435 років тому Папа Римський Григорій ХІІІ увів сучасний календар, названий його ім’ям, щоб виправити помилку юліанського літочислення, яка постійно накопичувалася, і зберегти святкування Пасхи навесні.

Григоріанський календар – це система обчислення часу, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Тривалість року дорівнює 365,2425 доби. Такий календар допускає 97 високосних років на кожні чотири століття.
До того часу рахунок днів у році здійснювався за юліанським календарем, введеним Юлієм Цезарем. Ним користувалися більше шістнадцяти століть, незважаючи на розбіжність між середньою тривалістю прийнятого в ній року – 365,25 доби – і тропічним роком, що обчислювався як середній інтервал часу між двома послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення. До 1582 року – дати запровадження григоріанського нововведення – помилка юліанської системи досягла 11 діб. Це викликало стурбованість: якщо продовжувати користуватися юліанським календарем, то з часом Великдень довелося б святкувати влітку.
Для проведення реформи юліанського календаря Папа Римський Григорій ХІІІ скликав спеціальну комісію за участю астрономів, математиків і священиків. Учені зіткнулися з перешкодою – календар, призначений для повсякденного вживання, повинен містити ціле число днів – адже не можна, щоб наприкінці року залишалася “зайва” частина доби. У цьому полягає причина складності укладення точного календаря. Створення бездоганного календаря, який ніколи не згрішить ні на один день, неможливе.
Григоріанський календар – трохи змінений і більш точний варіант юліанського. Комісія постановила, що для повернення дати весняного рівнодення на 21 березня буде вилучено 10 днів, бо за багато століть ця дата зсунулася на 11 березня. Щоб виключити зсув дати рівнодення надалі, було вирішено в трьох із кожних чотирьох століть у вікові роки (що закінчуються двома нулями) – наприклад, в 1700, 1800 і 1900 роках – додатковий день високосного року, що додається в юліанській системі, викидати. Ця реформа, оголошена папською буллою 24 лютого 1582 року, викликала запеклу полеміку серед учених.
Суперечки мали як релігійний, так і науковий характер. То було століття реформації, і протестантські країни відкинули новий календар, оголосивши його спробою Папи повернути непокірну паству під юрисдикцію Риму. Та боротьба проти введення нового календаря була не тільки наслідком релігійних чвар. Багато вчених розуміли необхідність реформи (накопичувана помилка юліанського календаря заважала), однак не були впевнені, що григоріанська система є значним кроком вперед у порівнянні зі «старим стилем». Так, наприклад, знаменитий математик Франсуа Вієт, якого називають батьком сучасної алгебри, засудив цю реформу як просте перекручування попереднього календаря. Провідні вчені XVI століття стверджували, що григоріанський календар астрономічно необґрунтований.
Нікейський собор 325 року ухвалив, що християнський світ повинен святкувати Пасху в один день. Церква вирішила, що цим днем має бути перша неділя після чотирнадцятого дня від молодика (що приблизно відповідає повному місяцю), який припадає на найближчий час після весняного рівнодення.
Астроном і філософ Клавій написав на захист григоріанського календаря п’ять наукових трактатів, чим забезпечив собі почесне місце в історії науки, його ім’ям названо найбільший місячний кратер.
Григоріанський календар уповільнює зміщення дати рівнодення і дає помилку на одну добу лише більш ніж за 2000 років. Час ділиться на календарні роки тривалістю 365 днів – звичайні – або 366 днів – високосні. Високосним є кожний четвертий рік, за винятком тих, порядковий номер яких ділиться без залишку на 100, але не ділиться на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.
Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки і 29 днів – у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.
Згідно з нововведенням Папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій було запроваджено григоріанський календар – десять днів просто вилучили.
На частині території сучасної України, що входила до складу Речі Посполитої, григоріанський календар був уведений в тому ж 1582 році. Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквами була напруженою, спроби змусити православних відзначати найбільше свято за григоріанським календарем лише ускладнили ситуацію. Українські православні та греко-католики відзначають церковні свята за юліанським календарем, керуючись апостольськими настановами.
У світському житті на території України григоріанський календар почав діяти з 1918 року.

Підготувала Ганна ЯЛОВЕГІНА.