“Полтавський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток” – десятий випуск цього відомого в науковому світі України щорічника було презентовано вже традиційно напередодні професійного свята – Міжнародного дня музеїв. І це та подія, наголошує директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Фесик, якої колектив завжди чекає весь рік, бо видання щорічника – то й певний підсумок дослідницької роботи кожного. Але серед авторів збірника чимало й науковців, які працюють не лише в краєзнавчому музеї і навіть не тільки в Полтаві, тож на презентації було чимало гостей.
Цьогоріч заклад відзначатиме 125-річчя своєї діяльності, й презентація збірника проводилася в рамках ювілейних заходів. Тут наголошувалося, зокрема, що звіти про роботу музею публікувалися відразу по його створенні, починаючи з 1892 року. В бурхливі часи революції та воєн ця традиція була втрачена, відновлено її лише у 2004 році. Десятий збірник наукових напрацювань значно більший за обсягом від попередніх, у ньому представлено 46 авторів, які підготували надзвичайно цікаві розвідки з історії рідного краю різних епох – від козаччини до сьогодення. Представлені дослідження із природничих наук, археології, релігієзнавства, музеєзнавства, етнографії, охорони пам’яток, є розвідки про діяльність окремих дослідників, що були причетні до музею в часи його створення, в період Першої світової війни.
Із персоналій, зокрема, цікавими для читачів будуть нові розвідки про Василя Докучаєва, Володимира Вернадського, Катерину Скаржинську, про родину Закревських, Сидора Ковпака, Івана Білика, Василя Омеляненка та інші.
В музеї за весь час його існування зібрана велика колекція зброї, з часом тут буде створена своя зброярня, а нові статті збірника розповідають детальніше, зокрема, про балканський пістоль “щурячий хвіст”, японський меч – катану. Окрема розповідь присвячена вишуканому, унікальному німецькому блюду ХІХ століття. Кілька публікацій розповідають про поштові листівки часів Першої світової війни, про музейні колекції годинників.
Усі матеріали збірника – першодруки, тож видання цікаве й різнопланове, надзвичайно корисне для молоді, адже читач у першу чергу відчуває, яка багата у нас історія за плечима, й розуміє, що нам є чим пишатися, що берегти й примножувати.
Збірник щороку виходить у видавництві “Дивосвіт” і має свій неповторний дизайн, а оскільки наклад його невеликий і майже весь він буде переданий до книгозбірень, то вже готується електронна версія видання, яке адресоване науковцям, студентству, широкому колу небайдужих до історії читачів.
Марія ВІТРИЧ
Журналіст