“Підкажіть рослини, які поліпшують травлення”.
С. І. БОНДАР.

Гравілат міський (гравилат городской; Geum urbanum) – багаторічна трав’яниста рослина родини розових. Має багатоголове червонуватого кольору кореневище, яке за смаком і запахом схоже на гвоздику. Стебло прямостояче, м’яковолосисте, 40–60 сантиметрів заввишки. Прикореневі листки ліровидноперисті, стеблові – трійчасті або трироздільні. Квітки двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, яскраво-жовті, в щитковидних суцвіттях. Плід – збірний із горішковидних сім’янок. Цвіте у червні–серпні.
Росте по всій території України на засмічених місцях, у світлих лісах, по чагарниках.
Використовують траву рослини і кореневища з коренями. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи верхівки рослин завдовжки 30 сантиметрів. У перший день зрізану сировину пров’ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в приміщенні, яке добре провітрюється.
Корені копають восени, коли достигнуть плоди. Їх миють і сушать на сонці, а при поганій погоді – в протоплених приміщеннях. Сухої трави виходить 22 відсотки, коріння – 25. Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях. Рослина неофіцинальна.
Усі частини рослини містять дубильні речовини, ефірну олію і смоли. Крім того, в коренях виявлено глікозид геїн, а в траві – гіркі речовини, слиз та інші сполуки.
Галенові препарати гравілату мають протизапальні, відхаркувальні, протиблювотні, жовчогінні, знеболювальні, седативні, кровоспинні й ранозагоювальні властивості. Раніше в науковій медицині сухі кореневища з корінням під назвою «гвоздичний корінь» використовували як в’яжучий і закріплюючий засіб при шлунково-кишкових розладах. Тепер їх використовують лише в народній медицині.
Препарати кореневища з корінням рекомендують при катарі шлунково-кишкового тракту (особливо при такому, який супроводиться температурою), при порушенні травлення, метеоризмі, простих і кривавих проносах, дизентерії, кишкових коліках, блюванні, при захворюваннях печінки і жовчного міхура, при кашлі з інтенсивним виділенням мокротиння, астмі та як засіб, що зменшує потовиділення при нічному потінні, поліпшує загальний стан організму при знесиленні й заспокоює.
Використовують рослину і як кровоспинний засіб (при кровохарканні, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах).
Як зовнішній засіб відвар коріння використовують для полоскання рота при ангіні, стоматиті й гінгівіті, для ванн при рахіті й скрофульозі та при білях у жінок. Препарати трави дають дещо слабший терапевтичний ефект і використовуються переважно при проносах, дизентерії, гарячці та як заспокійливий засіб. До лікувально-профілактичного раціону корисно включати салати з молодого листя гравілату міського.
Внутрішньо вживають настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) – по 1–2 склянки на день ковтками; відвар коріння (1 чайна ложка на 200 мл окропу, варять 10 хвилин) – по 1–2 склянки на день ковтками; порошок із коріння – по 1 г 3–4 рази на день із медом як відхаркувальний засіб. Готують рідкий екстракт коріння (20–40 г подрібненої сировини на 300 мл окропу, варять до половинної кількості попереднього об’єму рідини) і п’ють по столовій ложці через 0,5–1 годину при маткових кровотечах. Настойку коріння (1:10) вживають по столовій ложці тричі на день при кислих катарах шлунку, що супроводяться печією.
Зовнішньо використовується олія (1 частину коріння гравілату настоюють 14 днів на 2 частинах олії) – для змазування ясен, які кровоточать; відвар коріння – для полоскань і ванн.
Готують салат із молодого листя. Його і зелену цибулю подрібнюють, зверху кладуть кусочки яйця, солять і поливають сметаною (на 50 г листя гравілату беруть 50 г зеленої цибулі, пів’яйця, 20 г сметани та сіль).