Відомий учений, мандрівник, біолог, фундатор економічної географії і статистики Петро Семенов отримав друге прізвище Тян-Шанський, коли дослідив недоступну гірську систему Тянь-Шань у Центральній Азії.
Він був віце-головою географічного, президентом ентомологічного товариств, почесним членом Імператорської академії наук. Дійсний член наукових рад 10 тогочасних університетів Російської імперії, у тому числі Харківського, Одеського і Київського – святого Володимира.
160 років тому, в 1856–1857 роках, він здійснив свою найвідомішу подорож в Азію. Зібрав багатий матеріал досліджень, описав невідомі науці види рослин, дав назву гірській системі – Заїлайський Алатау. Через 50 років після експедиції, у 1906 році, коли почалося грунтовне наукове вивчення цього краю, до прізвища дослідника Семенова додали “Тян-Шанський”.
Майбутній вчений народився в січні 1827 року в родині відставного капітана лейб-гвардії, письменника Петра Семенова й Олександри Бланк. В сім’ї було четверо дітей: Микола, Наталія, Петро і прийомна донька Ольга. Закінчивши військову школу за велінням батьків, юнак став вільним слухачем Петербурзького університету. Склавши іспит на звання кандидата наук, був зарахований членом Географічного товариства, працював секретарем, головою відділення фізичної географії. Брав участь в організації експедицій Пржевальського, Потаніна, Обручева та інших дослідників.
За результатами власних досліджень чорноземів і придонської флори молодий вчений захистив дисертацію на звання магістра ботаніки. Продовжив освіту в Берлінському університеті, друкував наукові праці в Німецькому геологічному товаристві. Здійснив численні наукові поїздки по Німеччині, Швейцарії, Італії. Відомий на той час учений Олександр Гумбольдт захопив Петра Семенова ідеями дослідження Центральної Азії.
Під час подорожі на Тянь-Шань, що був до того часу недоступним для європейців, він вперше склав схему орографії (класифікації форм рельєфу) і висотної зональності гірського масиву. Брав участь як член-експерт і керуючий справами Редакційної комісії у підготовці законодавства селянської реформи 1861 року, що скасувала кріпацтво. Петро Семенов-Тян-Шанський був організатором першого Всеросійського перепису населення 1897 року, що виявив кількість жителів країни – понад 125 мільйонів. Були визначені найбільші міста, до списку яких потрапили й розташовані на території сучасної України: Одеса (понад 400 тисяч людей), Київ (близько 250 тисяч), Харків (175 тисяч), Катеринослав (Дніпро), Полтава, Миколаїв, Житомир, Єлисаветград (Кропивницький), Херсон, Кременчук, Севастополь.
Петро Петрович був діяльною людиною. Для бідних студентів Петербурзької академії мистецтв, Семенов-Тян-Шанський організував дешеві їдальні, каси взаємодопомоги. Власними коштами вчений не раз допомагав найбільш нужденним учням. За благодійну діяльність Академія мистецтв обрала Семенова-Тян-Шанського почесним членом.
Відомий він також колекцією творів мистецтва, які купував під час закордонних подорожей. Вивчав історію живопису Нідерландів. Колекція Семенова-Тян-Шанського налічувала 719 зразків. Свого часу її вважали другою в Європі за повнотою і художньою значимістю.
Старість і необхідність фінансово забезпечити п’ятьох дітей і тринадцятьох онуків примусили Петра Петровича продати мистецькі колекції. Не приставши на пропозицію закордонних музеїв, запропонував полотна Ермітажу, вдвічі втративши в ціні. Подякою за рішення залишити безцінні твори на батьківщині стала посмертна виставка “Пам’яті Петра Петровича Семенова-Тян-Шанського”.
Він зібрав унікальну колекцію комах – близько 700 тисяч екземплярів.
Помер учений в 1914 році в Петербурзі. Його іменем названі кілька географічних об’єктів у Середній і Центральній Азії, на Кавказі, Алясці, Шпицбергені, чимало форм та видів рослин і тварин. Заснована золота медаль імені Семенова-Тян-Шанського.
П’ятеро дітей Петра Петровича стали вченими і дослідниками. Цікаво, що бабуся ученого, Марія Петрівна Буніна, – з відомого роду Буніних, до якого належали поетеса Анна Буніна, поет Василь Жуковський і письменник, нобелівський лауреат Іван Бунін, котрий проживав у Полтаві.

Підготувала Анна ДОРОШЕНКО.