазнавав:

– Цю людину є за що шанувати: все його життя було віддане праці  – сумлінній, тяжкій праці задля майбутнього. А в центрі його творчої лабораторії, звичайно ж, – Тарас Шевченко. Петро Петрович залишив сонмище статей про Великого Кобзаря…

Книга уже запримічена в Україні, її високо оцінили письменники й науковці, але, на жаль, малий наклад не дозволяє придбати енциклопедію усім бажаючим, наголошували численні промовці. Заступник начальника головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Олег Коробов нагадав, що енциклопедія вийшла завдяки сприянню обласної влади як соціально значуще видання.

Директор видавництва "Дивосвіт" Ганна Грибан, котрій Петро Ротач довірив своє дітище, сказала, зокрема:

– Нарешті наша совість перед пам'яттю Петра Петровича чиста. Його заповіт ми виконали,  книга побачила світ.

Вона звернулася до присутніх із пропозицією до 90-річчя письменника видати повне зібрання його творів.

Другий том "Полтавської Шевченкіани" містить 1,5 тисячі статей, до видання його підготували дружина Петра Ротача Алла Олександрівна та син Олександр, завершивши те, чого не встиг доробити дослідник. Допомагав їм і заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт. Він, зокрема, висловив думку, що двотомник Петра Ротача міг би претендувати на найвищу відзнаку – Національну премію України імені Т.Г.Шевченка.