Чи не в кожному селі Білоцерківської об’єднаної територіальної громади живуть лелеки. За народним повір’ям, ці птахи дарують щастя і добробут там, де оселилися, а ще – приносять дітей. Малеча – велика радість, але водночас і серйозна робота на перспективу. Бо ж треба дітвору зростити, вивчити, поставити на ноги. У Білоцерківській громаді дбають про молоде покоління…
Умови для розвитку дошкільної освіти
– Раніше ми про таке не мріяли. Виживали, як могли. Донедавна було дуже сутужно з фінансуванням, а тепер – значно ліпше. У громаді на освіту виділяють багато коштів, створюють умови для розвитку дошкільної освіти. І це не тільки в Білоцерківці, а й в інших селах відбуваються зміни на краще, – говорить завідуюча Білоцерківським дитячим садком “Дюймовочка” Наталія Сулименко.
Розповідає, що в закладі за списком – 44 дитини. Першого вересня їх буде близько 40. Саме на таку кількість і розрахований садок.
– За нашими підрахунками, три наступних роки не вийдемо за ці межі. Потім все залежить від народжуваності, – продовжує Наталія Сулименко. – Відвідують садочок діти переважно з Білоцерківки, з інших сіл – одиниці. Наприклад, приїздили батьки з Подолу. Там дошкільний заклад ще не працює. Ми не відмовили, прийняли їхню дитину. Є у нас і дитина з Красногорівки. Її батьки працюють у Білоцерківці, тож мають змогу приводити й забирати свою малечу.
Донедавна дитсадок відвідували 28 хлопчиків і дівчаток. У квітні там відкрили другу групу, до якої набрали дітей 2014 року народження.
– Їх тоді в нас народилося багато – 20. Усі ходитимуть у цю групу. Оскільки тепер вихованців у нас більше, взяли на роботу нових працівників – вихователя і помічника вихователя. Є в нас робітник із комплексного обслуговування та ремонту будівлі, підсобний працівник на кухні, – розповідає завідуюча. – Ми закупили багато меблів, іграшок, технологічного обладнання. Уже проведено ремонт деяких кімнат садочка, проте влітку роботи продовжаться – оновлюватимуть покрівлю. Та й підлогу треба перестелити, паркан замінити. На обладнання, меблі, посуд, іграшки витрачено понад 50 тисяч гривень, на ремонт – 140 тисяч гривень, а скільки ще роботи…
У Бірківському навчально-виховному комплексі в день нашого приїзду було тихо. Школярі попрямували на свято “Обдаровані діти – надія України” отримувати відзнаки за досягнення у науці, спорті та мистецтві, а дошкільнята саме спали. Директор НВК Ольга Товкач проводить екскурсію садочком:
– У нас була загальноосвітня школа І–ІІ ступенів. Дошкільний навчальний заклад при ній відкрили 2012 року. Тож утворився навчально-виховний комплекс. Нині вихованців у садочку – 20, як і має бути за санітарними нормами. Є черга у наш заклад. Минулого року, коли Бірки увійшли в об’єднану територіальну громаду, ми відчули це фінансово. Дитсадок повністю забезпечили засобами гігієни. Раніше їх закуповували переважно за батьківський кошт, а нині на такі потреби виділяє кошти громада. Із яким питанням не зверталися б, нам не відмовляють. Цьогоріч замінили вікна і двері на пластикові.
Влітку мають зробити дах, бо він протікає, а також утеплити школу. Приїздив архітектор із Полтави. Розробляє проект. Іграшки для дітей закуповують. Їдальня забезпечена повністю. Продукти привозять регулярно, на всі маємо відповідні сертифікати. Батьки задоволені.
Балакліївський дитячий садок “Малятко” переїхав до приміщення місцевої школи цьогорічної весни. Спеціально для цього переобладнали кілька класів.
– Двері нові, а ґанок перероблятимуть, – починає екскурсію завідуюча дитячим садком Валентина Фененко, запрошуючи всередину. Поруч із ґанком стоять кілька двоколісних велосипедів для дітей.
– Це наші майбутні першокласники у садочок приїжджають, – пояснює завідуюча.
У дошкільному закладі – 14 вихованців. Розрахований він на 16 малюків.
– Перспектива є, дітки народжуються. Цьогоріч з’явилися на світ уже троє, – продовжує Валентина Фененко. – Раніше ми орендували приміщення для садка неподалік. Здається, раніше там пошта працювала. Капітального ремонту в приміщенні не було. З ігрової кімнати, минаючи харчоблок, ми переходили у спальню. Мали проблему з теплом. Уже коли утворилася громада, звернулися до сільського голови. Він вирішив перевести нас у школу. Переїхавши сюди, отримали хороший ремонт, сучасні меблі, нові ігрові куточки, харчоблок із якісним обладнанням. У перспективі – окремий ігровий майданчик для дошкільнят.
Для малечі Подола відновлюють садок
– Понад десятиліття місцевий дитсадок не працює, – говорить директор Подільської загальноосвітньої школи Людмила Пилипенко. – Його збудували в середині 1970-х років. Він був одним із кращих у районі. Належав місцевому колгоспу. Згодом, коли колгосп припинив діяльність, його майно роздали на паї. З дитсадка повиносили все. І батареї повирізали. Лише стіни зосталися. Коли минулоріч у лютому утворилася об’єднана територіальна громада, то на початку березня питання щодо відновлення дитячого садка зрушилося. У Поділ приїхали Білоцерківський сільський голова Іван Лещенко та керівник одного з найбільших підприємств, що працює на території нашої громади, – Білоцерківського молочного комбінату – Віктор Кордубан. Оглянули тутешню школу. Але вона не настільки велика, щоб вмістити ще й дошкільний заклад. Виявилося, що приміщення колишнього дитсадка можна реставрувати за доволі нетривалий термін. Тож минулого року з вересня почала працювати будівельна бригада. Уже замінили дах, вікна і двері, утеплили стіни, обштукатурили приміщення. На території біля дитсадка під час місячника озеленення школярі посадили берізки, яблуні.
