Та коли старенька звернулася до стоматологічної поліклініки № 3, до якої прикріплена за місцем проживання, їй порадили спочатку стати в чергу. На запитання "Скільки ж доведеться чекати?" там тільки руками розвели, уточнивши, що все залежатиме від стану фінансування. Марія Петрівна попросила редакцію нашої газети поцікавитися, скільки ж їй доведеться чекати.
З цим запитанням ми звернулися до головного лікаря Кременчуцької стоматологічної поліклініки № 3 Ігоря Бурова.
– Наша поліклініка за територіальним розподілом обслуговує 40 тис. населення. Поточного року з міського бюджету на безплатне протезування пацієнтів пільгових категорій нашому закладу виділили 120 тисяч грн, потім на IV квартал додатково додали ще 88 тисяч. Багато це чи мало, судіть самі. Зараз на території нашого обслуговування мешкає понад 16 тисяч громадян пільгової категорії. Із них учасників бойових дій – 658; учасників війни – 1251, інвалідів ВВВ – 258, пенсіонерів – 13674, а також 322 чорнобильці. Сьогодні у черзі на безплатне протезування 1732 особи. Це багато, враховуючи, що за 9 місяців нам вдалося пропротезувати лише 278 чоловік. За аналогічний період минулого року їх було 329. Чому? Тому що хоча коштів і отримали стільки ж, але нині всі матеріали подорожчали, через те й правом безплатного протезування скористалося значно менше людей. До того ж, інваліди, учасники бойових дій обслуговуються поза чергою. А вже пенсіонерів обслуговуємо за залишковим принципом – на ті кошти, що залишаться. Тому вони можуть чекати й близько двох років, допоки дійде до них черга. Ось така не зовсім втішна відповідь.
– А ті кошти, які виділила міська рада додатково, якось вплинуть на просування черги?
– Звісно. Отримавши їх, наші лікарі будуть стовідсотково забезпечені роботою до кінця року, й це неодмінно скоротить чергу, але всіх задовольнити ми не в змозі, бо черга постійно поповнюється через поганий стан зубів у населення.
– Ігорю Вікторовичу, користуючись нагодою, хотілося б запитати: а як узагалі в нинішніх умовах працюється бюджетній стоматполіклініці?
– Якщо коротко, то важко. Якби не спонсори, ми б узагалі не змогли зводити кінці з кінцями. Тому хотів би щиро подякувати керівництву ВАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин", ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ПДМН, НПЗ, ВАТ "Кременчукм’ясо" за те, що не відмовляють нам у благодійній допомозі. Завдяки їм у поліклініці поступово з’являється нове обладнання, що дозволяє застосовувати сучасні технології як у лікуванні, так і в протезуванні. Впродовж останніх двох-трьох років більше коштів стало надходити й від міського бюджету. Спасибі завідуючому відділом охорони здоров’я Валерію Литвиненку та міському голові Миколі Глухову, які розуміють наші проблеми й допомагають як можуть. Нині колектив поліклініки готується до 25-річного ювілею, який святкуватимемо через рік. Міськвиконком допомагає коштами у проведенні ремонту приміщення, що потребує капітального ремонту, й заміні застарілого медичного обладнання. Також нещодавно нам виділили 22 тис. грн, на які ми придбали імпортну установку, ще шість бормашин реставрували в Полтаві.
– За умов появи приватних стоматкабінетів чи укомплектована поліклініка кадрами?
– Нас забезпечує кадрами Українська медична стоматологічна академія, яку і я закінчив у Полтаві 33 роки тому. Переважна більшість наших лікарів – також її випускники. Нинішні студенти проходять у нас інтернатуру, дехто з них залишається працювати, тому кадрових проблем немає. черга