Він приїхав до Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка у серпні 1985 року. Леоніду Подворному було тоді 32 роки. За плечима лишилися дитинство у північному місті Сосногорську Комі АРСР, музична школа, яку закінчив по класу акордеона. 18-річним хлопцем розпочав службу у лавах Радянської Армії у складі ансамблю пісні і танцю Центральної групи військ у Чехословаччині. Військовий ансамбль став першою школою гри на інструменті, якому він служитиме все життя, інструменті старовинному і вічно молодому, що так ідеально відповідав романтичній вдачі молодого музиканта, – гітарі.
Становлення гітариста Леоніда Подворного відбулося у стінах Київського музичного училища імені Р.М.Глієра, a сходження на вершини майстерності – у Київській державній консерваторії імені П.І.Чайковського. Роки навчання в консерваторії були наповнені бурхливою громадською роботою, та головне – початком виконавської діяльності у складі славетного ансамблю народних інструментів “Рідні наспіви” Київської державної філармонії, що активно гастролював містами України.
Серед друзів Леоніда Подворного одним із найближчих був його однокурсник, випускник Полтавського музичного училища, баяніст Володимир Сіренко, нині – заслужений діяч мистецтв, художній керівник Національного академічного симфонічного оркестру України. Тоді, у 1985-му, молодий та ініціативний музикант Володимир Сіренко порадив перспективному гітаристу Леоніду Подворному поїхати на роботу в Полтаву.
З появою Леоніда Васильовича Подворного в училищі на відділі народних інструментів було відкрито клас гітари, з якого за 22 роки вийшло більш ніж 50 молодих фахівців. Його захоплення інструментом передавалося студентам.
Талант Леоніда Подворного розвинувся у різних напрямках. Він був диригентом симфонічного оркестру училища, займався аранжуванням, інструментовкою, надавав активну методичну допомогу викладачам музичних шкіл області, був постійним членом журі конкурсу “Юний віртуоз Полтавщини”.
Та головний сенс життя музиканта – тв
орення музики. Леонід Подворний постійно перебував на сцені, роками залишаючись у прекрасній професійній формі. Гітарист-віртуоз невтомно пропагував твори світової музичної класики, віддавав перевагу авторам, які були близькі його ліричній природі, – П.Чайковському, С.Рахманінову. Нерідко виносив на розсуд шанувальників музики власні твори для гітари. Виступи Леоніда Подворного прикрашали концерти найвищого рівня. Він був чуйним партнером-акомпаніатором. Ми пам’ятаємо його чудові виступи у дуеті з народними артистами України Неллі Ножиновою, Василем Голубом, заслуженими артистами України Ларисою Лук’яновою, Миколою Дудником та іншими артистами театру імені М.В.Гоголя.
Яскрава сторінка творчої біографії майстра – участь в ансамблі “Карусель”. Художній керівник ансамблю, заслужений діяч мистецтв України Олексій Чухрай згадує, що Леонід Подворний – не тільки віртуоз-виконавець, талановитий викладач, але й чудовий композитор та аранжувальник, він поповнив репертуар колективу світлими, свіжими ідеями, створив низку оригінальних творів. Серед них пісні “Балада про синів”, яку виконувала народна артистка України Раїса Кириченко, та “Присягаюсь тобі, Полтаво”, що входить до репертуару народного артиста України Олександра Василенка. Леонід Васильович здійснив аранжування “Гімну Полтави” для симфонічного оркестру та хору Національної радіокомпанії України. Серед численних творів композитора – симфонічна поема “Україна”.
Така вагома творча спадщина… Та головне творіння Леоніда Подворного – його учні. Насамперед – сини, Денис та Сашко, яких батько залучив до гри на улюбленому інструменті. А ще 50 послідовників, більшість з яких, отримавши освіту у вузах України, продовжили справу вчителя. Випускниця Харківського інституту мистецтв Наталія Миленька сьогодні очолила клас гітари у музичному училищі. Клас – осередок гітарної музики в Полтаві, яким його зробив яскраво обдарований музикант і талановитий наставник Леонід Васильович Подворний.