Що ж непокоїть людей? У першу чергу – можлива пенсійна реформа, прийняття нових Трудового, Житлового кодексів, позбавлення соціальних виплат, пільг, перспектива продажу земель сільськогосподарського призначення тощо.
Люди обурюються і запитують: “Як можна перед виборами обіцяти “золоті гори”, а, прийшовши до влади, забирати останнє? Звідки беруться ідеї таких реформ, які ведуть не до поліпшення, а до погіршення життя? Яку позицію у цих питаннях займають депутатські фракції Верховної Ради України? Що день прийдешній нам готує?”
Що можна відповісти? Часто перелік реформ, які потрібно здійснити владі в Україні, народжується не в мізках наших керманичів, а продиктований іншими державами чи міжнародними організаціями. І це – не моя власна думка, а те, що можна прочитати у закордонних виданнях та на сайтах.
Так, відповідно до листування американських дипломатів, оприлюдненого на сайті WikiLeaks, рішенню надати Україні кредит Міжнародного валютного фонду (МВФ) на загальну суму 16 мільярдів доларів передувала розробка списку реформ, які з самого початку були схвалені США, а згодом передані на розгляд МВФ. Серед них на першому місці – пенсійна реформа.
Як свідчать документи, що їх розсекретила WikiLeaks, певний український співрозмовник американського посла Джона Теффта підготував програму розвитку українських реформ і передав її США. Сполучені Штати у свою чергу схвалили й передали цю програму МВФ, який і наполіг на них як на умові одержання Україною кредиту.
Згідно з даними WikiLeaks, цей список реформ – вимог до України – містить у собі таке (докладніше дивіться: http://news.mail.ru/inworld/ukraina/politics/4927621/):
1. Підвищити пенсійний вік: на два роки – для чоловіків, на три – для жінок. Ліквідувати право на достроковий вихід на пенсію і принцип вважати рік за два на небезпечних підприємствах.
2. Ліквідувати інститут спеціальних пенсійних допомог, які виділяються вченим, державним службовцям, керівникам державних підприємств. Обмежити пенсії працюючим пенсіонерам. Установити пенсійний вік офіцерам армії в 60 років.
3. Підвищити ціну на газ для муніципальних підприємств на 50%, у два рази – для приватних споживачів. Збільшити вартість електрики на 40%. Допустити зростання цін відповідно до зростання цін на газ. Збільшити акциз на бензин на 60 євро.
4. Скасувати пільги й підвищити податки на транспорт на 50%. Не підвищувати прожитковий мінімум, балансувати соціальну ситуацію за рахунок точкових субсидій.
5. Приватизувати всі шахти і скасувати всі субсидії. Скасувати пільги для підприємств ЖКГ, транспорту та інших. Скасувати державну підтримку безкоштовного харчування, підручників.
6.Обмежити практику спрощеного оподаткування. Скасувати практику пільг по ПДВ у сільській місцевості. Зобов’язати аптеки і фармацевтів сплачувати ПДВ.
7. Скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Скасувати субсидії для виробників свинини й курятини.
8. Скоротити кількість міністерств до 14. Залишити лише одного віце-прем’єра. Скасувати посаду міністра Кабінету Міністрів. Підпорядкувати всі державні органи міністерствам. Податкова адміністрація, митниця, Фонд держмайна повинні увійти в Міністерство фінансів.
9. Обмежити надмірну оплату праці державних осіб.
10. Допомоги по безробіттю повинні нараховуватися тільки після мінімального періоду в шість місяців роботи. Оплачувати лікарняні на рівні 70% від заробітної плати, але не нижче прожиткового мінімуму. Оплачувати лікарняні, починаючи тільки із третього дня хвороби.
Хотілося б у це не вірити, але законопроекти, які реєструються владою у Верховній Раді України, свідчать про те, що ми живемо не своїм розумом, а розумом закордонних “сценаристів”.
Нині лише фракція Компартії України відкрито заявила, що вона ніколи не підтримає пенсійних новацій, Трудового, Житлового кодексів та ідеї продажу земель сільськогосподарського призначення і веде постійну боротьбу проти цього.
