“Відомо, що горобину чорноплоду використовують для лікування гіпертонії. А які ще недуги вона лікує?”
О. В. КУЛЕБА.

Горобина чорноплода (аронія чорноплода; арония черноплодная; Aronia melanocarpa) – листопадний густий кущ родини розових, заввишки 0,5–2 метри. Листки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, загострені, по краю пилчасті, зверху темно-зелені, зісподу – світліші. Квітки двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, білі або рожеві, в щитковидних суцвіттях. Плід – яблуковидний, кулястий, чорний, соковитий, 6–15 міліметрів у діаметрі. Цвіте у травні–червні. Плоди достигають у серпні–вересні.
Походить горобина чорноплода з Північної Америки. На території України вирощують як плодову, лікарську й декоративну рослину.
З лікувальною метою використовують плоди, які збирають у вересні–жовтні. Використовують свіжими або сушать. Сушіння проводять на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 40–50°. Сушені плоди відпускають аптеки.
Плоди містять 5–6% фенольних сполук (флавоноїди і фенолокислоти), до 2,5% пектинових речовин, цукри (4,6–9,4%), фенолкарбонові кислоти, фолієву кислоту, рибофлавін, нікотинову кислоту, токоферол, аскорбінову кислоту та мікроелементи (йод – 5–6 мкг/100 г, молібден, марганець, мідь, бор, кобальт та інші).
Рослина має гіпотензивні, спазмолітичні, протизапальні, капілярозміцнюючі, сечогінні й жовчогінні властивості. Плоди або сік із них зумовлюють гіпотензивну та спазмолітичну дію як в умовах експериментальної гіпертонії, так і у хворих на гіпертонічну хворобу.
Завдяки вмісту в плодах фенолкарбонових кислот і йоду їх застосовують у комплексній терапії тиреотоксикозу. В клінічних та експериментальних умовах встановлено, що плоди горобини виявляють помітний активізуючий вплив на систему гемостазу, тому їх застосовують при різноманітних патологічних зрушеннях у системі згортання крові, зокрема при геморагічних діатезах, капіляротоксикозах і кровотечах різного походження.
Ефективна горобина чорноплода при атеросклерозі, цукровому діабеті, гломерулонефритах, променевих ураженнях і алергійних станах, при порушеннях, зумовлених застосуванням антикоагулянтів. Останнім часом з’ясовано, що листя рослини містить речовини, які мають здатність поліпшувати роботу печінки, сприяти утворенню й відтоку жовчі.
Внутрішньо вживають відвар плодів (20 г сухих плодів на 200 мл окропу) – по півсклянки 3–4 рази на день; свіжі плоди або сік приймають по 50–100 г тричі на день.
Лікування соком і плодами чорноплодої горобини протипоказане при схильності до гіперкоагуляції крові, при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки та при гіперацидному гастриті.