У  Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського експонується фотовиставка “На лінії вогню”. На ній представлені 38 світлин авторства полтавця, командира роти вогневої підтримки 16-го окремого мотопіхотного батальйону капітана Віктора Лебедєва. Він уже 10 місяців на війні, обороняє Україну. До буремних подій працював заступником директора Полтавського протезного заводу. В лави Збройних сил України мобілізований під час четвертої хвилі.
– Я не фотохудожник, не фотокореспондент. Спеціально до виставки не готувався. Це – любительські світлини про життя батальйону, зроблені на звичайний фотоапарат. Своєрідна хроніка подій, як у нас кажуть, дембельський альбом. Завдяки добрій співпраці із облдержадміністрацією з’явилася ідея продемонструвати фотороботи мешканцям Полтави, гостям міста, щоб показати бойові будні підрозділу, яскраві, пам’ятні моменти, передати почуття, які переживаємо щодня, – розповів Віктор Лебедєв. – За 10 місяців служби на Донеччині та Луганщині, у різних населених пунктах, повірте, ніщо не забувається, пам’ятаєш усе й кожного. Ця фотовиставка як нагадування, що ми живі й повернемося додому.  Чекайте нас.
На відкриття виставки зібралися представники громадськості, влади, духовенства. Почесними гостями заходу стали військовослужбовці, бойові побратими Віктора Лебедєва, бійці 16-го окремого мотопіхотного батальйону.
– Цими фото демонструємо нашу діяльність, щоб люди розуміли, чим ми займаємося, й робили висновки, а не дослухалися до розмов, що військові, мовляв, тільки проїдають народні гроші. Де б ми не стояли – Райгородка, Щастя, Кримське, Зайцеве, Авдіївка, – знаходимо спільну мову з тамтешнім населенням. Люди знають, що наш батальйон дисциплінований. Наші солдати одягнені, взуті, нагодовані. Щоправда, не вистачає матеріального забезпечення – техніки, – зазначив командир 16-го окремого мотопіхотного батальйону підполковник Олег Громадський із позивним “Борода”. – Відколи перебуваємо в Авдіївці, у це місто повернулися близько       5 – 7 тисяч місцевих мешканців. Із семи шкіл працюють п’ять. До війни було сім тисяч школярів, нині – близько тисячі. Із п’яти дитсадків діють три. Ми підтримуємо навчальні заклади. Спільними зусиллями із місцевими мешканцями відновлюємо церкву, яка постраждала від обстрілу, а також допомогли у відновленні лікарні. Будівля дуже велика. Її розбомбили. Ми перенесли медичне обладнання в корпуси, що вціліли, й там відкрили шпиталь.
Нині, за словами комбата, дальня військова позиція підрозділу до противника – 400 метрів, найближча – 250 метрів.
– У Авдіївці люди хочуть стабільності й миру, – зазначив Віктор Лебедєв. – Вони повертаються додому з вірою, що настане мир. Населення не боїться українських військових. В одному з місцевих дитсадочків, де ми поздоровляли діток із новорічними святами, для мене великим здивуванням стало те, що малеча розповідала вірші українською мовою. Бійцям було дуже приємно.
У Полтаву військові привезли гільзи, шоломи, які потрапили під обстріл, вироби солдатів. Ці експонати обіцяли залишити у краєзнавчому музеї, щоб відвідувачі приходили дивитися на них і не забували: в Україні триває війна.
– Щодня військовослужбовці мого батальйону перебувають під обстрілами, щодня в бою. Повірте, дуже страшно, коли в мирний час летять кулі над головою, – додав Олег Громадський.
Він розповів, що подібні виставки бійці експонували в Райгородці Луганської області та Зайцевому Донецької області. Запрошували переглянути світлини місцевих мешканців.
– Це – життя, а не просто фотографії, – лаконічно охарактеризував показані фотороботи демобілізований боєць 16-го окремого мотопіхотного батальйону Сергій Яковенко із позивним “Анатолійович”. – Дивлюся на світлини і відчуваю ностальгію за бойовими товаришами.
На відкритті виставки виступили голова Громадської ради при ОДА Володимир Голуб, архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. Помолившись за воїнів, владика окропив святою водою присутніх на заході. Музичні композиції подарувала бійцям переможниця міжнародних вокальних конкурсів Людмила Супрунова.

Анна ВАСЕЦЬКА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”