Перша сімейна ферма – родини Скрильників – відкрилася у Кобеляцькому районі, в Бутенках. З цієї нагоди там побувало чимало гостей, у тому числі з­за меж України.
Господарка ферми Катерина Скрильник за освітою – інженер­механік, закінчила Полтавську державну аграрну академію, господар – Владислав Скрильник – має юридичну освіту, працював у взводі ДАІ дорожньо­патрульної служби. Поряд з основною роботою, вихованням дітей цікавились новими формами виробництва. Оскільки обоє народились і виросли в селі, то перевагу віддали аграрним питанням.
Дізналися про проект USAID/ Партнерство заради інновацій: “Розвиток сімейних ферм, об’єднаних у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи”, що виконується Міжнародним благодійним фондом “Добробут громад” разом із партнерами. Скрильники не випадково зацікавилися цим: ФГ “Володар­С” (керівник – Владислав Скрильник) займається тваринництвом. Участь у проекті дозволяла вийти на новий рівень. Так на теренах району з’явилась перша сімейна ферма.
– Але якщо у Кобеляцькому районі це перша ластівка, то в області вже працює 15 таких ферм, – зазначив заступник директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Роман Прокопенко. – Відкриваються перспективи збереження сіл, де є робочі місця.
Голова РДА Таміла Шевченко наголосила:
– Сімейна ферма Скрильників – наочний посібник для тих, хто хоче розвивати сімейний бізнес. Цим досвідом повинні скористатись ті, хто утримує в своєму господарстві п’ять і більше корів.
Гість, практикуючий фермер та спеціаліст із Канади Жанн Філарто, розповів:
– У Канаді штат Квебек вважається молочним, а ми вважаємо, що в Україні можна мати свій Квебек: наша співпраця зможе вивести Полтавщину на перше місце по виробництву сільгосппродукції.
Чоловік розповів, що з 1983 року володів сімейною фермою. Народився в мегаполісі Монреаль. Але зустрівши дівчину – доньку фермера, полюбив її і те, чим займається її родина. Коли батьки відійшли від справ, подружжя викупило їхню частку й стало власниками ферми. Починали з 25 корів. Зараз там утримується 120 голів: 60 дійних корів і стільки ж молодняку. Надої – 11 тисяч кілограмів молока на корову.
Жанн і його дружина є провідними консультантами світових проектів підтримки сімейних ферм і молочних кооперативів. Бізнес він продав дітям. У Канаді справа не переходить у спадок від батьків до дітей. Останні беруть банківський кредит, викупляють бізнес і від операції з купівлі­продажу сплачують у бюджет значні кошти.
Владислав Скрильник повідомив: на їхній фермі зараз 26 голів ВРХ, у перспективі – 31. Завдяки проекту ферма оснащена всім необхідним. Зараз виробляється молоко першого ґатунку, фермери прагнуть дійти до вищого.
– Наша сімейна ферма – це й робочі місця, – додала Катерина Скрильник. – Зараз у нас працевлаштовано трьох осіб – двох доярок і працівника по обслуговуванню. Хотілося, щоб молодь не їхала за кордон у пошуках роботи, а мала її тут. Щоб діти зростали з батьками, а не чекали, доки вони повернуться із заробітків.
У самих Скрильників ростуть троє дітей – Ольга, Вікторія і Микола. Навчаються у п’ятому, четвертому і першому класах Кобеляцької школи № 2, в усіх цих класах мама – в батьківських комітетах. Діти відвідують художню, музичну школи, вчаться грати на фортепіано. Усі разом люблять тварин, здоровий спосіб життя, виступають на змаганнях спортивних сімей, де цікаво дітям. Родина живе в районному центрі.
Катерина родом із Дрижиної Греблі, Владислав – із Бутенків. Молоді люди знають одне одного з дитинства – дружили і в парі танцювали випускний вальс у Бутенківській школі.
– А потім роз’їхалися в різні боки: я – у Полтаву, в аграрну академію, Владислав – у Дніпропетровськ, опановувати професію правоохоронця. Одружилися студентами, – каже Катерина. – Я була старостою групи. Сусідки по гуртожитку допомагали глядіти первістка-донечку. Іноді й наш тато міг вирватися зі своїх курсантських буднів. Дітей я народжувала в Полтаві, пологи були партнерськими, за присутності чоловіка, навіть коли він ще навчався. Але для такої події його відпускали. Працював у міліції. Коли ми успадкували земельні паї, звільнився, бо треба було продовжувати справу дідуся, який займався фермерством. Я працювала у фермерському господарстві діда бухгалтером…
Настав час для молодих Скрильників господарювати самостійно. До речі, днями Катерина відзначатиме славну дату – 30 років. Побажаємо берегині й усій родині успіхів – у бізнесі та в житті.

Наталія ПУЗИНА
Журналіст