Резолюція Генеральної Асамблеї ООН наголошує, що саме здоров’я населення визначається єдиним критерієм доцільності всіх без винятку сфер діяльності людського співтовариства. Разом з тим з’являється все більше матеріалів, які свідчать про те, що техногенне надходження пестицидів, синтетичних мінеральних добрив та інших неприродних речовин значно спотворює природний склад довкілля і не в останню чергу – продуктів харчування.
Відомий учений Рудольф Штайнер наголошував: “Мало хто знає, що протягом останніх десятиріч у сільському господарстві спостерігається деградація продуктів, які підтримують життя людини, і деградація ця відбувається надзвичайно швидко”.
Серед екологічних проблем сільського господарства однією із найскладніших є хімічне забруднення ґрунтів і рослин у період вегетації, яке обумовлюється використанням пестицидів та синтетичних мінеральних добрив, що негативно впливають на здоров’я людини. Небезпеку можуть становити не тільки залишкова кількість отрутохімікатів, а й продукти їх розпаду, які в деяких випадках навіть більш токсичні, ніж самі препарати.
Така ситуація, враховуючи міграційні особливості агрохімікатів у харчових ланцюгах, підвищує рівень внутрішнього забруднення організму людини абіотичними елементами. Цей процес починається в період внутрішньоутробного розвитку й триває протягом усього життя, що обумовлює високу питому вагу поширеності ряду захворювань серед дітей і дорослого населення.
Систематичне внесення синтетичних мінеральних добрив у великих дозах призводить до забруднення продуктів харчування – можливе накопичення в них нітратів, які перетворюються в організмі людини на нітрозаміни і можуть стати причиною розвитку онкологічних захворювань.
Тому важливим є визначення впливу агрохімікатів не тільки на врожайність сільськогосподарських культур, а й на найбільш важливі показники біологічної цінності харчових продуктів. Однак вивчення захворюваності населення у зв’язку з харчуванням продуктами з вмістом залишків пестицидів перебуває на початковому рівні.
Згідно з даними статистики, понад 40 відсотків всіх захворювань безпосередньо пов’язані з харчуванням. У розвинутих західних державах уже сьогодні харчові продукти розглядаються не тільки як джерело енергії людини, а й як один із важливих чинників профілактики багатьох неінфекційних хвороб цивілізації.
Лікарі все частіше б’ють на сполох з приводу того, що серед факторів ризику багатьох хвороб у людини на першому місці є харчування неякісними продуктами. Якість харчування дитячого населення різко падає, а значить, погіршується імунна система кожної дитини. Нині медицина спрямована насамперед на лікування. Хоча перш за все увагу треба приділити профілактиці, в тому числі – й здоровому харчуванню. Згідно з даними статистики, близько 60 відсотків дітей, які йдуть у перший клас, мають захворювання, пов’язані з неправильним харчуванням, а серед випускників шкіл кількість хворих уже сягає до 90 відсотків. Одна з причин цього – те, що шкільне харчування незадовільно організоване, без сучасних вимог раціонального та якісного харчування дітей.
Їжа із залишками агрохімікатів надзвичайно впливає на репродуктивну здатність людей. Причому насамперед знизилась відтворювальна здатність чоловіків, яким зараз 20–30 років.
Нині понад 90 відсотків людей хворіють у працездатному віці, а досягнувши пенсійного рубежу, мають уже цілий “букет” недуг. Смертність громадян активного віку (від 20 до 50 років), тобто у розквіті сил, збільшилась в 2,2 разу і в 3–4 рази перевищує цей показник у країнах Західної Європи. Причиною такої ситуації лікарі вважають у першу чергу те, що виробники сільськогосподарської продукції, а також переробники нерідко використовують ті речовини, які є загрозою для здоров’я людей. Тому чекати кращих часів для вирішення цієї проблеми вже ніколи.
У зв’язку з цим світова спільнота все більше приділяє увагу необхідності пошуку способів зменшення негативного антропогенного навантаження на навколишнє середовище без зменшення досягнутого рівня виробництва рослинницької і тваринницької продукції та високої її якості. Відбудеться зміна світогляду суспільства щодо необхідності харчування екологічно безпечними продуктами, які забезпечують здоров’я і довголіття людей.
