До редакції “Зорі Полтавщини” з проханням про висвітлення ситуації, що склалася між громадою села Жуки Полтавського району й ТОВ “ПОЛМАРК”, яке займається переробкою насіння, звернувся депутат Полтавської районної ради Олексій Івженко. Він розповів, що викиди в атмосферу від діяльності цього підприємства осідають на прилеглих городах селян та спричиняють задуху: “Влітку минулого року громада зверталася зі скаргами на масове отруєння бджіл і домашніх птахів. На жаль, питання стосовно діяльності цього підприємства залишається відкритим. Більше того, нині ТОВ має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами”.
– У серпні минулого року ТОВ “ПОЛМАРК”, виробничі потужності якого знаходяться поблизу села Жуки (Тахтаулівська сільрада) Полтавського району, придбав для переробки протруєне насіння кукурудзи, яке втратило схожість. Після цього спочатку стали помаранчевими городи мешканців села Жуки, потім почали гинути бджоли, домашня птиця, птаство. Різко підвищилася захворюваність жителів села, люди почали вивозити дітей із села, – розповідає секретар Тахтаулівської сільської ради, а в серпні – депутат Полтавської районної ради, який займався вирішенням цієї проблеми, Олександр Рубель. – Це підприємство загалом розташоване за межами села, але на відстані 10 – 15 метрів від городів.
Ми провели громадське засідання, сесію сільради, склали акти, відправили листи до прокуратури Полтавського району, в обласну та районну держадміністрації, в обласну та районну ради, в обласну санепідстанцію, але жодних результатів це не дало, констатує секретар сільради…
До речі, дослідження зразків грунту, води й рослин у серпні під час випадіння помаранчевого пилу на городи жуківчан проводили й фахівці Державної фітосанітарної інспекції в Полтавській області. За словами держфітосанінспектора Ірини Іщенко, з якою ми зв’язалися телефоном, залишків пестицидів та інших шкідливих для здоров’я людей елементів не було виявлено.
– На початку грудня в Тахтауловому знову відбулася сходка мешканців села Жуки, спричинена тим, що в місцевій пресі 19 листопада минулого року ТОВ “ПОЛМАРК” розмістило оголошення, в якому йдеться про наміри товариства отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У переліку шкідливих речовин серед інших – азоту діоксид, ангідрид сірчистий, вуглецю оксид, акролеїн, вініл хлористий, діоксид титану, свинець та його сполуки, – продовжує Олександр Рубель. – Далі в оголошенні йдеться, що зауваження від громадських організацій та окремих громадян приймаються ТОВ упродовж 30 календарних днів з дати публікації інформації.
Отримання дозволу на викиди такої кількості й різновиду хімічних речовин не могло не збурити громадськість. Адже жуківчани побоюються, що на їхніх городах і подвір’ях буде осідати чи не половина елементів хімічної таблиці Менделєєва. Вони потраплятимуть у воду, осідатимуть на овочах і фруктах, які споживатимуть селяни та їхні діти…
На громадські слухання 5 грудня запрошувалося керівництво ТОВ “ПОЛМАРК” (директор – Валерій Шупта), однак, як стверджує Олександр Рубель, ніхто з адміністрації товариства на зібрання не прибув.
Оскільки висновок про безпечність виробництва ТОВ “ПОЛМАРК” було надано ТОВ “Профеколог”, яке спеціалізується на наданні послуг з розробки та супроводу екологічної документації підприємствам, установам та організаціям, що працюють у різних сферах господарської діяльності незалежно від форм власності, запросили на сходку й представників цієї структури. Спеціаліст ТОВ “Профеколог” Артем Володимирович (прізвище назвати відмовився) розповів селянам, що “…ТОВ “ПОЛМАРК” спеціалізується на переробці насіння соняшнику на олію з використанням її в подальшому для технічних потреб та для виробництва виробів із пластику. Всі необхідні висновки для проведення діяльності ТОВ “ПОЛМАРК” надано згідно з чинним законодавством, а викиди в повітря забруднюючих речовин не перевищують гранично-допустимих концентрацій. Санітарна зона від джерела забруднення до найближчих помешкань громадян відповідає встановленим нормам”.
Рішенням другої сходки мешканців села Жуки стали повторне письмове звернення до правоохоронних і владних інституцій та звернення до народного депутата України Юрія Бублика. Але селяни зупинятися на цьому не збираються. Вони готові до більш кардинальних дій.
– Громаду залишили ні з чим, але ми будемо боротися далі, – додав депутат Полтавської районної ради Олексій Івженко.
Підприємство ТОВ “ПОЛМАРК” веде свою виробничу діяльність із 1998 року, має необхідні дозволи, розповіла бухгалтер і заступник директора ТОВ Оксана Безродна. Із 2012 року підприємство виробляє ПВХ профіль для натяжних стель. Раніше займалося й переробкою насіння соняшнику. Падіж птиці та бджіл у селі Жуки Оксана Безродна пояснила протруюванням ріпака на полях фермерів. Щодо не участі в минулій, 5 грудня, сходці селян, то вона зазначила, що офіційного запрошення чи інформації про сходку підприємство своєчасно не отримало, а дещо пізніше ТОВ “ПОЛМАРК” обов’язково зініціює проведення сходки в Жуках, де поінформує людей, що працює суто в рамках чинного законодавства. За словами Оксани Безродної, директор ТОВ Валерій Шупта мав з’явитися на місці лише після 21 грудня. Очевидно, тоді й будуть проведені громадські слухання.
Завідуючий виробництвом ТОВ “ПОЛМАРК” Віталій Гиря теж зіслався на протруювання полів ріпака від шкідників. Від цього, мовляв, і загинули бджоли. Що ж до наявності помаранчевого пилу на наближених до підприємства територіях, зауважив, що у той період часу його особисто на виробництві не було. А на запитання, чи переробляли влітку на підприємстві зерно кукурудзи, сказав: “..щось там закупляли, а чи переробляли – не знаю”.
***
Навіть невелике підприємство – це робочі місця для тих же селян. Не виключено, що виробнича діяльність будь-якого підприємства, яке виготовляє певну продукцію, супроводжується викидами в повітря якоїсь кількості “не надто корисних” речовин. Як же знайти “золоту” середину в стосунках між мешканцями прилеглих до підприємства територій і самим підприємством? Відповідь на це та інші запитання мають давати відповідні служби, які повинні контролювати вміст промислових викидів. Та чи завжди їхні висновки об’єктивні?..

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”