Василь Якушенко із села Мачухи Полтавського району відомий шанувальникам додатка “Сійся, родися!..” своїми фаховими порадами щодо висаджування й догляду за молодим виноградом, боротьби проти інфекцій, вирощування високих врожаїв “сонячної ягоди”. Не менш важлива робота у винограднику, від якості виконання якої залежать зимівля і родючість винограду в наступному році, – підготовка лоз до зимівлі й укриття. Досвідом щодо цього Василь Якушенко ділиться із нашими читачами.
Укривати виноград чи ні, кожен із виноградарів вирішує самостійно. Але, відмовляючись від укривання, слід бути готовим до того, що наступного року молодий і здоровий виноградник може зовсім не дати врожаю. Справа в тім, що під час тривалих сильних морозів за відсутності достатнього снігового покриву на виноградних лозах масово вимерзають плодові бруньки, тобто ті, що “відповідають” за майбутній урожай. Щоправда, є сорти, здатні формувати урожай із бруньок заміщення, наприклад, найпопулярніший технічний сорт Лідія або столовий сорт Лора. Якщо морози пошкоджують невкриті лози, урожай дають бруньки заміщення. Але варто зазначити, що він ніколи не буває настільки щедрим, як за звичайних умов із основних плодових бруньок. Тож найкращий спосіб зберегти рослини неушкодженими й отримати повноцінний урожай – укривати їх на зиму.
Один із найстаріших способів захисту винограду від зимових морозів – укриття лоз грунтом. Під шаром городньої землі лози можуть вільно витримувати морози до 20 градусів. Але вона, захищаючи пагони від холоду, водночас стає джерелом зараження рослин небезпечними інфекціями, що є в грунті. Щоб очистити лози від патогенів, необхідно потім обмивати їх і знезаражувати, а це – додаткові затрати часу і зусиль.
Слід зазначити, що багато новітніх сортів винограду мають підвищену зимостійкість, тобто здатні вільно витримувати морози, вищі 20 градусів. Через те укривати лози землею й наражати їх на небезпеку інфікування більше немає потреби.
Яким же чином тоді захищати виноградні кущі? Все залежить від розмірів виноградника й фінансових можливостей господаря. Так, якщо кущів небагато й є чималий запас дерев’яних дощок, можна збити з них ящики, накрити ними виноградні кущі, а зверху ще й покласти солом’яні мати. Під такою конструкцією лози матимуть змогу “дихати”, тобто не впріватимуть і будуть надійно захищені від сильних заморозків.
Ще один спосіб зимового зберігання винограду – під поліетиленом. Плівкою лози укривають, вкладаючи її на металеві дуги заввишки 50 см, встановлені над укладеними на землю рукавами. Але цей спосіб доволі ризикований. Так, якщо дуги будуть надто низькими, циркуляція повітря під плівкою виявиться недостатньою, і в умовах не надто холодної зими є висока вірогідність загнивання лоз.
З іншого боку, плівка, вкладена на надто високі дуги, теж не забезпечить бажаного ефекту. Так, якщо снігу взимку буде небагато, він не затримуватиметься на плівковому укритті, а без снігового покриву воно не захистить кущі винограду від сильних морозів.
Найбільш надійний спосіб укриття винограду – поліпропіленова тканина спанбонд, з якої зазвичай виготовляють мішки для цукру чи борошна. Такий матеріал “дихає”, тож випрівання лозам під ним не загрожує. Це дозволяє робити накриття максимально низьким, тож навіть якщо взимку снігу випадає небагато, його вистачає, щоб зігріти лози.
Якщо ж зима видасться безсніжною, поліпропіленове укриття від морозу виноградник не врятує. Тому доведеться подбати про додаткове укриття. Згодиться старий одяг, а ще краще – поліпропіленова підкладка під ламінат. Ще один підходящий для захисту виноградних лоз матеріал – щільне агроволокно.
Укриття захищає лози не лише від морозів, що пошкоджують плодові бруньки, а й від зледеніння, яке часто призводить до розриву кори, а також від висушування лоз сильними зимовими вітрами.
Щоб рослини було зручно вкладати на землю й готувати до укриття, слід заздалегідь формувати рукави. Їх восени обрізаємо, укладаємо на землю, пришпилюємо металевими скобами й накриваємо.
Молоді кущики, висаджені навесні, які за літо дають, як правило, по два сильних пагони, раджу обрізати майже на рівні грунтової поверхні й укривати землею. Її на кожен нагортаю стільки, щоб повністю сховати виноградний “пеньочок”, а зверху кожен із них накриваю старими відрами або великими пластиковими бутлями без дна і зав’язую спанбондом. Таке накриття захищає молоді рослини і від сильних морозів, і від випрівання в умовах теплої та надто вологої зими.

Записала
Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА.