Не треба бути високопрофесійним фахівцем, щоб з тривогою констатувати, що води в річках області майже немає. Деякі пересохли, засмітилися, в деяких закриті протоки. Життєдайної рідини не вистачає на те, щоб гасити природні пожежі, поливати поля й садки. Рівень ґрунтових вод за останній рік на Полтавщині значно зменшився, стоку в малих річках немає, через це частіше утворюються осередки пожеж, повністю загасити які відповідні служби не можуть.
Викликає тривогу і стан меліоративного господарства Полтавщини. Найновіші системи зрошування побудовані понад два десятиліття тому, старішим – 25–30 років. Вони морально й фізично застарілі. Але збережені насосні станції й інші водогосподарські об’єкти. Відновити систему меліорації краю можна, та в нинішніх умовах це зробити нелегко.
Нині обсяги поверхневих вод, що формуються в межах області для забезпечення населення і народногосподарського комплексу, становлять близько 2 мільярдів кубометрів на рік. Площа земель водного фонду – 282,5 тисячі гектарів. Річок на Полтавщині налічується більше 1700: одна велика – Дніпро, яка має в межах області довжину 145 кілометрів; 8 середніх загальною протяжністю 1360 кілометрів – Псел, Ворскла, Хорол, Сула, Удай, Оржиця, Оріль і Мерла. Є 69 водосховищ загальною площею водного дзеркала 6469,5 гектара, 583 озера та понад 2600 ставків. Опікуватися всім цим мають міжрайонні управління водного господарства – Кременчуцьке, Новосанжарське й Хорольське.
Проблем у цій сфері накопичилося чимало. Обговорити їх зібралися за “круглим столом” фахівці з гідроспоруд, екологи, науковці, керівники агроформувань, голови райдержадміністрацій, представники державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур. Йшлося про перспективи використання й збереження меліоративних систем і меліорованих земель та заходи з профілактики пожеж на торфовищах.
– Ситуація, що склалася в меліоративному комплексі та у цілому з станом водних ресурсів Полтавщини критична, – зазначив начальник Полтавського обласного управління водних ресурсів Володимир Фомичов. – Води в річках немає. Загальний стік іде двома річками: Ворскла та Псел. Для відновлення системи зрошення треба відновити роботу й фахових лабораторій. На Полтавщині є 50 тисяч гектарів зрошувальних систем. Починаючи з 1990 року, зрошення фактично припинилося. Однак збережені майже 20 кілометрів відкритих каналів, більше ста кілометрів магістральних трубопроводів, 23 насосні станції.
Згадали про масовий полив сільськогосподарських угідь 2–3 роки тому. В поточному році влітку поливали 1,5 тисячі гектарів полів. Послуг із поливу надано на 878 тисяч гривень, із них 624 тисячі пішли на оплату електроенергії для підкачки. Витрати на полив – 242 гривні за гектар. Загалом у галузь у нинішньому році вкладено близько 62 мільйонів внутрішніх інвестицій. Було припинено кілька спроб несанкціонованого демонтажу трубопроводів зрошувальних систем. Для того, щоб до ставків могли за потреби під’їхати по воду пожежні машини, потрібно змінити умови оренди водних об’єктів і зобов’язати орендарів зробити пірси й під’їзди для техніки.
Голова Оржицької райдержадміністрації Віктор Симоненко розповів, що пожежі на торф’яниках бувають у важкодоступних місцях, тому замість машин туди йдуть селяни з лопатами і прокопують траншеї, щоб завадити горінню. Через сильне задимлення трапилося дві ДТП. Самотужки в районі побудували штучні перекати на річці, аби підняти рівень води і зберегти її достатній запас.
400 гектарів садків в області зрошуються, водозабір йде з річок, які влітку пересихають. Садівники стали застосовувати сучасний економний метод – крапельне зрошування, але й тут проблема: комплектуючі для таких систем – імпортні, їхня ціна “прив’язана” до курсу долара, тож мало господарів фінансово спроможні їх придбати. До минулого року діяла державна програма сприяння садівництву й ягідництву, розповів директор господарства “Сади Полтавщини” з Диканського району Віталій Цінченко й висловив побажання, щоб така програма була відновлена хоча б у частині зрошування, або передбачена підтримка з обласного бюджету.
– Кліматичні умови змінюються. Цьогорічна посуха призвела до загрози майбутньому врожаю озимини та найвищого рівня пожеж, – наголосив на засіданні “круглого столу” голова облдержадміністрації Валерій Головко. – Зменшення підземних вод і відсутність достатньої кількості опадів – тривожні сигнали. Потрібно зробити аудит існуючої системи меліорації та запланувати заходи, необхідні для відновлення рівня води в річках. Зусиллями місцевих бюджетів ми не створимо всіх умов для цього, але нам треба вийти з чіткими позиціями на Кабмін і Верховну Раду та почати процес відновлення.
Фахівці зазначали: вода потрібна усім для ведення господарства, забезпечення продовольчої безпеки й гасіння пожеж, тому на місцях треба, зокрема, розчищати річки, заліснювати береги – це зберігатиме водойми від пересихання, створити в районах карти з позначками всіх під’їздів до річок, ставків, озер та дбайливо ставитись до водних ресурсів.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”