Останній візит в Україну Джо Байдена на посаді віце-президента Сполучених Штатів Америки розбурхав вітчизняний медіа-простір. Точніше, не сам візит, а озвучені чомусь саме в цей день чергові вимоги МВФ до нашої держави. Контрольним пострілом у голову українському суспільству назвав меморандум з МВФ інтернет-оглядач Ігор Попов. Він, як і чимало інших експертів, вважає, що підвищення пенсійного віку чи термінове прийняття закону про розпродаж сільськогосподарських земель є неприйнятними вимогами. Адже продавати останнє, що згідно з Конституцією поки що належить народові, землю, можна лише за наявності державних механізмів захисту інтересів селянина та створенням можливостей для справедливої конкурентної ціни. Поки що подібні механізми не відпрацьовані.
– Щодо минулого меморандуму з МВФ, то уряд теж “відмазувався” до останнього. А потім виявилося, що підписали всі драконівські вимоги, – зазначає Ігор Попов. – Я розумію, бюджет дірявий. Але, може, давайте легалізуємо видобуток бурштину, хоча б наполовину закриємо “контрабас” на митниці, перестанемо відшкодовувати фіктивний ПДВ, заборонимо Роттердам як схему – і тоді обійдемося без знущань над пенсіонерами?
* * *
Міжнародний валютний фонд вимагає відкрити ринок землі в Україні до кінця березня 2017-го, пише Latifundist.com. Зазначається, що подати закон про ринок землі у парламент влада зобов’язувалася до кінця вересня минулого року, але не подала. Зараз вимогу висунуто знову, й жорсткішу. До кінця березня закон повинен бути прийнятий. Раніше повідомлялося, що розробка концепції національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення має здійснюватися у взаємодії органів влади за безпосередньою участю учасників земельних відносин.
У цьому зв’язку варто згадати неодноразові спроби влади відмінити мораторій на продаж сільгоспземель у минулому та позаминулому роках, які вилилися у масові протести аграріїв по всій Україні. Нині ж “вибухові” настрої серед людей, які обробляють землю, спостерігається ще й через відміну пільгового оподаткування сільгоспвиробників та фермерів.
Земельний мораторій 1917 року
Перший земельний мораторій в історії України було запроваджено аж ніяк не в 1996-му, а 29 вересня 1917 року. Своїм декретом Центральна Рада скасувала “чинне право власності на землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств сільськогосподарського значення, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні”. Земля ставала власністю “усього трудового народу”. Висловлюючись сучасною мовою, таке рішення було популістським, оскільки почався масовий продаж селянами своїх земель через зниження рентабельності сільського господарства. Водночас Центральна Рада не прописала чіткого механізму реалізації вищезгаданого рішення, що дало грунт для спекуляції більшовицьким агітаторам з лозунгом “селянам – землю”.
Виправили цю ситуацію діячі Центральної ради лише 18 січня 1918 року, коли на вулицях Києва уже йшли бої з більшовиками. Вищий орган влади України ухвалив тимчасовий закон про землю, котрий скасовував “право власності на всі землі з їх водами, надземними і підземними багатствами”. Всі ці землі проголошувалися надбанням народу УНР, користуватися якими мали право всі громадяни. Ухваленням цього закону лідери Центральної Ради сподівалися вибити ґрунт з-під ніг більшовицької агітації, однак його було прийнято занадто пізно.
Складно передбачити, наскільки проблемним буде земельне питання для нинішньої української влади, однак варто лише розпочати дії щодо зняття мораторію на продаж землі, і цього буде достатньо, аби збурити українське суспільство. Й тим самим загальмувати хід земельної реформи.
Хто дочекається пенсії
Міністерство соціальної політики анонсувало проведення серйозної пенсійної реформи в країні, в результаті якої до 2024 року дефіцит Пенсійного фонду має бути повністю ліквідовано. Хоча, з іншого боку, це абсолютно негативно позначиться на людях, які змушені будуть працювати до 60, а то й більше років.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева розповів про те, чого очікувати в цьому році в плані пенсійного забезпечення та які подальші дії уряду. За його словами, міністерство змушене йти на жорсткі заходи, щоб забезпечити соціальну справедливість. Однак людям від цього легше жити не стане.
По-перше, навіть не дивлячись на те, що офіційної вимоги від Міжнародного валютного фонду так і не прозвучало, пенсійний вік для громадян України підвищено до 60 років (планується – 63 роки до 2027). І це при тому, що середня тривалість життя в Україні становить 65–70 років. Тобто виходить, що уряд розраховує виплачувати пенсію протягом мінімального періоду життя українців поважного віку.
По-друге, обов’язковий трудовий стаж повинен становити 35 років (до 2036 року). З липня 2017-го цей термін буде перебувати на рівні 25 років. Із введенням мінімального страхового стажу на рівні 16 років. Зараз необхідний робочий страховий стаж складає 15 років з поступовим його підвищенням.
Аналітики зазначають, що за умов впровадження цих двох пунктів право на пенсію в Україні матимуть лише близько третини наших співгромадян. Тобто та частина українців, яка працює на основі трудових угод із роботодавцями. Решта працюючих “тіньовиків”, кажуть в уряді, зможе купити собі трудовий стаж. На даний час він “коштує” приблизно 130 тисяч гривень.
І ще одна “приємність”. Міністерство пропонує прибрати всі надбавки за вислугу років (окрім військовослужбовців), щоб зробити пенсійну систему єдино соціально рівною для всіх. “Якщо ця схема буде прийнята, то дефіцит Пенсійного фонду зникне в 2024 році. Ця система соціально справедлива, тому що і для президента, і для простого робітника встановлюється однаковий підхід нарахування пенсій. Ми усвідомлюємо, що з прийняттям цього закону шок у наших співгромадян може бути таким же, як після підвищених тарифів. Але це вимушений і необхідний крок, щоб збалансувати Пенсійний фонд”, – заявив Андрій Рева.
Проект законодавчого акта планується подати на розгляд Верховної Ради в березні 2017 року. В разі його прийняття в першому читанні всі нові норми вступлять в силу вже з липня цього року.
А що у вашій кишені?
У меморандумі МВФ є також пункт про надання фіскальній службі доступу до банківських рахунків українців. Радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ вважає, що представники Фонду таким чином хочуть контролювати доходи українців, щоб масово позбавляти їх субсидій. І, як зазначають експерти, влада може піти на це, оскільки масова виплата субсидій є великим навантаженням на Державний бюджет. Та й певний моніторинг доходів і витрат українців уже започатковано обмеженням покупок за готівку на суму до 50 тисяч гривень. Експерти наголошують, що таке нововведення повністю зруйнує банківську систему, недовіра до якої зростає зі знищенням НБУ однієї за іншою фінансових установ. Водночас це призведе до зростання тіньової економіки й появи напівлегальних тіньових фінансово-кредитних структур.
– Там, де втрачає контроль держава, з’являється кримінал. Уже нині держава втратила контроль над 80 відсотками наявної в країні валюти. На ній заробляють тіньові структури, – констатує Олексій Кущ.

За матеріалами інтернет-ресурсів підготувала Людмила ДАЦЕНКО.