1831-го Шашкевича було виключено із семінарії за порушення режиму закладу та вільнодумство. Розгніваний батько відмовився від сина. Тому Маркіян залишився жити у родичів у Львові й активно зайнявся самоосвітою. Читав усе, що стосувалося слов'янських культур. 1832 року разом із національно свідомими однодумцями Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем організував культурно-просвітницьке угруповання "Руська трійця". 1833 року знову вступив до Львівської семінарії.

Результатами діяльності "Руської трійці" була підготовка рукописів збірок авторських поезій слухачів духовної семінарії "Син Руси" (1833) і "Зоря" (1834), котрі через цензуру так, на жаль, і не побачили світ, а головне – виданння у Будапешті альманаху "Русалка Дністровая" (1837), яка вирішально вплинула на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині. Це була перша книга народною українською мовою у цьому краї.

На літературну ниву Шашкевич ступив 1835 року, надрукувавши у Львові оду до Цісаря Франца І "Голос галичан". Наступного року вийшла в Перемишлі польською мовою його полемічна брошура "Азбука і абецадло". Це була відповідь патріота на намагання української шляхти й клерикалів ввести в українську мову й літературу латинський алфавіт. Дбаючи про розвиток народної освіти, поводир "Руської трійці" уклав 1836 року першу "Читанку" українською мовою, але видасть її Яків Головацький аж чотирнадцять років по тому, вже в пам'ять про соратника.

3 1838 року, після закінчення семінарії, Шашкевич служив парафіяльним священиком (УГКЦ) по селах Львівщини. Матеріальні нестатки, постійне цькування влади вкрай погіршили його здоров'я (зі студентських років хворів на сухоти). 7 червня 1843-го, у 31-річному віці, Маркіян Семенович Шашкевич помер. Поховали його в селі Новосілки. Слава пробудителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. 1893 року його останки перенесено до Львова. 1911 року, з нагоди сторіччя від  дня народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято зі встановленням патріоту хреста-пам'ятника на Білій горі (неподалік його рідного села Підлісся).

2011 рік на Львівщині проголошено роком Маркіяна Шашкевича. 21 квітня була видана постанова Верховної Ради України про відзначення 200-річчя з дня народження "речника національного відродження". Втім, для передової громадськості ювілейна дата стала приводом не тільки нагадати загалу про значення діяльності "Руської трійці", а й порушити питання про те, чому в сучасній шкільній програмі з літератури відсутні твори Шашкевича, а також як розуміти те, що в незалежній Україні 200-ліття від дня народження видатного діяча відзначається набагато скромніше, ніж відзначався сторічний ювілей за часів австро-угорського панування на західноукраїнських землях…