Сьогодні пропонуємо познайомитися з іншим багаторазовим учасником відомої телегри "Найрозумніший" Женею Боклагом.
– Женю, тобі зараз 14 років, і ти вже одинадцять разів брав участь у грі "Найрозумніший". Коли вперше став її учасником?
– Уперше цю передачу я подивився п'ять років тому і на більшість із запропонованих учасникам телегри питань відповів, сидячи перед телевізором. У той момент я зрозумів, що маю певний запас знань і міг би випробувати себе.
– Як сприйняли твої батьки бажання стати учасником телегри?
– Вони підтримали мене, особливо тато. Він весь час підбадьорював, запевняв, що у мене обов'язково вийде. Тепер батьки завжди їздять зі мною на ігри.
– Взяти участь у грі запрошують не всіх бажаючих. Як відбувається відбір учасників?
– Кожному, хто дзвонить у кастинговий відділ телецентру і заявляє про своє бажання стати учасником гри "Найрозумніший", пропонують відповісти на десять відбіркових питань. Тих, хто набирає прохідну кількість балів, запрошують на відбірковий тур, який відбувається у Києві, в телецентрі каналу "1+1". Питання, на які відповідають претенденти на участь у грі, за своєю складністю такі ж, як і ті, на які відповідають гравці під час турніру. Кастинг триває в середньому близько трьох годин. При цьому до уваги береться як загальна ерудованість претендентів, знання російської мови (тому що проект цей міжнародний), так і уміння спілкуватися. Таким чином із моєї відбіркової групи, тобто з 25 чоловік, для участі в грі було відібрано, окрім мене, ще трьох чи чотирьох учасників.
– Столиця… Телецентр одного з центральних каналів… Складні запитання… Як ти почувався під час кастингу?
– Я був одним із найсильніших у своїй кастинговій групі, тому почувався доволі впевнено. І питання були не надто складними. До того ж на кастинг я їздив із татом. Його підтримка мені дуже допомагала.
– А що було потім?
– Через місяць мені подзвонили і сказали, що я відібраний для участі у телегрі. Повідомили дату, коли маю приїхати до Києва на зйомки. Вперше учасником гри "Найрозумніший" я став весною 2003 року. Після того взяв участь загалом у одинадцяти іграх.
– Твої враження від самої гри, її атмосфери?
– Відверто кажучи, я думав, що в телегрі "Найрозумніший" беруть участь "свої" учасники. Але, коли потрапив туди, зрозумів, що і відбір гравців, і сама гра відбуваються за чесними правилами. Стати учасником телезмагання може будь-яка дитина з певним багажем знань і прагненням перемагати.
– Як це воно – усвідомлювати, що на тебе дивиться вся країна: твої однокласники, вчителі, земляки-гадячани?
– Під час перших ігор трохи нервував через це, а тепер уже звик. Я просто зосереджуюся на запитаннях і не помічаю ні камер, ні людей у студії.
– Женю, ти граєш уже більше чотирьох років. Чим за цей час стала для тебе телегра "Найрозумніший"?
– Спочатку для мене це була лише гра: я, як і всі, прагнув дійти до суперфіналу і перемогти. Це спонукало мене працювати над собою, самовдосконалюватися. Але сьогодні телегра "Найрозумніший" для мене – це набагато більше, ніж просто змагання. Завдяки грі у мене з'явилися нові друзі, зросла впевненість у собі й своїх силах… Тепер я просто не уявляю себе поза грою.
– Окрім гри "Найрозумніший", які ще є можливості виявити знання?
– Я постійно беру участь у різних предметних олімпіадах. Наприклад, у минулому навчальному році здобув третє місце на всеукраїнській олімпіаді з географії, а також виграв чотири районні олімпіади з різних дисциплін. Міг би взяти участь ще в трьох, але мусив їхати на зйомки.
– Твій найбільший здобуток у грі?
– Четверте місце у суперфіналі і друге місце в окремій грі.
– Чому присвячуєш свій вільний від навчання час?
– Роблю те, що й більшість моїх однолітків: гуляю, дивлюся телевізор, зокрема пізнавальні програми, іноді граю в комп'ютерні ігри. Допомагаю батькам.
– Женю, про що ти мрієш?
– Мрію закінчити школу із золотою медаллю, отримати гарну освіту. В майбутньому хочу побувати в різних країнах і на власні очі побачити ті чудеса світу, про які багато читав… Але нині моя мрія – стати переможцем суперфіналу гри "Найрозумніший".
– Щасти тобі, Женю!
– Дякую.