У середині осені погода, як ніколи, мінлива: то приголубить майже по-літньому теплими променями, то причеше землю холодним дощем, а то й снігом притрусить. До настання стійких холодів треба встигнути підготувати землю до зимових випробувань – скопати її й угноїти, прибрати рослинні рештки, прибрати в сарай сільгоспінвентар. У садівників у жовтні теж вистачає клопотів. Але погода поки що дає час завершити нагальні справи.
ГРЯДКА
Очищення грядок від сухих гілок і листя – одна з найважливіших осінніх робіт. На ділянках, де розташовані підзимові посіви, й на клумбах опале листя краще не прибирати – поки не випаде сніг, воно захищатиме насіння й молоду поросль від заморозків. На решті території листя треба зібрати й відправити його в компостну купу або використати як мульчу.
До Покрови, тобто до 14 жовтня, слід завершити передзимовий обробіток грунту. При перекопуванні грядок треба видалити кореневища багаторічних бур’янів і внести в грунт органічні добрива для підвищення його родючості. Земляні грудки розбивати не треба – взимку на нерівній поверхні затримуватиметься більше снігу, а при сильних морозах в такому грунті швидше гинутимуть личинки, яйця шкідників і насіння бур’янів.
Якщо на грядках ще залишилися коренеплоди петрушки, селери, редьки, пастернаку, до морозів треба обов’язково викопати їх. Цвітну капусту, що не встигла сформувати головок, із земляною грудкою теж можна пересадити в парник або в теплицю з підігрівом для дорощування.
Навіть при значному похолоданні цибуля-порей і хрін продовжують рости на грядках, тому прибирають їх в останню чергу. Слід викопувати тільки ті рослини порею, в яких діаметр стебла в прикореневій зоні не менше 2 см. Решту слід залишити на грядці, щоб наступного літа отримати повноцінний урожай. У викопаної цибулі підкорочуємо корені до 3 см, а потім прикопуємо її в ящиках, заповнених вологим піском, і поміщаємо у підвал. Через 2–3 тижні у прикопаних рослин можна обрізати листя на третину. В такому вигляді порей зберігатиметься до початку наступного року.
Закінчується збирання врожаю пізніх сортів білоголової капусти. Аби від різких коливань грунтової вологості в неї не розтріскувалися голови, треба припинити поливи. До того ж кожну з рослин слід прокрутити навколо осі – пошкоджена таким чином коренева система споживатиме набагато менше вологи.
Щоб навесні якомога раніше отримати перший вітамінний урожай городини, в жовтні можна посіяти насіння салату, шпинату, кропу, моркви, редиски чи цибулі. На перекопаній заздалегідь грядці розрівнюємо землю, формуємо борозенки глибиною 4 см і накриваємо їх плівкою. Сіяти слід тільки після настання стійкого похолодання, коли температура повітря вже не підніматиметься вище 2–3 градусів тепла, а краще це робити, коли випаде перший сніг. Якщо зробити це раніше, коли ще надто тепло, насіння може прорости, і тоді сходи з настанням морозів загинуть.
САД
У середині жовтня в більшості плодових дерев і ягідних кущів закінчується вегетація. Готуючи сад до зими, слід пообрізати сухі й хворі гілки, зібрати гнізда шкідників і муміфіковані плоди, згребти і прибрати із земляної поверхні всі рослинні залишки. Грунт під деревами та чагарниками треба перекопувати по радіусу, рухаючись від центру до краю пристовбурних кіл.
Не забудьмо обрізати смородинові та агрусові кущі, позаяк рано навесні в них почнеться активний сокорух, й із секатором до них тоді краще не підступатися.
Одна із основних турбот садівників у жовтні – передзимовий полив садової ділянки. Щоб дерева отримали достатню кількість вологи, під кожним із них, якщо цього не зробили раніше, треба викопати рівчаки завглибшки із половину штика лопати й по кілька разів заповнити їх водою, щоразу чекаючи її повного всотування. Так само слід зробити й під плодовими чагарниками. Тільки рівчаки в цьому випадку треба розміщати уздовж рядів насаджень.
Незважаючи на те, що плодові дерева краще садити навесні, про посадкові ями для них слід потурбуватися з осені. За розміром вони мають бути на 10–20 см глибше і ширше, ніж для ягідних кущів. Підготовлені заглиблення треба до верху заповнити опалим листям і так залишити до весни.
КВІТНИК
Вистачає роботи у жовтні і в любителів квітів. Так, настав час для садіння гіацинтів й інших первоцвітів, чиї цибулини ми протягом літа сушили в затінку й зберігали у картонних коробках. Посадковий матеріал висаджувати на клумби слід не пізніше 10 жовтня, коли температура грунту на глибині 15 см вже зазвичай опускається до 5–9 °С. Якщо грунт суттєво тепліший, укорінення відбуватиметься погано, тож у такому випадку краще зачекати справжнього осіннього похолодання.
Великі цибулини гіацинтів слід заглиблювати не менш ніж на 15 см, рахуючи від донця до грунтової поверхні. Відстань між посадковим матеріалом у рядку – теж 15 см. Дрібніші цибулини можна розміщати щільніше, залишаючи між ними не більше 10 см, і заглиблювати їх теж треба на 10 см. У кожну лунку бажано насипати шар пропареного піску завтовшки 3 см, потім – цибулина, далі – знову пісок, а зверху – земля. Якщо грунт надто сухий, його слід зволожити так, щоб вода дійшла до донця цибулин. Щоб гіацинти взимку не вимерзли, їх треба вкрити 5-сантиметровим шаром торфу.
Всі зимуючі в грунті декоративні багаторічники, що не формують із листя прикореневі розетки, зокрема півонії, флокси, лілії, слід обрізати під корінь. У рослин, що мають розетку (дзвіночки, гвоздики, мак східний, первоцвіти, ромашки), оббирають засохле й пожовкле листя, залишаючи зелень. Всі багаторічники і дворічники мульчують перегноєм або компостом, вкриваючи грунт під рослинами шаром не менше 3–5 см.
Сорти клематисів, що квітують на пагонах поточного року, в жовтні необхідно пообрізати, залишивши від грунтової поверхні всього по два вузли, підсипати під кожну рослину по відру перегною й укрити. Молоді кущики цієї виткої ліани радимо понакривати відрами, а потім зверху насипати шар сухого листя завтовшки 20 см і притиснути його ялиновим гіллям. Захищені таким чином, вони добре перезимують за будь-яких умов й улітку порадують буйним цвітінням.