“З  лютого нинішнього року я просив ПАТ “Полтавагаз” встановити мені газовий лічильник. І отримав відмову. Додатково пояснював, що 6–7 місяців у теплу пору року, з весни до осені, ось уже дев’ятнадцятий рік безвиїзно живу на дачі. Відповідно газом у міській квартирі не користуюся. Хоча оплачую невикористаний газ сповна.
Дуже здивувався, дізнавшись, що у квартирі поверхом вище людям встановили газовий лічильник. Що це – заслуга тих людей чи байдужість газовиків до мене? Із розмов зі знайомими знаю, що лічильники в квартирах встановлюють. Чому ж мені відмовили?” – обурюється в листі до редакції (автор також відправив звернення в ПАТ “Полтавагаз”) мешканець обласного центру, учасник Великої Вітчизняної війни, ветеран праці Григорій Олексійович Рябцев.

85-річний пенсіонер, який живе в мікрорайоні Алмазний, прохає редакцію розібратися в цьому питанні.
– Вже отримував відповідь з підприємства на прохання встановити газовий лічильник у моїй квартирі. Відмовили. Дуже прикро. Невже за 48 років роботи не заробив на газовий лічильник? – ділиться роздумами Григорій Рябцев.
Як розповів наш дописувач, на роботу він пішов у червні 1944 року, коли йому було 13. Підлітки ставали до верстатів і працювали під гаслом “Все для фронту, все для перемоги”. Завершив трудову діяльність у 61 рік.
– Останнє десятиліття, – пригадує ветеран, – працював у нафтогазовій галузі над проблемою заміни ділянок ручної праці на бурових механізованою. Оцінку моїй роботі дали спеціалісти і робітники. Полтавське обласне правління науково-технічного товариства на обласному конкурсі присудило перше місце у 1982 році, президія центрального правління НТТ СРСР в нафтогазовій промисловості на конкурсі з механізації праці присудила друге місце і грошову премію.
Головний комітет виставки досягнень народного господарства (ВДНГ) України нагородив Григорія Рябцева дипломом першого ступеня, комітет ВДНГ СРСР вручав полтавцю бронзову й срібну медалі 1985–1986 років. Двічі, у 1982 і 1988 роках, розповідає наш дописувач, про його роботу писала “Зоря Полтавщини”. На бурових той винахід називали “братською рукою”. Такі механізми працювали в Україні, Росії, Казахстані.
”А що маю зараз? – з гіркотою запитує в листі ветеран. – Мені, 85-річному пенсіонеру, з хворим серцем і хворими суглобами, що віддав кращі роки життя виробництву, відмовили у встановленні газового лічильника. Мабуть, краще, щоб я, не маючи лічильника, продовжував (як платив 18 років) платити по 6–7 місяців, проживаючи на дачі в селі, за невикористаний газ у міській квартирі. Далі платити не буду…”
До речі, крім встановлення лічильника, за яким споживачі оплачують тільки спожите паливо, є ще варіант не витрачати зайвого: газ у квартирі, де господар тривалий час не живе, можна перекрити.
У телефонній розмові дописувач зазначив, що знає про таку можливість, і надіслав відповідну заяву на підприємство – постачальник газу.
“ПАТ “Полтавагаз” здійснює свою діяльність лише у правовому полі, – коментує прес-служба підприємства лист нашого читача. – Так, згідно з Кодексом газорозподільних систем, розділ 9 пункт 4, у разі тимчасового непроживання зареєстрованих на об’єкті осіб споживач (або уповноважена ним особа) має завчасно повідомити про це оператора газорозподільної мережі (ПАТ “Полтавагаз”) та надати документи, які підтверджують відсутність людини. Якщо період відсутності перевищуватиме шість місяців, споживач у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду має надавати оновлену письмову заяву з відповідними підтвердними документами.
Якщо на певний час, зокрема в неопалювальний період, споживач не планує використовувати природний газ і бажає, щоб за його житлом чи окремим газовим приладом не здійснювалося нарахування за нормами споживання, він має письмово звернутися із заявою до оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу. У разі отримання такої заяви оператор протягом п’яти робочих днів у місті та десяти робочих днів у сільській місцевості з дня реєстрації заяви зобов’язаний здійснити відповідне припинення (обмеження) розподілу природного газу на об’єкт (газовий прилад) споживача шляхом закриття та опломбування в установленому законодавством порядку запірних при-строїв. Відновлення розподілу газу здійснюється відповідно до названого Кодексу”.
Тож, мабуть, пенсіонеру варто, не чекаючи встановлення лічильника, подати заяву й підтвердження відсутності у міській квартирі, і платити за нормами за невикористане блакитне паливо не доведеться. А з безкоштовним квартирним приладом обліку справді проблема.
“Окремо зазначимо, – роз’яснюють з цього приводу фахівці “Полтавагазу”, – що безкоштовне встановлення лічильників природного газу в квартирах, де газ використовується тільки для приготування їжі, “Полтавагазом” не проводяться, оскільки НКРЕКП визначило пріоритетним встановлення загальнобудинкових вузлів обліку. Законом України “Про комерційний облік газу” передбачено фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення не тільки за рахунок коштів суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а й фінансів місцевого бюджету чи інших джерел, не заборонених законодавством, тобто можна скористатися коштами за рахунок залучення грантів, пільговими кредитами, коштами спонсорів чи особистими заощадженнями.
Згідно з інвестиційною програмою ПАТ “Полтавагаз”, затвердженою НКРЕКП, вже заплановані кошти на встановлення будинкового приладу обліку за адресою, де мешкає Г. О. Рябцев”.
Отже, за нинішніх умов безкоштовного квартирного лічильника від підприємства дописувачу чекати не варто. Можливо, громадянам пільгових категорій допоможе в цьому питанні місцевий бюджет? Ставити прилад за власні кошти багатьом людям не по кишені. Загальнобудинкові лічильники мешканцям здебільшого не вигідні, бо оплата розподілятиметься не за фактом реального споживання конкретної квартири. Через це мешканці багатьох будинків проти встановлення будинкового приладу. Найкращий вихід у даній ситуації для автора листа – опломбувати газ у своїй квартирі на літній період.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”