– Стоколос – культура, сходи якої ніжні, слабенькі й яка з роками стає тільки міцнішою, глибоко вкорінюється, – розповідає  директор СТОВ “Стоколос” Віктор Сухомлин.

Міцно тримається за землю й господарство, яке він очолює ось уже вісімнадцять років. Колись міжгосподарське підприємство, потім – колгосп, а нині – сільськогосподарське товариство, воно завжди мало насіннєву спеціалізацію.

– Зрозуміло, що кормові трави цікавлять тільки тих, хто розвиває тваринництво, але таких господарств нині не так і багато, – говорить директор СТОВ “Стоколос” Віктор Сухомлин. – Здебільшого ж покупці – власники підсобних господарств, які тримають худобу і засівають до 20 соток землі. Останнім часом насіння більш активно почали закуповувати й великі господарства для поліпшення пасовищ, сінокосів. Ми постійно оновлюємо сорти, однак працювати у великих об’ємах все одно не маємо змоги, бо попит на насіння багаторічних трав нестабільний.

У структурі посівних площ господарства багаторічні трави займають до 18 відсотків – 200 гектарів. І хоча великих прибутків цей напрямок не приносить, у керівника “Стоколоса” є свій секрет, як “убити двох зайців”, адже  багаторічні трави – найкращий попередник для інших сільськогосподарських культур, яких у господарстві вирощують аж 15. Зокрема пшеницю озиму і яру, ячмінь, просо, гречку, кукурудзу, горох, льон, квасолю та інші. Це дозволяє практично не використовувати мінеральних добрив, а отже – вирощувати екологічно чисту продукцію і не збіднювати грунт.

У цілому СТОВ “Стоколос” обробляє 1300 гектарів землі – на території Вовчицької й Снітинської сільських рад, а також у селі Штомпелі Миргородського району. При відносно невеликих площах у цьому господарстві – 64 працівники.

– Якщо у великих господарствах один працюючий на 100–120 гектарів, то у нас – один на 18 гектарів. Можливо, це і не сучасно, але таким чином ми забезпечуємо робочі місця і наповнюємо бюджет. Крім того, ми використовуємо тільки вітчизняну техніку, тож і гроші повертаються вітчизняному підприємству, а не “пливуть” за кордон. Тому для держави вигідніші такі господарства, як наше, – переконаний Віктор Сухомлин. – На жаль, держава не підтримує сільгоспвиробників – дотації лише декларуються, незрозуміла й цінова політика. Говорять, що ми йдемо до Європи, але ж там аграрії отримують дотації до 500 євро на гектар. Ми ж наближаємось до Європи хіба що за цінами на пальне, добрива, запчастини та інші витратні матеріали. А от закупівельні ціни на вирощене збіжжя залишають бажати кращого.

Утім, у “Стоколосі” рук не опускають. Тож навіть узимку не сидять без роботи. Частину зерна, вирощеного на полях господарства, вже отримали пайовики, частину ж – засипали у насіннєвий фонд. Протягом зими насіння кормових трав та зернових культур доводитимуть до потрібних посівних кондицій. Для цього у господарстві є відповідне обладнання, яке дозволяє отримувати високоякісне насіння зі схожістю 95–96 відсотків.

Господарюють у “Стоколосі” вправно, виважено, вміють бачити перспективу. А вона – у добротному насінні, яке дасть високі врожаї.