Більше двадцяти одиноких людей похилого віку тепер мають надійний притулок і догляд. Їх поселили в капітально відремонтованому приміщенні, яке до цього сорок років відслужило сільській громаді. Після перетворення лікарні в амбулаторію загальної практики сімейної медицини постало питання щодо його збереження. Тоді й з’явилася пропозиція райдержадміністрації та районної ради про створення притулку, яку згодом підтримали й депутати Пришибської сільської ради.
Заступник голови облдержадміністрації, депутат обласної ради Надія Мякушко, яка взяла участь у відкритті нового закладу, зокрема, зазначила:
– На прикладі цього села ми хочемо показати, що завдяки такій реорганізації одночасно вирішується два питання: запровадження сучасної форми організації системи здоров’я та створення умов для одиноких людей похилого віку, які з різних причин не можуть перебувати вдома. Крім того, збережено робочі місця, що також важливо для села, адже до його бюджету надійдуть додаткові кошти, які можна буде використати на утримання інфраструктури. Щодо сімейної медицини, то вона теж виграє, в першу чергу – в фінансах. Тепер кошти, які раніше використовувалися на соціальні послуги, бо ці люди утримувалися за рахунок лікарні, буде спрямовано виключно на медичні цілі. Охорона здоров’я буде охороною, а соціальний захист – захистом. Це всім треба розуміти, бо ця робота в області поки що тільки зрушується з місця, хоча й розпочали її два роки тому.
Щодо Кременчуцького району, то тут було зроблено все, аби найкращим чином реалізувати задумане. Значною мірою сприяли цьому тісна співпраця та взаєморозуміння між райдержадміністрацією та районною радою, в чому великою є заслуга їх керівників – Івана Панасенка та Олександра Степаненка.
Доречно згадати й те, що капітальний ремонт приміщення, його газифікацію виконано не за бюджетні кошти. Вагому частину затрат взяло на себе ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (генеральний директор – Віктор Лотоус), із яким укладено довготривалу орендну угоду на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим вилученням землі Єристівського родовища для промислового виробництва. Виконання взятих зобов’язань ще раз підкреслює таку характерну рису керівництва комбінату, як обов’язковість перед своїми партнерами. Ще сто тисяч гривень, як благодійну допомогу, надав Кременчуцький автоскладальний завод, який очолює Микола Черниш. Були й дещо менші спонсорські внески від небайдужих підприємців і бізнесменів.
– Відкриття стаціонарного відділення в Пришибі – серйозна подія не тільки для Кременчуцького району, а й для всієї системи соціального захисту області, – сказала заступник начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Ніна Черняк. – Полтавщина вже має 11 аналогічних відділень, але таке приміщення з подібним комфортом – це завтрашній день.
Відповідний і настрій у тих, хто тут живе. Сергій Дашкевич був на війні в Афганістані, кілька років тому залишився без батьків. Потрапив у біду – обгорів, був травмований, залишився без ноги. “Я – інвалід ІІ групи. Доглядати за мною нікому, залишився зовсім один. З житлом – проблема. Мешкав у приватному секторі. Довелося звернутися до соціальної служби. Мені пішли назустріч, – розповів учасник війни. – Тут чудовий догляд, кращого й бажати нічого. Спасибі за все. До цього я перебував у лікарні села Омельник, а тут після ремонту – ніби у готель потрапили”.
Світлана Тимофіївна, мешканка села Кобелячка, додала: “У мене немає нікого. Вже чотири роки я жила в лікарнях. В Омельнику було добре, а тут ще краще. Спасибі, що так про нас турбуються”.
Відділення розраховано на 25 місць, усі вони відразу після відкриття були заповненими, на чергу записалися ще вісім чоловік. На нинішній рік фінансування стаціонарного відділення вже включене до видатків із державного бюджету. Разом із тим на своє утримання проживаючі спрямовують 75% власної пенсії, їх це влаштовує.
Громада Пришиба привітно прийняла новоселів. Сільська рада зробила подарунок – купила запасну аварійну електростанцію для генераторної на випадок перебоїв з постачанням струму. Керівництво аграрного підприємства “Відродження” – пральну машину. Школярі передали картину ручної роботи з бісеру та український оберіг – вишитий рушник із побажаннями, щоб цей притулок став для його мешканців рідним домом.
Приємно додати, що на цьому соціально спрямовані проекти в Кременчуцькому районі не завершуються. У приміщенні колишньої дільничної лікарні села Омельника, де раніше проживали одинокі люди похилого віку, розпочато реконструкцію. До червня там мають відкрити кризовий центр матері та дитини, що матиме статус обласного підпорядкування.