У  Полтаві попрощалися із бійцем 131-го окремого розвідувального батальйону Збройних сил України Романом Василенком, який помер у Запорізькому шпиталі від гострої пневмонії. Два тижні солдат боровся із підступною недугою…
33-річний Роман Василенко пішов служити у зону АТО добровольцем у 2014 році разом з тринадцятьма полтавськими добровольцями з організації УНА-УНСО. Із 17 років він був членом цієї організації. 16 років тому молоді хлопці вступили до організації, зрозумівши, що так просто незалежність не дається, її потрібно завойовувати. Служив Роман Василенко під Маріуполем, був водієм-гранатометником. У зону АТО чоловік їхав уже підготовленим – проходив вишкіл, організований УНА-УНСО, спочатку – у Вінниці, потім – у Новоград-Волинському. Він міг уже давно бути вдома, проте залишився боронити Україну, уклавши контракт ще на півроку.
Панахиду за померлим солдатом відслужили у Свято-Успенському кафедральному соборі УПЦ КП. Попрощатися із захисником Вітчизни прийшли бойові побратими, рідні та знайомі військовослужбовця, керівники області, просто небайдужі полтавці. Прощальне слово сказав архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, наголосивши, що Роман ніс службу в розвідувальному підрозділі, а на розвідників випадає найбільша небезпека, найбільший ризик для життя і здоров’я, найбільший удар по психіці й душі через стреси й велике навантаження. Ворожа куля обійшла воїна, але його забрала хвороба. Владика Федір зазначив, що Роман обрав служіння Україні, й ми повинні надихатися його прикладом – любити свою Батьківщину, служити їй не словами, а справами.
Як розповіли Романові побратими, він був патріотом, справжнім сином України. А ще – життєрадісним, доброзичливим, кмітливим бійцем, завжди підтримував та підбадьорював усіх.
В останню путь полтавці проводжали бійця, стоячи на колінах. Царство Небесне захиснику України і вічна пам’ять.

Ілона БОГАЧ
Журналіст