Як відомо, головним бюджетоутворюючим фактором наповнення пенсійної скарбниці є фонд оплати праці. Його обсяг, незважаючи на кризові явища в економіці області, щорічно збільшується. Зокрема, тільки за минулий рік досягнуто зростання на
1,6 мрд грн, або на 17,9 відсотка. Але, на жаль, це не означає, що заробітна плата зросла в усіх працюючих. За даними звітування платників до органів Пенсійного фонду, лише 70 відсоткам найманих працівників стали платити більше, решта продовжують отримувати платню за свою роботу в мінімальних розмірах, а то й нижче.
Низькі зарплати прирікають людей на незабезпечену старість – це аксіома. Адже базовим критерієм нарахування пенсійних виплат служить заробітна плата. Від її рівня безпосередньо залежить пенсійне забезпечення майбутніх пенсіонерів, відповідно до статті 46 Конституції України заробітна плата працівників не має бути нижчою за законодавчо встановлений розмір.
Згідно з Кодексом законів про працю України мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Як насправді розуміють це роботодавці?
Засновники багатьох комерційних фірм оцінюють працю навіть кваліфікованих працівників, наприклад, головного бухгалтера, як просту, некваліфіковану, бо виплачують лише мінімальну заробітну плату. Так оцінюється робота і найманих працівників малого й середнього бізнесу, будівельних організацій, сфери обслуговування тощо.
Щомісяця органами Пенсійного фонду за даними платників обраховуються розміри середньої заробітної плати. У листопаді 2010 року цей показник в області склав 1916,21 грн, а в Чутівському та Чорнухинському районах – 1103,43 грн та 1151,56 грн відповідно, що ледь перевищує мінімальний розмір. Не складно підрахувати, які пенсії очікують у майбутньому трудівників цих районів. Власне, показовою є й нинішня ситуація: майже дві третини пенсіонерів на Полтавщині отримують менше 1 тис. грн на місяць.
Зрозуміло, що мізерні відрахування до пенсійного бюджету з низьких зарплат спричиняють його дефіцит. До Пенсійного фонду залучається 33,2 відсотка від фонду оплати праці, і якщо річний фонд складає близько
800–900 млн грн на місяць, а обсяг місячних пенсійних виплат перевищує 0,5 млрд грн, то дефіцит пенсійного бюджету – неминучий. Для бездефіцитного бюджету при існуючій ставці страхового збору та наявному співвідношенні пенсіонерів і працюючих місячний фонд зарплати в області повинен складати щонайменше 1,5 млрд грн, а маємо менше мільярда.
У 7 районах області самозабезпеченість власними коштами – менше 30 відсотків, а в середньому по сільських районах вона складає 37,4 відсотка. Тому для своєчасної і повної виплати пенсій пенсіонерам цих районів не обійтися без дотації з Державного бюджету. Лише міста Полтава, Кременчук, Комсомольськ стовідсотково забезпечують самофінансування у виплаті пенсій.
Беззаперечний факт, що тільки праця і її належна оплата служать критерієм матеріального благополуччя. Гарантії в оплаті праці є прерогативою держави.
Отже, розмір нарахованої працедавцем працівникам заробітної плати не може бути нижчим за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати з 1.12.2010 року по 31.12.2010 року становив 922,0 грн.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” мінімальна заробітна плата встановлюється на такому рівні: починаючи з 1.01.2011 р. – 941 грн;
з 1.04.2011 р. – 960 грн; з 1.10.2011 р. – 985 грн; з 1.12.2011 р. – 1004 грн.
Відповідно до статті 35 Закону №108 контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство соціальної політики України і його органи на місцях (державні інспектори праці); фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), які представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за дотриманням законодавства про оплату праці здійснюють Генеральний Прокурор України та підлеглі йому прокурори.