Яка позиція Компартії щодо Пенсійної реформи? “Урядовий проект пенсійної реформи розроблено не в інтересах людини праці, не з метою підвищення рівня життя наших пенсіонерів, а винятково для одержання чергового траншу емвеефівського кредиту й відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ). Запропонованим пенсійним законопроектом держава практично знімає з себе будь-яку відповідальність за долю мільйонів українських пенсіонерів. За таку пенсійну реформу фракція комуністів у Верховній Раді України голосувати не буде”, – заявив лідер українських комуністів Петро Симоненко.
По-перше, ми, комуністи, вважаємо неприпустимим, щоб було піднято пенсійний вік і збільшено на п’ять років необхідний для одержання пенсій виробничий стаж: до 30 років – для жінок і 35 – для чоловіків. Збільшення пенсійного віку призведе до значного зростання безробіття, злочинності, бездомності, безпритульності, збільшить критичні перекоси на ринку трудових ресурсів і серйозно погіршить матеріальне становище сотень тисяч родин.
По-друге, ми, комуністи, категорично проти скасування спеціальних пенсій для тих, хто пропрацював у важких умовах і на шкідливих виробництвах, для ветеранів Збройних сил і правоохоронних органів, інших категорій громадян, чия праця або служба пов’язані з ризиками для здоров’я й життя. Пенсіонер повинен одержувати пенсію, виходячи з того, де, в яких умовах і скільки років він працював.
По-третє, ми, комуністи, переконані, що пенсійна реформа може бути ефективною тоді, коли держава гарантуватиме достатню кількість робочих місць і гідну заробітну плату. Тільки тоді працездатні громадяни зі свого заробітку зможуть забезпечувати старше покоління. Крім того, держава зобов’язана також жорстко контролювати ціноутворення й тарифи, щоб інфляція й підвищення цін не “з’їдали” трудові пенсії. “Пенсійна бідність” в Україні – це наслідок загальної “бідності по-українськи”, тобто результат низьких зарплат, мізерної ціни робочої сили, високого рівня безробіття й тінізації економіки.
Не поборовши загальну бідність, не відродивши вітчизняну економіку, Україна не вирішить проблему пенсійного забезпечення. І ніякі кредити МВФ не залатають 60-мільярдну діру в Пенсійному фонді, а лише ще більше затягнуть борговий зашморг на шиї трудящих, переконані комуністи.
Чому комуністи проти проекту Трудового кодексу? Тому що проект нового Кодексу законів про працю – черговий удар олігархів по правах трудящих. Із прийняттям нового Кодексу законів про працю представники бізнесу збільшать свої надприбутки за рахунок посилення експлуатації, урізавши при цьому права трудящих, усіх найманих працівників – від різноробочих до менеджерів середньої й вищої ланок. Ми виступаємо проти норми нового Кодексу законів про працю, що дозволятиме збільшувати тривалість робочого дня й робочого тижня: з 8-ї до 12-ї і з 40 до 48 годин відповідно.
Комуністи проти дискримінації найманих працівників залежно від чисельності працюючих на підприємстві. У разі прийняття нового Трудового кодексу на підприємствах малого бізнесу із персоналом до 20 чоловік можна буде звільняти, попереджаючи лише за два тижні, а повідомляти про зменшення зарплати – за місяць. У той час як у чинному Кодексі про працю обидва терміни – два місяці. На малому підприємстві збільшується випробувальний термін від двох-трьох місяців до півроку. І виходить: роботодавець може експлуатувати найманого працівника у два рази довше, при цьому виплачуючи мінімальну зарплату.
Новий Трудовий кодекс дозволить роботодавцям трактувати його положення на свою користь. Так, у роботодавців з’явиться можливість установлювати необмежену тривалість роботи протягом доби. Максимальна щоденна робота не повинна перевищувати 12 годин, але робочий час можна буде продовжити, якщо, наприклад, працівник очікує завдання або матеріали. Тобто за простій і бездіяльність з вини роботодавця розплачується найманий працівник.