Місцеві мешканці чекають відкриття дошкільного закладу.
– У Подолі й сусідній Огирівці – 52 дитини дошкільного віку. Близько 30 із них мають по три рочки. Вони б із задоволенням відвідували садочок. Батьки в цьому зацікавлені. З-поміж місцевої дітвори дитячий садок у Білоцерківці (він найближчий) відвідують одиниці. Для нас дуже важливо, щоб у Подолі садочок запрацював якомога швидше, – додає Людмила Пилипенко. – Як можемо, готуємо діток до школи, до перебування в колективі. При школі працює підготовча група. П’ятирічні дітлахи раз на тиждень приходять туди на заняття, які проводить їхній майбутній класний керівник. Цього року набираємо 11 першачків.
– У мене шість дітей. Троє – Віталій, Світлана і Станіслав – ходять до школи. Вони дитсадок не відвідували, бо його в селі немає. Виросли вдома, – пояснює багатодітна мати, мешканка Подола Марина Вишар. – Ще троє дітей – дошкільнята. Кароліна цьогоріч навчалася у підготовчій групі. Щосереди ми водили її на урок до місцевої школи. Тепер донька йтиме до першого класу. Двоє синів – Роман і Богдан – зостаються вдома. Якби відкрився дитячий садочок, усі батьки нашого села водили б свою малечу туди, бо хочемо, щоб діти розвивалися, навчалися, спілкувалися з однолітками.
“Малі академіки”, юні спортсмени
У Білоцерківському сільському будинку культури збираються школярі з різних навчальних закладів громади на другий за ліком урочистий захід “Обдаровані діти – надія України”. На ньому відзначають учнів, які стали переможцями і призерами районних та обласних олімпіад із навчальних предметів, конкурсу науково-дослідницьких робіт Малої академії наук, інших інтелектуальних, творчих та спортивних конкурсів і змагань, а також їхніх наставників. Цього року нагороджують 163 школярів.
Серед них – учень 8-го класу Балакліївської ЗОШ І–ІІ ступенів Едуард Овчаренко. Він посів друге місце на  Х Міжнародному конкурсі з українознавства для учнів 8–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, який проходив у Києві з 30 березня по 1 квітня.
– Брали участь у конкурсі тричі. Цього разу дуже вдало. Едуард готував наукову роботу про фольклор села Балаклія. Спочатку пройшов відбір в області, а потім взяв участь у фінальному етапі в Києві. Такого високого результату ми не очікували. На конкурсі хлопець посів друге місце. А тестові завдання з українознавства, які окремо проходили всі учасники, написав найкраще серед усіх і став першим. Едуард дуже любить історію. Результат на конкурсі це підтвердив, – розповідає про учня вчитель зарубіжної літератури та англійської мови Балакліївської школи Валентина Лиходід.
– Моєю темою була усна народна творчість села Балаклія. Досліджував наш фольклор – пісні, легенди, прислів’я. Ходив до старожилів села, працював із місцевими архівними документами, книгами, виданнями про українське мистецтво. Дослідив кілька версій походження назви нашого села, а також тутешні легенди і перекази. Зацікавився темою, тому й вирішив спробувати себе, – пояснює Едуард Овчаренко.
Шістнадцять мільйонів
гривень – закладам освіти громади
– Основа й майбутнє – наші діти, розвиток і процвітання – наші діти. Тому все, що робимо, – це для їхнього добробуту. Цьогоріч, наприклад, силами громади обладнали дитячий садочок у Балакліївській школі, відкрили другу групу в Білоцерківському ДНЗ. Обладнали новими меблями. Особливо дбаємо про якість харчування. Продукти мають бути свіжі, калорійні й смачно приготовані, щоб дітвора їх із задоволенням споживала, – говорить голова ради директорів ПП “Білоцерківська агропромислова група” Віктор Кордубан. – Вдруге нагороджуємо наших обдарованих дітей, які брали участь в олімпіадах, спортивних змаганнях, музичних конкурсах. Вони – наша гордість, маємо їх підтримувати.
– Пріоритетною ставимо освітню галузь. Бюджет громади на 2017 рік – 34 мільйони. З нього на освіту ми передбачили 16 мільйонів. У громаді – п’ять шкіл і три дитсадочки. Четвертий споряджаємо в Подолі. Плануємо завершити цього року. Подивимося по коштах, бо понині ще не розподілена субвенція на розвиток інфраструктури. Ми б хотіли її теж використати. Якщо вдасться правильно вибудувати роботу, думаю, в грудні маємо завершити облаштування садочка. На нього уже витратили 1 мільйон 300 тисяч гривень із різних джерел, – інформує Білоцерківський сільський голова Іван Лещенко. – Дитячі садочки відроджуємо, оновлюємо матеріальну базу шкіл. Маємо змогу нині придбати лінгафонні кабінети, щоб учні могли вивчати належним чином іноземну мову й конкурувати в житті. Маємо можливість навчати наших вчителів, аби вони в умовах реформування освітньої галузі забезпечували якісне навчання. Намагаємося “підтягувати” й інфраструктуру, щоб можна було відпочити, проявити свої здібності. Працюємо над створенням фізкультурно-спортивного центру, який буде розміщений біля Білоцерківського сільського будинку культури. Нині тривають проектно-кошторисні роботи.

Анна ВАСЕЦЬКА.