Розмова вийшла жвавою й емоційною, адже питання пенсійного забезпечення стосуються кожного без винятку. Про це сказав, відкриваючи зібрання, начальник головного управління інформаційної та внутрішньої
політики облдержадміністрації Микола Перепелиця:
– Більше місяця громадськість активно обговорює проблеми реформування пенсійної системи. Це засідання за "круглим столом" має певну специфіку, бо тут зібралися журналісти, які через власне бачення доносять до суспільства інформацію. У той же час пенсійні питання нікого не залишають байдужими, адже ми всі – учасники процесу, що здійснюється в державі, й не можемо не брати участі у всенародному обговоренні. Концепція реформування пенсійної сфери неоднозначно сприймається різними верствами населення. Усі пропозиції, що надходять від полтавської громади, буде систематизовано й передано урядовим структурам.
У законопроекті необхідність пенсійного реформування пояснюється трьома основними факторами – економічним, демографічним і соціальним. Головна думка, яку прагнуть донести до людей його розробники: реформа буде проведена, альтернативи їй немає. А от як вирішити чимало проблемних питань, що виникатимуть при її впровадженні, – про це і йдеться під час обговорень.

– Розмови про пенсійну реформу почалися не вчора і не сьогодні. У Конституції України задекларовано, що всі пенсії в державі повинні базуватися виключно на принципах соціального страхування. У 1998-му з'явилися базові основи законодавства про соціальне страхування й було прописано, що в нашій державі повинна відбутися пенсійна реформа, запроваджуватимуться нові принципи, випробувані в інших країнах, – зазначив Володимир Носенко. – У 2004 році прийнятий Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який конкретно визначив суть пенсійної реформи. Було задекларовано три рівні пенсійного забезпечення: солідарна система, започаткована за радянських часів, яка діє й нині; добровільне пенсійне страхування, оскільки паралельно набрав чинності й Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення"; і
загальнообов'язкова накопичувальна система. Починаючи з 2004 року, ми провели перерахунки всім пенсіонерам, які отримують пенсії за солідарною системою. Тоді було ліквідовано обмеження у виплаті пенсій, їх рівень досяг тієї величини, яка була адекватна надходженню внесків до Пенсійного фонду, аби не було потреб у дотаціях із Державного бюджету. Та відбулося непідкріплене страховими внесками зростання пенсій, відповідно збільшувалися дотації з Держ-бюджету, виник великий дефіцит бюджету Пенсійного фонду.
Нині цей дефіцит становить майже 27 мільярдів гривень. Середня пенсія в Полтавській області – 1072 гривні, середня зарплата – 2 тисячі. Знаючи, що базова ставка відрахування –
33 відсотки, можна порахувати, який розмір пенсії покривається страховими внесками. За словами фахівця, не більше 660 гривень, а виплачується пенсія  майже вдвічі більша. Тобто практично половина середньої пенсії дотується з бюджету. Це, підкреслив Володимир Носенко, не відповідає принципам соціального страхування, тому що ці гроші забирають з інших соціальних програм.
– Найбільш витратні статті в бюджеті як по країні, так і по нашій області – це медицина й освіта, – доповнив Микола Перепелиця. – Якщо дотується Пенсійний фонд, то кошти відбираються насамперед із цих галузей, тобто у тих же літніх людей (бо саме вони найбільше користуються медичними послугами) і у дітей.
І це нікого не влаштовує, роблять висновок співрозмовники.
Пропонована пенсійна реформа відбуватиметься за чотирма ключовими напрямками: збільшення тривалості страхового стажу для того, щоб здобути право на пенсію; підвищення пенсійного віку жінкам і чоловікам-держслужбовцям; обмеження надвисоких пенсій; впровадження третього рівня пенсійного забезпечення – особистих накопичувальних рахунків.
