Угодниця Божа жила на межі ІІІ – ІV століть у Греції, стараннями матері, таємної християнки, була вихована в християнському благочесті. Про Анастасію говорили як про мудру і прекрасну діву. Таємно від чоловіка-язичника, за якого батько видав дочку заміж попри її бажання, свята Анастасія навідувала у темницях християн, які постраждали за віру Христову, приносила їм їжу, лікувала рани, а іноді й викупляла з неволі, й таким чином піклуючись про тіла й душі стражденних, рятувала їх від уз відчаю, страху й безпорадності. Через свій подвиг вона здобула ім’я Узорішительниці, а Господь прославив її мощі чудотворінням після мученицької кончини.

У свою чергу архімандрит Герман подякував архієпископу Филипу, єпископу Філарету, полтавському священству й полтавцям за благоговійну зустріч чесної глави великомучениці Анастасії – найбільшої святині монастиря, заснованого у грецькій Македонії саме там, де просяяла у подвигу свята. Архімандрит грецької Церкви зауважив, що востаннє мощі великомучениці вивозили з Греції для поклоніння у Москву в ХVІІ столітті. Нині Константинопольський Патріарх Варфоломій благословив здійснити історичну подорож у відповідь на звернення Священного Синоду Української Православної Церкви й особисто її Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Молитовне заступництво святої великомучениці Анастасії, що постійно відчувають братія грецького монастиря і його паломники, тепер має і ця благословенна земля, сказав отець архімандрит.

Протягом доби (а храм для доступу до святині був відкритий усю ніч) чесній главі святої вклонилися тисячі віруючих Полтавщини.