Минулої осені у селі Давидівка Пирятинського району розпочав роботу зерновий комплекс ТОВ "ВАСІЛКО". Тоді підприємство мало на меті провести лише необхідні пусконалагоджувальні заходи, тож перший робочий сезон тут кипить саме нині. І почин урожайний рік забезпечив справді добрий. Причому настільки, що про подальші плани з розвитку потужностей доводиться міркувати вже як про нагальну потребу. Бо 3 силоси (баки) можуть вмістити на одночасне зберігання 15 тисяч тонн зерна, ще на 2 тисячі тонн розрахований склад. Обладнання та прилади, котрі забезпечують на елеваторі виробничі процеси, виготовлені провідними світовими виробниками із США та Італії.

Елеватор прийняв уже понад 25 тисяч тонн сирого зерна, переважно кукурудзи. І йдеться не про закладання його після процесу сушіння на тривале зберігання, а про постійне відвантаження й відправку на експорт. Серед переваг елеватора – універсальна технологічна схема, що забезпечує одночасне виконання усіх виробничих операцій: приймання зерна, очистку, сушіння, а також закладення в зернові силоси й відвантаження на залізничний транспорт.

– Щодня ми приймаємо зерно, щодня, маючи певну, попередньо замовлену, кількість вагонів, і відправляємо. Все – згідно з контрактами. Зрозуміло, що сьогодні, при такому високому врожаї кукурудзи, ми змушені приймати тільки те, що купуємо. І, думаю, працюватимемо з нинішнім урожаєм ще до весни, – розповідає директор ТОВ "ВАСІЛКО" Ігор Кучер. – По 1000 тонн в день ми приймали, коли силоси ще були не заповнені, тепер – приблизно по 800 тонн. Сушарка у нас потужна, італійського виробництва. При вологості зерна 20 відсотків справді здатна пересушити 1000 тонн за добу, якщо ж вологість вища, а буває, що цей показник становить і 30 відсотків, то, звісно, процес уповільнюється.

Якість зерна, що надходить на елеватор, визначають фахівці лабораторії. За допомогою автоматичного пристрою  зразки відбираються з вантажівки, яка стоїть на вагах. Пробовідбірник виведений на лабораторію, тож якась мить і – завідуюча цим підрозділом підприємства Ольга Суреля,  не виходячи з приміщення, вже показує наповнену ємність.

– Після сушіння, очистки зерно закладається в силоси  вже з тими кондиціями, які вимагають ГОСТи, – продовжує вона. – Вологість має бути не більше 14 відсотків, смітна домішка – не більше 2 відсотків.

Наступного року поряд з трьома діючими силосами має з'явитися вже й четвертий. Є плани щодо спорудження аналогічного елеваторного комплексу на місці, де нині розташований склад.

– Туди також має бути підведена залізнична колія, й тоді ми зможемо відвантажувати зерно відразу на дві черги вагонів, – пояснює перспективи Ігор Кучер. – Нарощення потужностей до 50 тисяч тонн, як і передбачалося за проектом від самого початку, важливе ще й тому, що елеватор націлений працювати і з клієнтами, котрі бажають продавати своє зерно в інші компанії. Нинішній урожайний рік засвідчив, наскільки не вистачає в Україні елеваторних комплексів. До нас привозять зерно з різних районів області. Власне, тому елеватор і будували на Полтавщині, що тут традиційно вирощують кукурудзу й збирають у сприятливі роки хороші врожаї.

Перспективи подальшого розвитку підприємства не тільки обіцяють полегшити полтавським аграріям клопоти щодо зберігання урожаю, а й сприятимуть створенню нових робочих місць.