Цілий ряд положень законопроекту спрямова
но на знищення профспілок, що захищають права трудящих. Наприклад, звільняти працівника тепер можна буде і без згоди профспілки.
Б’є по правах трудящих і зміна положень про Комісії у справах трудових спорів на підприємствах. Якщо в чинному Кодексі про працю рішення приймається простою більшістю, то в новому – за згоди всіх членів комісії. При цьому половина складу комісії призначається роботодавцем.
Нічого доброго новий кодекс не несе жінкам. Якщо чинний Кодекс про працю забороняє використовувати жіночу працю в нічний час, то проект нового Кодексу дає роботодавцеві можливість змусити жінок працювати вночі.
Однак найбільш кричущими, на думку комуністів, є ті ініціативи, які дають повну свободу дій роботодавцеві в питанні укладення трудових договорів. Проект нового кодексу не зобов’язує роботодавця укладати договір із найманим працівником. А якщо такий і укладається, то без участі профспілок і, головне, за нормативними актами, виданими самим роботодавцем на своєму підприємстві. Й зовсім уже рабовласницька норма – роботодавець не несе відповідальності за порушення своїх же нормативних актів.
А що дає простій людині новий Житловий кодекс? Пропонований до другого читання проект Житлового кодексу захищає не права трудящих, не права більшості громадян України, а інтереси будівельних, енергетичних, фінансових та інших магнатів. За багатьма параметрами новий Житловий кодекс суперечить Конституції України й значно звужує вже існуючі права громадян.
По-перше, після прийняття нового Житлового кодексу всі черговики повинні будуть перереєструватися і стати в нову чергу. До того ж немає ніяких гарантій того, що всі, хто законно стояв у черзі на одержання житла, потраплять у нові списки.
По-друге, громадяни втрачають права на одержання житла від держави в безстрокове користування з подальшою передачею його в спадок і приватизацією. Уявіть ситуацію, коли орендар такого “соціального” житла помер. Куди подітися його сім’ї? На вулицю?
По-третє, новий Житловий кодекс дозволяє практично безперешкодно позбавляти людей житла під приводом переведення будинку з житлового фонду в нежитловий. Усі ми чудово розуміємо, як діють будівельні рейдери: хабарі, погрози, насильство, проплачені судові рішення.
По-четверте, новий Житловий кодекс не тільки повертає пеню за несвоєчасну оплату комунальних послуг, а й пропонує її десятиразове збільшення. Більше того, через несплату будуть виселяти. І це тоді, коли тільки офіційно заборгованість із зарплати становить близько двох мільярдів гривень, скорочуються робочі місця й зростає безробіття. Чи це не верх цинізму так званої буржуазної демократії? Звичайно, у такому вигляді Житловий кодекс не може бути прийнятий.
Пільги і виплати. Що може чекати сивочолих учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників і дітей війни, ветеранів праці, осіб, які мають заслуги перед Батьківщиною, усіх категорій чорнобильців, працівників інших сфер? З цим можна ознайомитися, почитавши проект Закону України з такою нічого не значущою назвою “Про гарантії держави щодо виконання рішень суду” (реєстр. №7562 від 14.01.2011р.). Назва нічого не говорить, але зміст цього закону, як і вищезгаданих, забирає останні права і гарантії простих людей, які дала і реально забезпечувала радянська влада.
Про продаж землі сільськогосподарського призначення годі й говорити. Якщо таке стане можливим у сценаріях, пропонованих бізнесом, який приготувався отримати “бариші” на перепродажі землі від 300 до 900 і більше відсотків, це стане злочином перед народом і наступними поколіннями українців. Найбільше від цього постраждають наші аграрні райони.
Влада намагається імітувати “всенародне” обговорення законопроектів із запровадження ринку земель. Але критично мислячі люди розуміють, що робити бездумний “одобрямс” – рубати гілку, на якій сидять. Абсолютна більшість українців підтримує Компартію України, яка говорить, що, якщо і запроваджувати продаж землі, то викупляти її у власників земельних паїв має лише держава, а потім віддавати її в оренду та бути організатором великого товарного виробництва сільськогосподарської продукції.