Початок весни – нетривалий період, коли пасічники починають прогнозувати новий медовий сезон, спираючись на результати попереднього. Так, минулорічний холодний травень негативно позначився не тільки на отриманні перших медів, а й на розвитку бджолиних сімей. Більш ніж як за 25 років свого пасічникування я не можу пригадати іншого сезону, окрім минулорічного, коли б протягом чотирьох тижнів не було взятку. Через те, що свіжий нектар та пилок не надходили до вуликів, бджолосім’ї припинили свій розвиток. Це змусило мене підставляти в сім’ї медові стільники.
Взяток з акації, садів, чорноклену татарського був незначний, і більша його частина пішла на розвиток бджолосімей. Ще однією з особливостей минулорічного медового сезону були холодні серпневі ночі, що стало причиною призупинення взятку з пізніх посівів гречки, соняшнику, отави багаторічних бобових трав. За таких несприятливих погодних умов бджолині сім’ї наростили недостатню силу та пішли в зимівлю дещо ослабленими. Штучну підгодівлю цукровим сиропом я не застосовую, адже знаю, що товаровиробники, які вирощують цукровий буряк, обробляють його різними пестицидами 8–10, а то й більше, разів. Який хімічний склад такого цукру, можна лише здогадуватися. “Мед робить мед, тож ніколи не будь скупий!” – так говорив мій батько Іван Тихонович Багно, знаний в окрузі пасічник, який займався бджільництвом усе своє життя. Тож мої бджолосім’ї зимують зазвичай на першому медові.
Ще одне випробування, яке спіткало і бджіл, і бджільників у минулому році, – з листопада запанувала мінусова температура. Крім того, незібрані поля зернової кукурудзи сприяли розповсюдженню мишоподібних гризунів. Ті, потрапляючи у вулики під час відкриття льоткових отворів, завдавали непоправної шкоди зимуючим бджолосім’ям – пошкоджували рамки, утеплювальні подушки.
Сніжна зима залишила без корму корисних комахоїдних – синиць. Вони в пошуках годівлі виманювали бджіл із вуликів і харчувалися ними. На своїй пасіці я прикриваю льотки гілочками хвої чи шматочками гуми, й коли синиці постукують по них, намагаючись виманити комах, ті не чують ніякого звуку, і це їх не турбує. Але інші негативні фактори зимівлі нейтралізувати набагато складніше, про це знають досвідчені пасічники. Й нас усіх дуже хвилює біологічний ресурс самих бджіл – чи вистачить у них сил після такої складної зимівлі “виховати” собі весною гідну заміну?..
Щоб мінімізувати вплив негативної зимівлі на розвиток бджолиних сімей, слід відразу ж після першого обльоту перевіряти наявність у вуликах кормів (необхідний мінімум – 8–10 кг), скорочувати гнізда відповідно до сили бджолиної сім’ї, виймаючи порожні чи забруднені рамки. Я уже не один рік поспіль накриваю гнізда бджіл товстою плівкою, тим самим створюючи їм своєрідну теплицю. Коли бджоли споживають мед, виділяється волога, конденсуючись на плівці, й вони її охоче споживають, не вилітаючи з вулика по воду для розплоду. Таким чином вдається вберегти бджіл від переохолодження в надто мінливий ранньовесняний період. Виявляючи надто слабкі бджолосім’ї (всього 2–3 рамки), об’єдную їх в одну, щоб отримати від спільної сім’ї належний прибуток.
Не можна ігнорувати необхідність обробітку бджолиних сімей від кліща, бо в минулому році його було дуже багато. Слід запам’ятати, що хімічне “лікування” слід проводити до початку медозбору, щоб діюча речовина не потрапила в мед. Коли ж виникає така необхідність під час медозбору, раджу застосовувати біологічний метод боротьби із паразитом – використання так званої будівельної рамки. Щоб її отримати, звичайну ділю навпіл. У верхній частині навощую шматочок вощини – він буде відбудований бджолиними комірками і залитий медом. Нижня ж частина рамки буде зайнята трутневими комірками, які бджолина матка засіє трутневими яєчками, личинки в яких уражені кліщем. Виламавши нижню частину стільника з трутневим розплодом, перетопимо його на віск, тим самим знищивши кліща й збільшивши вихід воску. Бажано таким чином протягом сезону постійно контролювати наявність і кількість кліща в сім’ях і в разі необхідності, а також для профілактики, використовувати будівельну рамку. До речі, по ній можна, не розбираючи гнізда обстежуваної бджолосім’ї, дізнатися про загальний стан сім’ї, але це – тема для іншої публікації.
Вже зараз пасічники цікавляться прогнозами на новий медовий сезон. Великою мірою його результативність залежить від багатьох факторів. Одним із основних є погодні умови, а також результати зимівлі бджолосімей. Найбільша проблема бджільництва (і не тільки в цьому році) – відсутність достатньої кормової бази для бджіл. Збільшити її не так складно, як здається, – необхідно засаджувати неугіддя білою акацією, липою, чорнокленом татарським, засівати території навколо пасік фацелією, буркуном, синяком, гречкою й іншими медоносними і лікарськими культурами, насіння яких можна придбати в спеціалізованих магазинах. Не варто на когось сподіватися – час самим братися до справи.
Що ж до можливих прогнозів, очевидно, що через погану зимівлю можуть виникнути проблеми із раннім акацієвим взятком. До того ж очікується зростання цін на племінних бджоломаток, реманент, інші супутні матеріали, тож у цьому році нам, пасічникам, навряд чи буде легше, ніж у минулому. На жаль, далеко не всі орендарі земель зрозуміли, що здорова бджола – запорука урожайності сільгоспкультур, і деякі з них продовжують нехтувати правилами збереження медоносних комах, не завжди попереджаючи про наміри обробити поля пестицидами й тим самим знищуючи бджіл разом із паразитами. Однак будемо сподіватися, що здоровий глузд таки переможе, буде налагоджена взаємовигідна співпраця. Вже пригріло тепле весняне сонечко, помітно збільшилась тривалість дня, загуділи бджілки-трудівниці, тож, дасть Бог, все буде добре.
Щедрих медозборів, здоров’я всім трударям поля й пасіки!

Василь БАГНО
Провідний спеціаліст відділу управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби
в Полтавській області