На ринку продуктів харчування сьогодні є чимало пропозицій на тему “здорового харчування”. Однак існує єдиний спосіб вирішення проблеми харчування екологічно безпечними продуктами, і, як все геніальне, він простий. Для цього необхідно виростити сировину в екологічно чистому середовищі, в разі потреби переробити і запакувати екологічно безпечним способом.
А що ж ми їмо? Над цим починаємо замислюватись лише тоді, коли вже потрапляємо до лікаря. Він призначає дієту, але ми й далі вживаємо абияку їжу, не зазираючи в суть проблеми. А проблема якраз і полягає в неякісній їжі. У їжі, яка часто вирощена з використанням продукції сучасної хімічної промисловості. Мова, звісно, йде про пестициди, регулятори росту рослин, гормони й синтетичні мінеральні добрива, особливо азотні, внесення яких у неконтрольованих дозах і сприяє накопиченню в продукції землеробства нітратів і нітритів.
Вихід із цього становища – впровадження системи виробництва високоякісних екологічно безпечних продуктів харчування, від яких залежить сучасний і майбутній стан здоров’я нації. Це – система органічного землеробства. Це – наразі єдина виробнича система, яка підтримує й покращує стан ґрунтів, екосистем, а отже – й людей. Вона базується на природних процесах, біорізноманітті, виключає господарювання з негативними наслідками, поєднує традиції, інновації та наукові досягнення з метою отримання максимальної користі від природних ресурсів, поширюючи гармонійні стосунки та забезпечуючи високу якість життя всім, хто залучений до цієї системи.
За національним стандартом України ДСТУ 4691:2006 термін “біологічна система землеробства” – це система землеробства без застосування хімічних добрив і пестицидів, основними заходами підвищення родючості ґрунту є сівозміна, обробіток ґрунту, застосування органічних добрив (гній, побічна продукція, сидерати), запровадження посівів багаторічних бобових трав, проміжних культур. Ця система забезпечує отримання продукції високої якості й охорону природного середовища від забруднення.
Таким чином, екологічно безпечні харчові продукти виробляють на основі сільськогосподарської сировини, вирощеної за технологіями землеробства, якими не використовуються синтетичні агрохімікати, генетично модифіковані організми, проводиться дрібний обробіток ґрунту. Такі продукти не шкідливі для людського організму: овочі не містять нітратів і залишків пестицидів, ковбаса і шинка – канцерогенів, йогурти та сирки – штучних підсилювачів смаку, фарбників і консервантів. Вони багаті на вітаміни, мінерали та біологічно активні речовини. Тому такі продукти – джерело здоров’я, енергії та бадьорості. У зв’язку з цим органічне виробництво, яке є основою створення такої продукції, набуває значного поширення.
Досвід свідчить, що впровадження органічного землеробства на основі збереження і навіть поліпшення ґрунту дає можливість досягати врожаїв на рівні інтенсивного землеробства, але при цьому вирощувати продукцію, екологічно безпечну для здоров’я людей.
Саме через призму здоров’я людей Герой України, Герой Соціалістичної Праці, засновник ПП “Агроекологія” Шишацького району Семен Свиридонович Антонець розглядає впровадження системи органічного землеробства. “Поставте на перше місце людину – тоді у нас будуть і органічне землеробство, і процвітаюча здорова держава”, – говорить Семен Свиридонович. Це – його життєве кредо. Своєю щоденною працею, хліборобською мудрістю патріарх землеробства переконує, що ведення господарства в гармонії з Природою зберігає і підвищує родючість ґрунтів, сприяє збереженню довкілля, забезпечує отримання якісних продуктів харчування, поліпшує якість життя людей.
“На землі потрібно господарювати, а не експлуатувати її. Землю потрібно берегти” – аксіома природоохоронного господарювання. Як тут не згадати вислів древніх греків, котрі говорили: “Земля – це не стара діва, а вічно молода та юна! Вона може бути завжди родюча, якщо її плекати й удобрювати!” Удобрювати, звісно, органічними добривами, а не агрохімікатами, яких елліни не знали.
