Марно батьки умовляли сина повернутися у світ й одружитися. 17-річним юнаком він прийняв чернечий постриг і за словом преподобного Євфимія Великого пішов у єгипетську пустелю до монастиря св. Феоктиста. Там він вів дуже суворе аскетичне життя, а згодом поселився в печері поблизу обителі. Поступово біля преподобного почали збиратися учні, і на тому місці виникла Велика Лавра. Багато чудес було явлено по молитвах святого Сави: посеред Лаври забило джерело, під час засухи пролився сильний дощ, зцілювалися хворі. Преподобнийй Сава написав перший устав церковних служб.
За спадщину, отриману після батькової смерті, він збудував три лікарні для хворих та подорожніх і ще один монастир. У 493 році Сава був призначений архімандритом усіх єгипетських пустельників. У життєписі св. Сави написано, що він мирно жив разом із левом в одній печері. Сава відзначався численними християнськими чеснотами, а також відвагою в обороні правдивої віри проти єретиків-монофізитів. Помер Сава Освячений 532 року, проживши 94 роки, 76 з яких провів у пустелі.
Його пам’ять вшановують 18 грудня за н. ст.
* * *
Якщо Варвари вважається жіночим святом, то Сави – чоловічим. У ці дні селяни варили кутю і узвар, жінки продовжували прясти. Про тих же, хто не працював, казали: “Савила й варварила і сорочки собі не справила”.
Зима вже входила в свої права: землю покривав сніг, наставали морози. Селяни говорили: “Варварочка постеле (снігом), Сава пригладить (хуртовиною), а Миколай стукне (морозом)”.