Про це на брифінгу розповів журналістам директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак. Ішлося також про інші інновації у галузі охорони здоров’я – реєстри пацієнтів, декларації з лікарями, планування госпітальних округів.

– Змінюється не розташування амбулаторій і ФАПів (вони залишаються, де й були), а принцип їх фінансування. Усі ресурси, призначені для первинної ланки, будуть сконцентровані у майбутній Національній службі здоров’я – центральному органі з територіальними відділеннями, – пояснив посадовець.
Зараз лікарні формують “червоний” реєстр, куди заносять (на паперових і електронних носіях) усіх пацієнтів, які обслуговуються на певній території. На паперових носіях він є, додаються дані до електронної системи. До 1 травня триватиме робота над “зеленим” реєстром – тим списком пацієнтів, які підпишуть декларації і на яких цілеспрямовано будуть виділятися кошти юридичній особі (на даному етапі це – Центри первинної медико-санітарної допомоги). За різних пацієнтів (дітей і дорослих) будуть нараховуватися різні коефіцієнти.
За словами Віктора Лисака, електронні системи по області вже є, найвищий рівень їх впровадження – у Гадячі, Полтаві, Горішніх Плавнях. Вони ж будуть ключовим елементом у системі реімбурсації (відшкодування вартості) ліків від артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та бронхіальної астми, у видачі електронних рецептів.
– Також змінюється філософія роботи з пацієнтами, – розповів Віктор Петрович. – Лікар повинен працювати з факторами ризику конкретної людини, а не з пігулками. По всій області ми ставимо завдання правильно визначати ці фактори ризику: індекс маси тіла, артеріальний тиск тощо. Не просто роздати населенню щоденники самоконтролю, а вести кожного пацієнта і працювати в команді.
Щодо обрання лікаря, з яким варто підписати декларацію, є кілька простих дієвих порад: запитайте про його сертифікат, кваліфікаційну категорію (є частина лікарів, які не хочуть підвищувати свою кваліфікацію), результати регулярного тестування, яке лікарі здають кожні 5 років. І поцікавтеся думкою людей, які у нього обслуговуються.
Важливим аспектом директор департаменту охорони здоров’я ОДА назвав, перш за все, кадрове забезпечення закладів первинної ланки, адже нині скасований розподіл випускників медичних навчальних закладів, тому і організатори охорони здоров’я, і органи місцевого самоврядування повинні подбати про стимули для молодих спеціалістів.
– Стосовно карти госпітальних округів – є норматив, коли лікарня інтенсивного лікування першого рівня створюється у місці з населенням понад 40 000 осіб, відповідно це – Полтава, Лубни, Миргород, Кременчук. Але, щоб нікого не дратували ці назви, полтавські округи вирішили назвати “Північний”, “Південний”, “Західний” і “Східний”. Уже є план майбутнього облаштування лікарні інтенсивного лікування в Лубнах. Мета цих перетворень – підвищення оперативності. Тобто, якщо пацієнт потребує висококваліфікованої допомоги, його потрібно везти не до закладу-посередника, а туди, де цю допомогу негайно нададуть.

(За матеріалами прес-центру департаменту охорони
здоров’я ОДА).