Такий підхід має велике соціальне значення, оскільки дає приклад виробництва і екологічного виховання людей. Адже все живе органічно пов’язане одне з одним, і ми повинні мати відчуття цього перехідного зв’язку: хто ти і що тебе оточує. Від екології природи до екології душі – це органічний перехід до ідеологічної програми виховання. І тут роль громадських організацій може бути неоціненною. Суспільна думка може змусити керівництво змінити державну політику, спрямувати її у русло всенародної поваги до землі, до людини, до її здоров’я, оскільки дбайливе ставлення до Природи і взаємоповага між людьми – нерозривні істини.
Майже 40 років у ПП “Агроекологія” не застосовуються пестициди та інші агрохімікати. Тут без них вирощують зерно, овочі, фрукти, виробляють молоко і м’ясо, годуючи худобу лише екологічно чистими кормами. За ці роки в ПП “Агроекологія” побувало близько 30 тисяч фахівців із усього світу, а господарство стало центром землеробства міжнародного масштабу.
З цією метою у нашій області відновлено Полтавське товариство сільського господарства, якому 150 років. Його місією є дослідження, пропаганда і впровадження у виробництво принципів органічного землеробства, виробництва екологічно безпечної продукції, поширення екологічних знань у суспільстві. Товариство ставить перед собою амбітну мету – створення інноваційної системи виробництва, переробки і формування культури споживання екологічно безпечної продукції. Принцип “здорова земля – здорова людина” – девіз товариства і символ господарювання на землі у гармонії з Природою.
А наукове товариство лікарів-гігієністів та епідеміологів Полтавської області, яке очолює завідувач кафедри гігієни, екології та охорони праці Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук, професор Олександр Катрушов, Державна санепідслужба області постійно співпрацюють з ПП “Агроекологія”, Полтавським товариством сільського господарства, навчаючи студентів, майбутніх лікарів з проблем гігієни та екології.
Сьогодні медичним працівникам, лікуючи хворих, доводиться досить складно працювати в умовах сучасного мікробного світу. Адже наука стверджує, що описано лише 10 тисяч видів бактерій. А їх, припускають, існує більше мільйона. Мікроорганізми є складовою частиною існуючої екосистеми, частина яких є патогенними (заразними). Саме вони відіграють найбільшу роль в інфекційній патології людини. Але мікробний світ став занадто агресивним у зв’язку з великим впливом на нього різних екологічних та інших чинників. Одним з них є інтенсивне застосування отрутохімікатів, пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, які негативно впливають на них та на людину.
Тому ми маємо вести постійний пошук співіснування із мікробним світом, щоб не допустити ризиків для безпеки життя і здоров’я людини. Одним із таких важливих пошуків, який запроваджений 40 років на Полтавщині, є ПП “Агроекологія”.
Отже, багаторічні технології сільськогосподарського виробництва у ПП “Агроекологія” без застосування отрутохімікатів та синтетичних мінеральних добрив, отримання при цьому екологічно чистої продукції є величезним досягненням, спрямованим на збереження здоров’я людей і всього довкілля. Такі досягнення мають стати державними стандартами з точки зору гігієни і санітарії задля майбутнього нації. Тож не випадково, що за ці новації, профілактичні здобутки задля здоров’я людей у 2006 році Семену Свиридоновичу Антонцю було присвоєно звання Почесного професора Української медичної стоматологічної академії.
І дуже приємно, що держава високо оцінила багаторічну діяльність трудового колективу ПП “Агроекологія”, нагородивши Почесною грамотою Верховної Ради України “За заслуги перед українським народом”. Цю почесну відзнаку трудовому колективу ПП “Агроекологія” нещодавно вручив народний депутат України Вадим Івченко.
Органічне землеробство – чисті й корисні продукти харчування,  стратегія збереження нації.

Валентин Шаповал
Заслужений лікар України,
кандидат медичних наук, доцент
Віктор Писаренко
Заслужений діяч науки та техніки України,
доктор сільськогосподарських наук, професор