– Олександре Васильовичу, чи готові в області до морозів та чи отримає цього року Полтавщина ліміти на газ?
– Влада на всіх рівнях напружено готувалася до роботи народногосподарського комплексу області в осінньо-зимовий період. Бюджетна сфера до опалювального сезону готова на 100 відсотків, проведені необхідні реконструкції та ремонтні роботи. Із 1097 котелень в області поки що не стала до ладу тільки одна – у Гадячі. Але до 1 жовтня і вона має бути введена в експлуатацію.
Щодо розрахунків за газ, то підприємства теплокомуненергетики області заборгували дочірній компанії "Газ України" 17,8 мільйона гривень. Але переконаний, що, незважаючи на наявні зараз борги, Полтавщина ліміти отримає.
Як правило, борги залишаються на невеликих підприємствах, яким зараз чи не найважче. Серед боржників – комунальні підприємства, які подають тепло жителям Розсошенців, Терешків, Супрунівки, Лохвиці. Сьогодні усе зробимо для того, щоб знову ж таки до початку опалювального сезону знайти оптимальну схему розрахунків, узяти кредити і проплатити рештки заборгованості. До речі, Полтавщина сьогодні – на другому місці у державі по розрахунках за газ.
– У зв'язку з підвищенням ціни на газ уряд надає субсидії на погашення житлово-комунальних витрат. Як багато полтавців вже звернулися за субсидіями і як швидко їх отримають?
– До цього подорожчання 10 ти-сяч людей вже отримали субсидії. Ще близько 158 тисяч полтавців звертатимуться за їх оформленням. Ми готуємося, щоб із першого жовтня цю роботу провести упродовж 10 днів, чітко й організовано.
– Олександре Васильовичу, наступне запитання стосується продовольчої інтервенції, яка здійснюється за рахунок суботніх ярмарків, що проводяться по всій території області. Які, на Вашу думку, заходи є дієвими щодо стримування цін на продукти?
– Ми живемо у ринкових умовах, а тому вплинути на ціни, як робили це років десять тому, сьогодні не можемо. Якщо ж гово-рити конкретно, приміром, про гречку, то цього року в області її зібрано 5 тисяч тонн. Для потреб області її треба 3 тисячі тонн. Але річ у тім, що на Полтавщині немає переробних підприємств. Отож готова продукція вже завозиться із-за меж області.
Ці ярмарки проводяться ще й для того, щоб перекупник-спекулянт зрозумів, що на ринку не тільки він один править бал. Адже у багатьох виробників сільськогосподарської продукції є її надлишки, які вони із задоволенням продали б. А подібні заходи надають їм таку можливість.
– Олександре Васильовичу, чи є свобода слова на Полтавщині? Що змінилося у цій сфері із зміною влади?
– На Полтавщині немає тиску на журналістів та проблем із доступом до інформації. Влада, яка сьогодні прийшла, не має ні бажання, ні потреби займатися цензурою. Тому я не бачу тут проблем. А питання цензури та тиску на пресу порушують наші політичні опоненти. Думаю, що опозиційні політичні сили розуміють, що до них зник інтерес. Вони мають менше можливостей виходу до центральних каналів, бо за це треба платити. Коли ж були при владі, то мали можливість користуватися ефіром безкоштовно. Тому сьогодні й створюється ажіотаж. Тим більше, що треба перед виборами якимось чином себе показати.
– Нещодавно відбулося перше засідання гуманітарної ради при облдержадміністрації. Загалом які завдання поставлені і як вони розв'язуватимуться у гуманітарній сфері області?
– Сьогодні у нас є певні проблеми в сфері культури. Це – недостатня матеріально-технічна база музеїв, бібліотек, сільських клубів. Виділено 1 мільйон гривень, щоб завершити реконструкцію Полтавського краєзнавчого музею. Нам також вдалося отримати 10 мільйонів гривень субвенції із Державного бюджету.
8 мільйонів ми спрямуємо на проведення необхідних робіт у Полтавському академічному українському музично-драматичному театрі імені Миколи Гоголя, решту – на Центр матері й дитини у Карлівці та Центр естетичного виховання учнівської молоді у Великій Багачці.
– Як цього року виконується обласний бюджет?
– Ми прогнозуємо, що буде його п'ятивідсоткове перевиконання. У нас багато проблем, які треба буде вирішувати, вклавши кошти ще до кінця цього року. Але загалом відчувається певна стабільність, адже, приміром, у промисловості спостерігається 30-від-сотковий ріст.