Реформування в Україні, на думку фахівців, впроваджують більш гуманно, ніж в інших країнах, у тому числі пострадянських, адже ніде широкого всенародного обговорення не було. У Грузії, навів приклад Володимир Носенко, люди прокинулися вранці після прийняття закону й дізналися, що їм іти на пенсію на 5 років пізніше.

Пенсійна реформа викликана кількома передумовами. Насамперед до цього призвела демографічна ситуація, що ускладнюється з кожним роком. Нині в країні, як то і в області, один працюючий утримує одного пенсіонера. Демографи порахували, що років через сорок один працездатний годуватиме вже двох старших співвітчизників. Тож майбутні покоління, якщо нічого не змінювати, можуть залишитися без пенсії. Другий аспект – економічний. Щоб покрити дефіцит бюджету Пенсійного фонду, на населення покладають обов'язок компенсувати 1,8 мільярда гривень за рахунок підвищення пенсійного віку – доведеться довше працювати. Сплатити решту дефіциту Пенсійного фонду – 24 мільярди гривень – бере на себе зобов'язання уряд. Накопичувальна система почне впроваджуватися з 2013 року, умовою для її здійснення є повне покриття цього дефіциту. Тож уряд має ліквідувати його за два роки. Важливу роль при цьому відіграє економічне пожвавлення, яке вже відбувається, зростає ВВП, збільшується експорт товарів тощо.
Середня зарплата в 2010 році в Україні й Полтавській області зросла майже на 400 гривень. Самозабезпечення Пенсійного фонду в області збільшилося на 18 відсотків. Якщо на початку минулого року фонд наповнювався внесками лише на 59 відсотків від потреби, то зараз – на 77 відсотків. Таке наповнення фонду свідчить про економічний розвиток, про те, що активно триває погашення заборгованостей із зарплат.
Світовий досвід проведення пенсійних реформ свідчить, що держави або зменшують розмір пенсій для своїх громадян, або змінюють умови виходу на заслужений відпочинок наступних поколінь. Наша країна обирає другий варіант. І саме збільшення пенсійного віку є найбільш болючим і проблемним питанням реформи. Люди висловлюються проти. Як контраргумент працівники Пенсійного фонду наводять тезу про те, що у жінок більша тривалість життя, вони довше живуть після виходу на пенсію. "Але ж це – не причина вкоротити віку й жінкам", – перемовлялися між собою журналісти. Пенсійна реформа пропонує поступове ("не за одну ніч", підкреслюють агітатори за реформу) підвищення віку виходу на пенсію з 55 до 60 років, додаючи кожний рік по півроку роботи. Для того, щоб стимулювати і заохочувати більш пізній час виходу на пенсію тим, кому виповнилося 55, пропонують так званий компенсатор на 10 перехідних років, коли за кожний із них жінка отримуватиме 2,5 відсотка надбавки до пенсії. Таким чином за 10 років "набіжить" 25 відсотків додаткової пенсії. Жінки ж, які досягнуть 55 років пізніше, після 2021 року, втрачають таку надбавку.
Свої пропозиції й зауваження висловили головний редактор Всеукраїнської громадсько-політичної газети "Зоря Полтавщини", голова обласної організації НСЖУ Григорій Гринь, перший заступник генерального директора ОДТРК "Лтава" Юрій Кустол, редактори: "Села полтавського" – Лариса Коба, "Решетилівського вісника" – Іван Циган, "Рідного краю" (Велика Багачка) – Володимир Ігнатенко, "Трудової слави" (Диканька) – Світлана Глушко та інші. Редактор Лохвицької районної газети "Зоря" Олександр Москаленко підтримує реформу, проте вважає, що вирішувати проблеми пенсійної сфери слід у комплексі з економічними: щоб працювали підприємства, вироблявся вітчизняний продукт, створювалися робочі місця. А однією з причин негативної тенденції тінізації економіки, зокрема, й неплатежів у Пенсійний фонд, на його думку, є нарахування великої пені при затримці платежів до Пенсійного фонду. Олександр Москаленко пропонує переглянути таку но
рму, яка не сприяє добровільному наповненню пенсійного бюджету.
Говорячи на тему працевлаштування, журналісти порушили питання про те, що жінкам після 40, а тим більше – після 50 років дуже важко знайти роботу. Із продовженням для них праце-здатного віку ця проблема поглибиться, адже збільшиться період, коли жінка вже не потрібна роботодавцю, але вона ще не досягла віку виходу на пенсію.
У зв'язку з цим прозвучала пропозиція законодавчо передбачити заохочення для роботодавців, які працевлаштовують жінок після 40 років. Непокоїлися журналісти, чи збережеться пенсія за вислугу років, на яку мають право працівники бюджетної сфери – вчителі, медики та інші. Допомога при досягненні пенсійного віку в розмірі 10-ти нарахованих пенсій виплачуватиметься таким людям у разі, якщо вони не оформляли дострокову пенсію за вислугою.
Жінок, які працювали у шкідливих умовах і мають право на дострокову пенсію з 50 років (на Полтавщині це переважно представниці сільськогосподарських спеціальностей), реформа не зачепить. Як зазначив Володимир Носенко, пенсійний вік для них не підвищується.

Дискусію викликали й наступні, озвучені за "круглим столом", напрямки реформи. Зо-крема, збільшення мінімального страхового стажу для виходу на пенсію з 5 до 15 років. Збільшення до 25 років вислуги для військовослужбовців. Нормативний (трудовий) стаж роботи має становити не менше 30 років для жінок і 35-ти – для чоловіків. Декретна відпустка (догляд за дитиною до 3 років) входить до страхового стажу. А перебування вагітної жінки на лікарняному до і після пологів – не входить, оскільки в цей час жінка отримує допомогу з іншого фонду – соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Ця норма існувала й раніше, однак учасники "круглого столу" висловилися за те, щоб її відмінити, якщо держава прагне збільшити народжуваність. Адже у матері трьох дітей, приміром, випадає цілий рік страхового стажу, що впливає на пенсію.
Змінюються умови нарахування пенсії держслужбовцям і прирівняним до них у цьому питанні категорій працівників. Якщо раніше пенсія становила 80 відсотків заробітку з надбавками за стаж держслужби понад 10 років, то тепер надбавок не буде, принаймні в перехідний період. Обмежать і надвисокі пенсії чиновників. У законопроекті пропонується встановити максимальну пенсію на рівні 12 прожиткових мінімумів, зараз це 9 тисяч гривень. В Україні близько 3 тисяч людей, котрі отримують пенсію понад 10 тисяч гривень. Але навіть зменшенням їм виплат Пенсійний фонд для всієї держави
не наповнити. Найвищий розмір пенсії в Полтавській області – встановлена судом пенсія в 22 тисячі гривень – в інваліда-чорнобильця 1-ї групи.
І ще одне пропоноване ново-введення – накопичувальна пенсійна система. Її суть – у наданні можливості молодим людям протягом трудового життя заробити собі дві пенсії, перераховуючи на особистий пенсійний рахунок 7 відсотків доходу (впроваджуватиметься поетапно, починаючи з 2 відсотків). Жителі сільської місцевості, дрібні підприємці, які не мають постійного заробітку чи роботи, але отримують доходи від особистого господарства, можуть укласти договори добровільного пенсійного страхування і забезпечувати собі майбутню пенсію, сплачуючи 33 відсотки від мінімальної зарплати в місяць. Нині це становить 240 гривень.
Підбиваючи підсумки розмови за зорянським "круглим столом", Микола Перепелиця відзначив своєрідність такого діалогу, адже в інших областях подібного обговорення в журналістському середовищі ще не було. Важливо, підкреслив він, щоб вся інформація через ЗМІ була донесена громаді, а висловлені думки і пропозиції занотовані, доведені до розробників законопроекту та враховані при внесенні до нього змін.